Дистанційне навчання

10 клас

23.03.2020 - Всесвітня історія

Тема: Держави Азії та Латинської Америки

Завдання

1.Повторити параграф 20-24.

2. Переглянути фільм за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=y1gmWMHhFJw

3. Виконати тести за посиланням https://docs.google.com/forms/d/18ZgdBoSljNzMjMocwAV-_XRm-bwR9P7nyv15Na3x-Sk/edit

23.03.2020  Всесвітня історія
Тема:Наукові і технічні досягнення. Книгодрукування.
Завдання.
1.Опрацювати параграф 20, розглянувши малюнки на с. 142.
2. Переглянути відео за посиланням 
https://www.youtube.com/watch?v=-WxugTj74_k 
https://www.youtube.com/watch?v=46q8b5A9oRg 
3.Виконати тести 
https://docs.google.com/forms/d/136objONuPhaD4jpjLeUP9Ljt6dPYZc4Gt6pfqH2tGDw/edit

11 клас

19. 03.2020-Всесвітня історія 11 клас

Тема:Країни Близького Сходу, Африки та Латинської Америки в ІІ пол. ХХст.- на поч. ХХІ ст.

Завдання. 

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Переглянути відео за посиланням:

3. Виконати тести

18.03.2020 - Історія України - 11 клас

Тема : Становлення України як незалежної держави.
Завдання:
1. Опрацювати матеріал підручника
2. Звернути увагу на поняття"тіньова економіка","олігарх", "корупція", " помаранчева революція".
3. Переглянути відео за посиланням : https://www.youtube.com/watch?v=kaxz9Slos80
 4. Виконати тести

10 клас

 20.03.2020 - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Тема :Розвиток культури в 1920-1930р. "Розстріляне відродження"

Завдання.

1. Переглянути відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=8RHlh4Iy6kg

https://www.youtube.com/watch?v=ZKu-0_ZT9ak

2. Скласти тези про розвиток освіти, науки, митецтва в 20-30-х роках.

18.03.2020 - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ - 10 клас
Тема   "Розвиток культури в 1920-1930рр."       
Завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника.
2. Переглянути відео за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=T1oVCU4E2Qk
3. Скласти історичну довідку про М. Хвилоьвого.
4. Виконати тести 

7 клас

19.03. 2020  Історія України
Тема: Галицько-Волинська держава за наступників Данила Галицького.
Завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника, звернувши увагу на поняття"ярлик",  "баскак" .
2. Переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=wVX2SM4MAks.
3. Виконати тести з вивченої теми. 



вівторок, 18 березня 2020 р.


5 клас 18.03.2020
Тема: Проголошення незалежності України
Завдання:
1.Прочитати матеріал параграфа 17, виписвти терміни і дати в зошит.
2. Переглянути відео за посиланням :https://www.youtube.com/watch?v=HGg7taje80s
3. Виконати тести 

 

18.03.2020 - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ - 10 клас
Тема   "Розвиток культури в 1929-1930рр."       
Завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника.
2. Переглянути відео за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=T1oVCU4E2Qk
3. Скласти історичну довідку про М. Хвилоьвого.
4. Виконати тести 

 18.03.2020 - Історія України - 11 клас
Тема : Становлення України як незалежної держави.
Завдання:
1. Опрацювати матеріал підручника
2. Звернути увагу на поняття"тіньова економіка","олігарх", "корупція", " помаранчева революція".
3. Переглянути відео за посиланням : https://www.youtube.com/watch?v=kaxz9Slos80
 4. Виконати тести
 .




16.03.2020

7 клас Всесвітня історія
Тема: Середньовічні держави
Перегляньте відео иа опрацюйте параграф 15

Виконайте завдання тесту  «Середньовічна держава»
Код доступу 133839
Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання

Виконайте тест

 16.03.2020 

10 клас  Всесвітня історія 

Тема "Країни Передньої Азії"

Перегляньте відео  та виконайте завдання тесту
" Країни Азії у міжвоєнний період"
Код доступу 821145

Використайте цей код,
відкривши посилання

Виконайте тест

12.03.2020

7 клас Історія України
Тема: Галицько-Волинська держава
Завдання: Перегляньте відео та виконайте тест

12.03.2020

Тема "Індія"
Завдання: Перегляньте відео та виконайте тест

10.02-14.02.2020


  Шановні учні! Продовжується дистанційне навчання.


5клас  Історія України
Тема: Козацька Україна

Завдання:

1.    Прочитати текст підручника с.70-71

2.    Переглянути відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=yBJYoLUCdVU

https://www.youtube.com/watch?v=g8eR6VHyheM

та дати оцінку  видатним гетьманам.

ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ
Код доступу 672798
використайте цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua


10.02-14.02.2020


7 клас  Всесвітня історія

Тема: Франція ХІ-ХУ ст.

Завдання .

1.Опрацювати параграф 13.

2. Переглянути відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=QJMDdOjLHe4

3. Записати причини та наслідки Столітньої війни


ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ
Код доступу 9139715
використайте цей код,
відкривши посилання

7 клас     Історія України     10.02-14.02.2020

 ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ
Код доступу 9783944
використайте цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

  10 клас Історія України

 ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ
Код доступу 9257453          
використайте цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

10 клас Всесвітня історія
ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ
Код доступу 3172249
використайте цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

  11 клас Історія України

 ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ
Код доступу 7120952
використайте цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

 11 клас Всесвітня історія

 ВИКОНАЙТЕ ЗАВДАННЯ
Код доступу 1449672
використайте цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua




31.01-07.02.2020

5клас  Історія України


Шановні п’ятикласники! Пропоную вам виконати наступні завдання:

1.Переглянути відео за посиланням:  https://www.youtube.com/watch?v=mcyltfPeW2U



2. Дати відповіді на питання вікторини з теми «Козацька Україна» в зошитах
1.Як називається довгий козацький чуб?
2.Як називався чоловік, що керував козацьким куренем?
3.Як називався козацький човен?
4.Хто був першим отаманом Запорозької Січі?
5.Як називається символ гетьманської влади?
6.На якому дніпровому острові знаходилася перша з відомих козацьких січей
7.Як називалися широкі козацькі штани?
8.Кому вхід на Січ був суворо заборонений?
9.Яких козаків називали «сиднями» та «гніздюками»?
10.Козацькі хутори, які використовувалися для праці.
11.Які злочини вважалися серед козаків найтяжчими і за них карали смертю?
12.Як називалися символи влади старшини у козаків?
13.Скільки куренів існувало на Січі в період її розквіту?
14.Якої довжини була козацька «чайка»?
15.Скільки великих порогів існувало на Дніпрі?
16.Скільки існувало всього Запорозьких Січей?
17.Якої висоти був козацький бунчук?
18.Скільки осіб максимально могла вмістити козацька «чайка»?
19.Найвідоміший козацький танок.
20.Найвідоміша козацька страва.


7 клас     Історія України
ШАНОВНІ  7-КЛАСНИКИ! ПРОПОНУЮ ВИКОНАТИ НАСТУПНІ ЗАВДАННЯ:
1.     В зошитах тестові завдання
ТЕМА: КИЇВСЬКА РУСЬ У ІІ ПОЛОВИНІ ХІ – У ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ СТ.
                                                                
1.Позначте, коли відбувся з’їзд князів у Любечі
А.1068р. Б.1097 р. В.1072 р. Г. 1169 р.

2.Вкажіть ім’я князя , який у 1169 р пограбував та спалив Київ
А.Ярослав Осмомисл                            Б. Андрій Боголюбський
В. Володимир Мономах                      Г. Юрій Долгорукий

3.Назвіть племена ,з якими постійно боровся Володимир Мономах
А. Половці   Б. Печеніги   В. Угорці    Г. Поляки

4.Вставте пропуски у речення
Володимир Мономах вніс до «Руської правди» і «Правди Ярославовичів» доповнення - «………………………………………………» . У ньому він обмежив права ……………………….., таким чином  утруднювалось перетворення людей на……………………………..   .

5. Вкажіть правильне судження
Наслідком битви на р. Альті 1068 р. був
1.Виступ киян проти князя Ізяслава Ярославовича 2.Утвердження в Києві Володимира Мономаха
А.Обидва варіанти правильні                   В.Тільки 2- й варіант правильний
Б.Тільки 1- й варіант правильний            Г.Обидва варіанти неправильні

6.Вставте пропуски у речення
При дворах князів жили поети – співці, що прославляли своїх господарів. У « Слові о полку Ігоревім» як взірця поетичної майстерності  згадують……………………………………………………………………….

7.Дайте визначення поняттям
Вотчина______________________________________________________________________Феодальна роздробленість ______________________________________________________

8. Прочитайте уривок і назвіть  автора та твір
«… Убогих не забувайте, але наскільки є змога, по суті годуйте і подавайте сироті, і за вдовицю вступіть самі… Ні правого, ні винного не вбивайте і не повелівайте вбити його…»

9. Встановіть відповідність
1.1113-1125рр.       А. Ярослав Осмомисл
2.1125-1132рр.       Б. Володимир Мономах
3.1141-1153 рр.      В. Володимирко
4.1153-1187рр.      Г.МстиславВеликий
                               Д. Володар
10.Складіть історичний портрет Володимира Мономаха.
11. Назвіть причини феодальної  роздробленості  Київської Русі?


  2.ПЕРЕГЛЯНУТИ ВІДЕО ЗА ПОСИЛАННЯМ ТА ПОДІЛИТИСЯ ВРАЖЕННЯМИ:

https://www.youtube.com/watch?v=CvIw7ekf-QI

https://www.youtube.com/watch?v=g514sGvMffA


 7 клас  ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
Тема: Середньовічні держави – Англія.
Завдання.
1.Прочитати параграф.
2.Переглянути презентацію «Англія»
3. Опрацювати матеріал та дати відповіді на питання.
А)Норманське завоювання Англії
На початку Х ст. на півночі Франції з’явилося нове князів­ство - Нормандія. В XI ст. його очолив енергійний, властолюбний та розумний герцог Вільгельм.
В Англії у цей час тривала боротьба з датчанами. У 1042 р. англійський король Едуард Сповідник вигнав датчан з острова. У 1066 р. він помер, не залишивши спадкоємця. Англійці обрали нового короля - Гарольда. 




Б) Реформи Генріха ІІ.

Англія після норманського завоювання стала являти собою образ централізованої монархії в правління Генріха I (1110-1132 рр) і особливо Генріха II Плантагінета (1154-1189 рр). Під час правління Генріха II були проведені важливі реформи
Записати в зошит
Реформи
Зміст
Значення
Судова реформа
1.Право вільним людям звертатися до суду.
2.Расследованіе в суді проводили 12 осіб з числа місцевих жителів
 Обмеження влади феодалів над вільними людьми, виникнення суду присяжних.
Військова реформа
1.Заміна обов'язкової військової служби грошовим платежем «щитові гроші»
2.Созданіе найманого лицарського війська.
Зменшилася залежність короля від військових сил феодалів.
Адміністративна
реформа 
Посилення влади шерифів: збирав податки, переслідував порушників, головував у суді, командував ополченням.
Влада короля спиралася на чиновників, підлеглих безпосередньо йому.
  

В)Боротьба короля і феодалів. «Велика хартія вольностей»
Після смерті Генріха II його сини Річард Левине Серце (1189-1199 рр) і Іоанн Безземельний (1199-1216 рр) продовжували перетворення, намагалися і далі зміцнити авторитет королівської влади. Іоанн зіткнувся з опором баронів, які були незадоволені збільшенням поборів для організації боротьби з французами. Війна велася невдало, король втрачав свої землі у Франції. 
  •  Які події спричинили підписання хартії?
Король змушений був прийняти вимоги бунтівних баронів і підписати спеціальний документ 15 червня 1215р.  «Велика хартія вольностей
Запитання і завдання для учнів.
1.Який принцип проголошувався в статті 39?
2. Про права, яких станів йдеться в документі? Про які станах тут не згадується?
3. Перелічіть права і свободи, названі в документі?
4. Поясніть, чому англійці вважають цей документ «початком англійської свободи».
Г) Створення парламенту.
При сина Іоанна Безземельного, Генріху III (! 216-1272 рр) в країні кілька разів встановлювалося баронське правління, яке неминуче вело до громадянської війни. Військо повсталих під проводом Симона де Монфора розгромило королівські сили під Льюсу. Полонені в битві король Генріх і його спадкоємець Едуард були змушені підписати угоду і прийняти вимоги повсталих. Щоб зміцнити свою владу Симона де Монфор 20 січня 1265 в Весмінстере зібрав перший англійський парламент (від французького «парле» - говорити).
 Питання щодо виникнення та функцій парламенту розглядаються шляхом практичної роботи ( роботи у малих групах з документами ) С. 149-150
Англійський парламент стверджував податки і збори. В Англії не було ворожнечі між лицарями і городянами. Їх згуртованість призвела до того, що король був змушений в 1297 році видав закон «Про неразріашеніі податків». З цього часу жоден податок не може збиратися без згоди Палати громад.

Д) Повстання Уота Тайлера.
Навесні 1381 на південному сході Англії почалося повстання, що охопило половину країни. Селяни громили монастирі і феодальні маєтки, палили списки феодальних повинностей, вбивали складальників податей. На своєму прапорі англійські селяни написали: «Хай живе король Річард і його вірні громади» і пояснювали, що борються не проти короля, а проти його «дурних радників».
перегляд відео: https://www.youtube.com/watch?v=TtFuBc0g4_Y
Питання: Про яку межу селянських повстань це свідчить?
Уот Тайлер був заманений на переговори і убитий, після чого феодали розгромили залишилися без ватажка повсталих.
      Питання: Як слід охарактеризувати поведінку селян і дію феодалів?
Під час повстання Уота Тайлера, повсталі були фактично господарями Лондона, король написав грамоту, в якій говорилося: «Та стане відомо, що за особливою нашої ласки ми відпускаємо на волю всіх наших підданих і звільняємо кожного і всіх від кріпосного стану». Коли ж повстання було придушене, король оголосив селянам: «Ви були кріпаками і залишитеся ними; ви залишитеся у кріпосному стані, але ще незрівнянно гіршому і більш тяжкий ».
     Питання: На підставі цих висловлювань оцініть поведінку короля.
Після придушення повстання Уота Тайлера багатьох його учасників судили. Їх звинувачували в тому, що, захопивши замок або монастир, вони несли документи і судові протоколи, в яких вказувалися розміри селянських наділів і повинностей, знищували списки платників податків в канцеляріях чиновників.
     Питання: Чим пояснюються такі дії повсталих селян? Про якої причини повстання свідчать ці факти?

Е)Від станово-представницької монархії до необмеженої королівської влади.
 Відео " Війна Білої та Червоної троянд"

Висновок: Війна Червоної та Білої Троянди послабила крупну аристократію. Головну роль в управлінні країною грали представники графств і міст. У 1485 році на королівському престолі утвердилася нова королівська династія ТЮДОРІВ. В Англії встановилася обмежена парламентом монархія.

 10 клас Історія України
Тема: УСРС в умовах непу
ЗАВДАННЯ:
1.     Переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=3vVAQJWgQkw
2.     Виконати тестові завдання
Тест «Україна в роки нової економічної політики»
1. Що передбачав перехід від «воєнного комунізму» до непу, проголошений 1921 р.?
А) згортання грошового обігу та запровадження карткової системи
Б) перехід до мирного будівництва та посилення ролі держави в економіці
В) заміну продрозкладки продподатком та використання товарно-грошових відносин
Г) націоналізацію всіх підприємств та запровадження загальної трудової повинності
2. Яку ознаку державності зберегла УСРР після входження до складу СРСР ?
А) громадянство Б) самостійну зовнішню політику В) власні збройні сили Г) конституцію
3. Чому, незважаючи на позитивні економічні зрушення, більшовики в другій половині 1920-х рр. почали згортання політики непу?
А) усі завдання непу були виконані
Б) ринкові відносини, що були основою непу, не вписувалися в більшовицьку модель соціально-економічних відносин
В) неп не забезпечив потрібного зростання рівня життя населення
Г) проведення політики непу зумовило міжнародну ізоляцію СРСР
4. Яка галузь господарства УСРР у 1920-ті рр. найшвидше відновила свій потенціал після тривалого періоду бойових дій?
А) сільське господарство Б) добувна промисловість В) важка промисловість Г) легка промисловість
5. Яке поняття відповідає наведеному визначенню?
Форма входження радянських національних республік до складу РСФРР, запропонована Й. Сталіним як спосіб формування нового державного об’єднання.
А) проект утворення Союзу РСР
Б) план «автономізації»
В) план створення конфедерації
Г) проект створення Співдружності Незалежних Держав
6. У якому році В. Ленін звернувся до українських селян із таким листом?
Правобережна Україна в цьому році зібрала чудовий врожай. Робітники і селяни голодного Поволжя, які переживають тепер лихо, небагато чим слабше, ніж жахливе лихо 1891 р., чекають допомоги від українських землеробів. Допомога потрібна швидка. Допомога потрібна велика. Хай не лишиться жодного землероба, який не поділився б своїм надлишком із поволзькими голодуючими селянами, яким нічим засіяти полів…
А) у 1920 р. Б) у 1921 р. В) у 1923 р. Г) у 1924 р.
7. Яких сфер життя суспільства політика коренізаціі торкалася найбільше?
А) економічної та політичної Б) соціальної та економічної
В) культурної та політичної Г) соціальної та культурної
8. Що визначає зміст політики українізації, яка з 1923 р. стала офіційним партійно-державним курсом у радянській Україні?
А) повне витіснення російської мови з державних та культурних установ республіки
Б) проголошення української мови державною
В) залучення до органів влади представників корінної (української) нації, розширення мережі навчальних закладів з українською мовою викладання, державна підтримка української культури
Г) надання переваг українцям під час влаштування на роботу, здобуття освіти, усунення представників інших національностей із державних посад
9. Найбільший опір українізації чинили:
А) селяни Б) робітники В) інтелігенція Г) представники партійно-державного апарату
10. Н а якому з’їзді ВКП (б) було прийнято рішення про здійснення коренізаціі в національних республіках?
А) на Х з’їзді Б) на ХІ з’їзді В) на ХІІ з’їзді Г) на ХІV з’їзді

 10 клас Всесвітня історія
Тема: Тоталітарні режими в європейських країнах»

Шановні десятикласники! Пропоную вам наступні завдання:
1.     Переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9-1RWOx0j70
2.     Опрацювати текст підручника та скласти таблицю:
ІТАЛІЯ
НІМЕЧЧИНА
СРСР
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА



ЕКОНОМІКА



СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА



СТАВЛЕННЯ ДО РЕЛІГІЇ



ІДЕОЛОГІЯ




Ознаки тоталітарних режимів:

1.     однопартійна диктатура культ особи « вождя»
2.     цілковитий контроль над економікою
3.     політичний контроль (вибори,цензура…)
4.     вторгнення у приватне життя людини.
5.     Репресії та переслідування

                                                                                                                                                                     11 клас. Всесвітня історія
Тема: Японія. Повоєнне реформування. Японське «економічне диво». Внутрішня та зовнішня політика.
Завдання:
1.     Виписати історичні поняття:
Репарація – повне або часткове відшкодування збитків, завданих державі, що перемогла у війні, за рахунок переможеної держави, яка розв'язала війну.
Японське «Економічне диво» — явище стрімкого росту японської економіки з середини 1950-х років до нафтової кризи 1973 року.
Політика «Трьох «Д» - демократизація, демілітаризація, декартелізація.
Демократизація – запровадження демократичних принципів, перебудова держави на демократичних основах.
Демілітаризація – заборона мати воєнну промисловість і зброю, роззброєння держави.
Декартелізація – законодавче обмеження з боку держави концентрації економічного потенціалу у вигляді картелів, синдикатів, трестів та інших монополістичних об’єднань.
2.     Запам'ятайте дати:
• 3 травня 1947 р. — набрання чинності конституцією Японії.
• 7 вересня 1951 р. — підписання Сан-Франциської мирної угоди.
Оскільки Японія була країною-агресором і зазнала поразки у Другій світовій війні, то її територія була окупована військами США на чолі з Д. Макартуром (1945–1952). На окупованій території американцями провадилася політика «Трьох "Д”»: демократизація, демілітаризація, декартелізація. Водночас було проведено аграрну реформу, яка передбачала націоналізацію надлишків землі і продаж її державою на пільгових умовах орендарям.
1947 р. була прийнята нова Конституція, яка проголошувала суверену владу народу (зберігався інститут імператора як символ держави та єдності нації), законодавча влада належала парламенту, який обирав уряд, гарантувалась рівність громадян перед законом, Японія відмовлялась від утримання регулярної армії як засобу війни і створення сил самооборони.
 3.Опрацювати історичне джерело та переглянути відео                    https://www.youtube.com/watch?v=OniI_MfHP4U

Документ
«У 1951 р. в Сан-Франциско було підписано мирний договір Японії із США та їх союзниками у війні (окрім СРСР). Згідно з договором:
• було визнано повний суверенітет японського народу над Японією та її територіальними водами; припинено стан війни учасників договору з Японією;
• Японія визнавала незалежність Кореї та відмовлялася від прав та претензій на Корею, Тайвань, острови Пенхуледао, Південний Сахалін та частину Курильських островів (але при цьому не зазначалося, що ці острови повертаються КНР та СРСР);
• обсяги репарацій не було визначено і питання про них належало до сфери двосторонніх відносин тих чи інших країн з Японією;
• за Японією було визнано право на індивідуальну і колективну оборону і домовленості про можливість розміщення або збереження іноземних збройних сил на її території».
Запитання та завдання:
1. Назвіть територіальні втрати Японії. На користь яких країн вони відбулися?
2. Як ви вважаєте, чому СРСР не взяв участі у підписанні цього договору?
3. Чи був визначений обсяг репарацій?
Висновок. Сан-Франциська система договорів перетворила Японію на союзницю США, що, у свою чергу, погіршило її взаємини з СРСР. Лише в жовтні 1956 р. у Москві було підписано Спільну декларацію СРСР та Японії, яка юридично припиняла стан війни між державами та проголошувала відновлення миру і добросусідських відносин між країнами. Мирний договір так і не було підписано.
Японське «економічне диво»
Японія вийшла з війни зі зруйнованою промисловістю, зубожілим сільським господарством і практично не маючи запасів паливно-сировинних ресурсів (за винятком кам’яного вугілля), та вже наприкінці 1960-х років посіла друге місце в капіталістичному світі за обсягом промислового виробництва, а на початку 1970-х років — і за обсягом ВНП. Протягом 1955-1973 pp. темпи зростання японської економіки були найвищими у світі — майже 11 % на рік. Це явище отримало назву японського «економічного дива».
Великого значення для розвитку Японії набули реформи, проведені під керівництвом американських окупаційних властей.
Важливу роль у повоєнній відбудові японської промисловості відіграла грошова допомога США.
Кошти США, а також внутрішні накопичення капіталу дали змогу Японії повністю оновити обладнання в промисловості та створити принципово нові види виробництва.
У 1960 р. правляча ліберально-демократична партія запропонувала план подвоєння національного прибутку («план Ідзангі»), розрахований на 10 років. Згідно з ним, Японія повинна була зайняти перше  місце у світі в кількох галузях промисловості, підвищити якість своїх товарів, випускати їх у такій кількості, що дасть змогу отримувати великі прибутки за рахунок експорту. Щоб реалізувати план, різко знизили податки та ставки банківського кредиту, тобто розміри відсотків, що їх сплачують бізнесмени за отриману позику. Завдяки цьому зросла ділова активність підприємців, які охоче розширювали виробництво, прискорюючи в такий спосіб здійснення японського «економічного дива».
Підвищення ефективності праці в сільському господарстві вивільнило робочі руки, необхідні для промисловості, що сприяло швидким економічним перетворенням у країні.
Японці використовували зарубіжні наукові досягнення; закуповували патенти і ліцензії на наукові відкриття й оригінальні технології, вони вміло пристосовували їх до своїх можливостей, отримуючи величезні прибутки.
Велике значення мало й те, що Японія не витрачала великі кошти на оборону. Витрати на «сили самооборони», які лише наприкінці 1960-х років зросли до 247 тис. військовослужбовців, не перевищували 1 % бюджету.
Упродовж повоєнних років японські робітники працювали більше та значно інтенсивніше, аніж у багатьох інших країнах, за досить скромну винагороду. Лише наприкінці 1980-х років заробітна плата японців досягла рівня розвинених країн (19,5 доларів за годину в 1988 р.). Працелюбність і дисциплінованість стали традиційними в японському суспільстві, де мірилом людської гідності є не багатство, а сумлінне ставлення до праці та навчання.
Японію вирізняє висока ефективність державного регулювання економічного розвитку, високий ступінь координації зусиль між державою та приватним бізнесом на стадії вироблення принципових рішень з економічних питань, що полегшує їх практичну реалізацію.
4. Опрацювати та записати схему
Причини розвитку Японії

\
Підсумок. Бурхливий повоєнний економічний розвиток Японії перетворив її на один із трьох центрів сучасної світової економіки нарівні із США та Західною Європою. У середині 80-х років її частка у світовому валовому продукті сягнула 10 %
5.Внутрішня та зовнішня політика Японії
Умови розвитку японської економіки в 1970-і роки докорінно змінилися. Зміни були зумовлені американським урядом, який хотів захистити американський долар.  Японія змушена була піти на різке підвищення курсу єни, перейти до її «плавання». Конкурентоспроможність японських товарів на зовнішніх ринках значно знизилася. У середині 1970-х років розпочалася енергетична криза, спричинена підвищенням ціни на нафту майже в 5 разів. «Нафтовий шок» став поштовхом до економічної кризи, яка охопила більшість розвинених держав. Зниження промислового виробництва в Японії в ті роки дорівнювало 19,3 %, тоді як у США - 13,5 %, ФРН - 11,2 %.
Наслідком кризи стало розроблення нової стратегії розвитку японської економіки. Ставку було зроблено на енерго- та матеріалозбережні технології.
У ці роки розпочалося широке застосування електронно-управлінських засобів у промисловості та сфері послуг. Технотроніка, мехатроніка, інформатизація почали визначати практичну діяльність корпорацій. Ці поняття означали першочергове виготовлення та застосування роботів-маніпуляторів, верстатів із числовим програмним управлінням, розвиток інформаційної індустрії. Електронні фірми Японії, що випускають мікропроцесори, контролюють 60-90 % світового ринку окремих їх видів. Від середини 1980-х років Японія потіснила США з позицій провідного виробника найсучасніших інтегральних схем, різних видів лазерів, оптичних волокон тощо.
Перебудова структури економіки в 1990-і роки проходила також у напрямі зростання ролі інформаційних технологій. Японія стала світовим лідером у розвитку галузей, що пов’язані з новітніми технологіями виробництва, використанням передових досягнень науки. Безумовно, японська економіка має свої слабкі місця, зокрема це значний державний борг, високі податки (податок з доходу становить 65 % і є найвищим у світі), значне державне втручання в економічні процеси. Однак вона має найважливішу перевагу: уміє швидко адаптуватися до умов, що змінюються. Ця обставина неодноразово допомагала країні долати труднощі як в попередні роки, так і після руйнівного землетрусу навесні 2011 p., що призвів до катастрофи на атомній електростанції «Фокусіма».
У політичній сфері ситуація в країні стабільна. Правляча ліберально-демократична партія, як і країна в цілому, уміє пристосовуватися до нових умов.
Швидкі темпи промислового розвитку змусили японців переглянути зовнішньоекономічний курс. До середини 1960-х років японський уряд здійснював політику обмеження доступу іноземних товарів на внутрішній ринок і сприяння національній буржуазії у вивезенні товарів. З середини 60-х років Японія на зовнішньополітичній арені прагне налагоджувати рівноправні та взаємовигідні відносини з усіма країнами світу. Її головним стратегічним партнером упродовж усіх повоєнних років залишаються США.
6. Дати відповіді на запитання
1. Які чинники сприяли японському «економічному диву»?
2. Визначте основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Японії після війни?
3. Які галузі японської економіки є найбільш конкурентоспроможними?
4. Порівняйте економічні реформи повоєнного часу в Японії та Німеччині. Що між ними спільного?
11 клас. Історія України                                                                              
 Тема: Культура України в роки Перебудови 
Завдання:
1.Переглянути відео за посиланням та виписати пам’ятки архітектури ти мистецтва https://www.youtube.com/watch?v=qensORuLFMU
https://www.youtube.com/watch?v=Xb7X4xSvAvE&list=PLv6ufBUWdRi3a99-jLH5Z5adiwYVv16jD&index=65
https://www.youtube.com/watch?v=hWL6tBs0jw4&list=PLv6ufBUWdRi3a99-jLH5Z5adiwYVv16jD&index=64
2.Опрацювати матеріал та звернути увагу на зміни в освіті, науці та художньому життя
Позитивними моментами цього процесу стала відмова від державної ідеології, цензури, набуття справжньої свободи творчості. Але водночас різко скоротилося державне фінансування освіти, науки, установ культури, частково – театрів, музичних колективів, бібліотек. Фактично відбулась втрата державної літератури, образотворчого мистецтва, кіно.
ОСВІТА
Перебудова внесла деякі корективи до шкільної реформи, реалізація якої почалася 1984 р. :
1)було висунуто завдання загального комп'ютерного навчання школярів. Проте, як і з починання минулих років, комп'ютеризація залишилася гарним закликом. Насправді реформа звелася до впровадження 11-річного терміну навчання, часткового перегляду навчальних програм і підвищенню зарплати вчителям.
2) 1988 р відмови від тотальної уніфікації і професіоналізації загальноосвітньої школи, всебічна демократизація і гуманізація освіти. Передбачалося запровадження обов'язкового освітнього мінімуму обсягом дев'ятирічного навчання. Середнє 11-річне навчання оголошувалося не обов'язковим, як раніше, а загальним, тобто держава не гарантувала його доступність. Зниження обов'язкового освітнього мінімуму мало підвищити якість навчання дітей і позбавити школи і ПТУ від «баласту».
3)Розпочата реформа змінила образ радянської школи. З'явилися нові типи навчальних закладів (ліцеї, гімназії), ослабла регламентація шкільного життя, по-новому стали викладатись предмети гуманітарного циклу. Попри всі труднощі, досить рівні перебуває російська система освіти. Зберігається певний державний контроль у цій сфері (обов'язкові державні освітні стандарти, єдину форму атестата, диплома). Середня і вища школа пристосовувалися до нових умов роботи, вводячи додаткові платні навчальні курси, відкриваючи приватні освітні установи. Але це гальмується низькою купівельною спроможністю населення. Багато різноманітних змін довелося зазнати шкільнії системі освіти. На початку 90-х рр. школа отримала можливість відмовитися від обов'язкового державного мінімуму предметів, з'явилося багато стрімко складених підручників, що спричинило порушення наступності середньої і вищої школи, знизило загальний рівень підготовки школярів. Обов'язковою і безплатною залишилася тільки дев'ятирічна освіта, безкоштовність повної середньої освіти не гарантувалася.
Нова редакція закону «Про освіту» у грудні 1996 р. закріпила повну середню освіту у ролі загальнодоступного і безплатного. Проте, внаслідок надміру низькою оплати вчителям, що й виплачується невчасно, в 1990-ті рр. почався, й тривав масовий відтік педагогічних кадрів з шкіл. Ідуть, зазвичай, найталановитіші вчителя середнього віку. Молоді випускники педагогічних вузів теж прагнуть піти у школу. У результаті російська школа на початку XXI ст. відчуває величезний кадровий голод, що особливо відчутний в глибинці та в регіонах, де місцева влада що неспроможні доплачувати освітянам. Попри скрутне становище системі освіти наприкінці 1990-х рр. виріс престиж вищої освіти, збільшилися конкурси до вузів, старші класи престижних шкіл. Багато середніх навчальних закладах з'явилися профільні класи, з поглибленим вивченням окремих дисциплін. У багатьох державних вузів було створено комерційні відділення, зокрема й у бажаючих одержати друге вищу освіту, аспірантура частково як і стала платній. У вузи ролі вступних іспитів проводиться проведений експеримент із єдиним державним іспитом, що передбачає зараховувати випускні іспити у школах як вступних до вузів. І тут потенційний абітурієнт може подавати свої документи відразу на кілька навчальних установ і бути зарахованим на той, де його документи пройшли конкурсну комісію.
НАУКА
Для природничих і точних наук роки перебудови стали часом великих кадрових втрат. Перед вченими відкрилися легальні одержати роботу у зарубіжних університетах і наукових інститутах. Високий авторитет радянською науковою зі школи і низька оплата науково-дослідного праці СРСР сприяли помітної «відплив мізків», особливо у фізиці, математиці, хімії і біології.
Значні зміни відбулися у системі громадських наук. Ідеологізація змінилася пожвавленням в суспільствознавстві, науковим пошуком, частковим відкриттям архівів. В таких умовах визначальне значення має історична освіта. Історична освіта, на думку дослідників, допомагає вийти далеко за межі вузького професіоналізму, суперечить технократизму і однобічності. За сучасних умов важливим чинником став інтерес до «білих плям» вітчизняної історії. Значними тиражами стали перевидаватися праці корифеїв історичної науки – М.М. Карамзіна,С.М. Соловйова, В.О. Ключевського,С.Ф. Платонова. У 1989-1997 рр. були опубліковані праці послідовника Г.В. Вернадського, історика, гуманіста і мислителя Л. В. Гумільова: «Ентогенез і біосфера Землі», «Давня Русь і велика Степ», «Від Русі до Росії» та інших. Обґрунтовуючи свою теорію (вплив ентогенетичного чинника), він, подібно до М.К. Реріха, підтверджує єдність Людини і Природи, закликаючи до національної та духовної терпимості. У науково-технічному плані Росія продовжує відставати від провідних світових держав. Криза фундаментальної і прикладної науки 1990-х рр. обумовлена двома причинами. По-перше, різким скороченням фінансування науки – приблизно у 20 раз проти 80-ми рр. У середньому витрати на науку передбачені в розмірі 2,6 – 2,7% від видаткової частини бюджету. У середньому у 14 раз скоротився обсяг державних замовлень на військові науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки. Очевидна тенденція до згортання інноваційного потенціалу. Конкурси отримання грантів не виправляють становища, а підгодовують лише деяких науковців, насамперед із Москви. Лише одиниці наукових колективів змогли пристосуватися до ринкових умов, організувавши власне виробництво технічних новинок чи знаходячи покупців закордоном.
 По-друге, відсутність державної стратегії європейської науки, що призвело до збереження застарілої системі організації. З'явилася маса академій, зокрема і на громадських засадах, які присуджують звання академіків за встановлений ними грошовий внесок практично кожному охочому, і навіть діячі вищої школи могли отримати звання академіка свого відділення РАН (передусім, це керівний склад регіональних вузів).
ХУДОЖНЄ ТА ДУХОВНЕ ЖИТТЯ
Упродовж років перебудови сталися принципові зміни у відносинах художньої культури з владою та суспільством. З одного боку, література і мистецтво позбулися ідеологічного диктату, з іншого – художні твори перестали займати позицію єдиного «клапана» для виходу соціальних настроїв. У перші перебудовні роки роль літератури була надзвичайно великою.До вітчизняної культури поверталися раніше заборонені твори. Із середини 80-х рр. почали друкувати вірші М. Гумільова, У. Ходасевича, Р. Іванова, проза і вірші У. Набокова. Широко видавалися твори М. Цвєтаєвої, М. Булгакова, А. Ахматової, А. Платонова, А. Солженіцина. У 1987 р. було опубліковано роман Б. Пастернака «Доктор Живаго», за який автор отримав Нобелівську премію, 1988 р. – роман У. Гроссмана «Життя невпинно й доля», вилучений на початку 60-х рр. органами держбезпеки, 1989 р. – «Архіпелаг ГУЛАГ» А. Солженіцина, за який автор розплатився висилкою із країни. Крок по кроку журналісти розширювали простір гласності. Відкривши свої запасники, література зовсім на вичерпалася – змінилася роль, яку вона традиційно грала у суспільстві. Художня література перестала бути єдиним способом висловлення громадянської позицієї, єдиним джерелом слів правди. Загострення політичних змагань, погіршення економічної ситуації, конкуренція з телебаченням переключали увагу громадськості з книжкових новинок на поточні новини.
Ці процеси впливали і на театральну аудиторію. Театр, який в доперебудовні роки і на початку перебудови був рупором громадських ідей, змушений був поступитися драмі життя. Театральний репертуар став найрізноманітнішим, з'явилося багато нових театрів і студій, але глядацькі зали порожніли. Перебудова у кіно почалося з виходу екран «поличкових» фільмів: «Чи тугий вузол» (режисер М. Швейцер), «Перевірка на дорогах» і «Мій друг Іван Лапшин» (режисер А. Герман), «Агонія» (режисер Еге. Климов), «Комісар» (режисер А. Аскольдів). Отримала розвиток кінодокументалістика, тематичний діапазон якої розширився – від висвітлення «білих плям» історії до постановки гострих соціальних проблем. При ослабленні ідеологічного диктату в кіномистецтві дедалі помітнішим ставав диктат ринку. Фільми Федеріко Фелліні, Інгмара Бергмана, Андрія Тарковського, котрі вийшли великими тиражами на екрани, дуже швидко були витіснені масовою американською кінопродукцією.
У мистецтві 1990-ті рр. породили кілька нових тенденцій. По-перше, російська культура виявилася вільної до творення, відкрита для світу. Результатом стало включення до неї всіх художніх форм і стилів. У театрі продовжували працювати старійшини радянського театру Про. Єфремов, У.Плучек, М. Захаров.Режиссерами нової хвилі може бути У. Фокіна, П. Фоменка, До. Райкіна, Р. Віктюка, в музичному театрі – У. Гергієва. Світову популярність здобули співаки Д.Хворостовский, М. Басков. На західний ринок став проникати російські стрічки М. Михалкова, З. Бодрова, Є. Сокурова. У 1995р. фільм М.С. Михалкова «Стомлені сонцем» отримав премію «Оскар» американської академії кіномистецтва як найкращий зарубіжний фільм року.
По-друге, розпалися творчі спілки (крім Союзу театральних діячів). Творче спілкування й матеріальне заохочення митців здійснювалося у 1990-ті рр. під час організованих за власний кошт спонсорів численних фестивалів, конкурсів, виставок. Так було в літературі присуджується премія молодих, талановитих авторів «Малий Букер», проводяться щорічні кінофестивалі «Кінотавр» і «Кіношок», фестиваль телевізійних програм «Оксамитовий сезон» (з 1993). З 1995 р.проводитяс всеросійський театральний конкурс «Золота маска», визначальний переможців по 21 номінації, і інші.
Культура радянських часів – складна, багатоаспектний явище. По російської традиції, поставивши людини у центр своїх пошуків та надій, вона зробила, попри суперечливе розвиток, багато яскравого і неповторного у світову культуру.

21.10. -03.11.2019

5 клас

 Тема: Українська держава в різні часи свого існування на історичних картах.
ЗАВДАННЯ ДЛЯ УЧНІВ:1.      Переглянути відео.
-          Київська Русь.Переглянути відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=KiBRmxVYSRY-          Галицько-Волинська держава. Переглянути відео за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=cr6bdU_r__I-          Козацька держава. Переглянути відео за посиланнямhttps://www.youtube.com/watch?v=VgmXU7mKwrE-          Сучасна Україна . Переглянути відео за посиланнямhttps://www.youtube.com/watch?v=dUpTjDqjQoo2.Записати таблицю в зошит
Дата
Держава
Столиця
Х-ХІ (ХІІ) ст..
Київська Русь
Київ
ХІІІ-ХV ст..
Галицько-Волинська держава
Холм
1649 р. – 1764 рр.
Козацька держава
Чигирин
1991 р. -…
Україна
Київ
 3.      Виконати завдання письмово в зошитах.
1)   Про́стір — протяжність, на якій розташовані об’єкти. 2)   Зменшене зображення поверхні Землі або її частини називається глобусом.
3)   Атлас — збірка карт.
4)   Усі карти поділяються на політичні, географічні, історичні, економічні, синоптичні тощо.
5)   До географічних об’єктів відносять ліси, степи, річки, озери, моря.6)   До історичних об’єктів відносять види ґрунтів, зміни погоди,  шляхи міграції тварин.
7)    На історичних картах  історичні об’єкти межують поряд з географічними об’єктами.
8)   Легенда карти — умовні позначки, за допомогою яких можна прочитати історичну карту.Решта завдань – шляхом доповнення речення.9)   Міста позначають … (кружечком, колом)10) Місця визначних битв позначають … (хрестиком або перехрещеними мечами)
11)Кордони, межі держав або областей позначають… (суцільною або  переривистою лінією)
  4.      Прочитати параграф 4, намалювати герб своєї родини на А4.


7 клас  Історія України


                     ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ РУСІ-УКРАїНИ

                                Виконати тести

 Варіант 1

1. Вкажіть на території якого племені виникло місто Київ?

А.Полян  Б. Деревлян В. Тиверців  Г.Уличів

2. Визначте, куди князь Святослав збирався перенести столицю своєї держави?

А. Любеч Б.Доростол В. Переяславець Г. Біла Вежа

3. Назвіть найбільший торгівельний шлях Київської Русі.

4.Прочитайте вислови і напишіть ім’я їх автора:

«Хай буде се мати городам   руським»

5.Прочитайте визначення і напишіть поняття, що відповідає змісту:

«Хронологічно послідовний запис історичних подій»

6. Вкажіть , хто із князів загинув під час збору данини з древлян у 945 р.:

А.Аскольд      Б. Ігор   В.Олег     Г. Святослав.

7. Дайте визначення термінам:

Дружина  - ……………Натуральне господарство -  …………………                                                                       

8. Встановіть відповідність між князями та їх діями:

1. Олег                                              А. Здійснив похід на Візантію у 860 р.    

2. Ігор                                                Б. Встановлено чіткий збір данини

3.Ольга                                             В. Здійснив вдалі походи на Візантію в 907 і 911 рр.

4.Святослав                                     Г.Підкорив уличів і древлян

                                                           Д. Знищив Хозарський каганат

9.Знайдіть помилку у реченні. Нижче запишіть правильний варіант речення доповнивши його.

У 860 р князь Олег здійснив похід на Візантію.

10. Поставте події у хронологічній послідовності:

А.Хрещення Ольги                           Б.Похід Олега на Константинополь

В.Знищення столиці древлян        Г. Смерть Аскольда

11. Розкажіть про життя людей у місті і селі в період виникнення Київської Русі.

12. Опишіть правління княгині Ольги та її реформи.      





Варіант 2

1. Вкажіть, яку назву мала держава східних слов’ян?
А.Руська держава  Б. Українська держава В. Куявія  Г. Київська Русь
2. Вкажіть, який князь прибив свій щит на воротах Константинополя
А. Аскольд    Б.Олег  В. Ігор Г. Святослав
3. Назвіть місто, звідки прийшов князь, що заснував династію Рюриковичів.
4.Прочитайте  слова князя Олега і напишіть назву міста, про яке йдеться в уривку «Хай буде се мати городам   руським»
5.Прочитайте визначення і напишіть поняття, що відповідає змісту:
«Щорічний об’їзд князем підвладних йому територій для збору данини»
6. Вкажіть , хто  загинув з  київських князів  внаслідок змови варязьких воїнів на чолі з князем Олегом
А.Аскольд     Б. Ігор   В.Ольга    Г. Святослав.
7. Дайте визначення термінам:
Анти  - ..…….Князь  -   
8. Встановіть відповідність між  іменами князів  та  роками їх правління
1. Аскольд і Дір                                А. 964-972 рр..    
2. Олег                                                Б. 945-964 рр.
3. Ігор                                                 В. 850 – ті рр.-882 рр.
4. Ольга                                             Г. 882-912 рр.
                                                            Д. 912-945 рр.

9.Знайдіть помилку у реченні. Нижче запишіть правильний варіант речення, доповнивши його.
Перший військовий похід князя Святослава закінчився у 941 р . поразкою, а другий 944 р. - завершився укладенням вигідного для Київської Русі мирного договору.
10. Поставте події у хронологічній послідовності:
А.Похід Святослава на Болгарію 
 Б.Заснування міста Києва
В.Запровадження «уроків» - чітких розмірів данини
 Г. Похід Ігоря у Закавказзя
11. Розкажіть про  розселення племінних союзів східних слов’ян на території України.
12. Опишіть правління князя Святослава та його реформи.
                                         
 7 клас Всесвітня історія
Тема уроку: Арабський халіфат.
Мета: Ознайомити учнів з виникненням ісламу, основними догматами цієї релігії; становленням Арабського халіфату;.

Хід уроку
І. Вивчення нового матеріалу.

Араби вели кочовий спосіб життя. Вони розводили коней, овець, верблюдів.
Кочових арабів називали – бедуїнами («степовиками»).
Вздовж берега Червоного моря проходив торгівельний шлях з візантії в Африку та Індію. На цьому шляху виникали торгівельні містечка, найбільшим з них було місто Мекка.
Араби були язичниками (семітами) поклонялися сонцю, місяцю і т. д., вірили в добрих та злих духів.
Шлях па́хощів (або ж ла́данний шлях) — торговельний шлях, який в античності пов'язував південь Аравійського півострова з країнами Середземномор'я і Месопотамії.
Доісламські  вірування арабів.
Арабські племена тривалий час залишалися прихильниками поганської віри і поклонялися багатьом богам. Для них священними були природні й витесані кам’яні брили та стовпи (бетілі), що вважалися місцем проживання богів або самими богами. У південній і південно-західній частині півострова було чимало християн та іудеїв.
Головною арабською святинею вважався храм Кааба (з араб. — куб), що знаходився в центрі Мекки. Це була кам’яна будівля кубічної форми. У північну стіну храму був вмурований великий Чорний Камінь. Походження каменю загадкове. Одні вважають, що це метеорит, а інші переконані, що його винесла з підземних надр вулканічна лава. За переказом, Чорний Камінь був переданий ангелом або Адаму, або Аврааму, спільному праотцеві арабів і євреїв. Цьому каменеві поклонялося багато осілих і кочових племен. Щоб заохотити якомога більше людей відвідувати ярмарки в Мецці, навколо Кааби були розставлені ідоли всіх (понад 300) племінних божків.

Іслам - одна з світових релігій, поширена в країнах Близького та Середнього Сходу..
Засновником ісламу вважається Мухаммед, чи Магомет. Який народився близько 570 р. в місті Мекка. У віці 40 років був покликаний Аллахом нести його слово людям. І він став проповідувати ісламську релігію. Помер він у 632 році.
630 рік - утворення Арабської держави
  За Мухаммеда відбулося об`єднання арабів. На час смерті Мухаммеда під владою мусульман перебувала більша частина Аравії (супроводжується показом на карті).
Найбільші території були завойовані за халіфа Омара.
640 р – захоплення Візантії, Сирії, Палестини
642 р – захоплення Єгипту
709 р. – захоплення Північної Африки
711 р . – Піренейський п-ів
732 р. – битва при Пуатьє, поразка арабів.

У 750 р. владу в Халіфаті захопили династія Аббасидів (нащадки Аббаса, дядька Мухаммеда). За Аббасидів завоювання майже припинились. Вони намагалися зберегти те, що було здобуто раніше. Провінціями управляли намісники (еміри) вони ставали незалежними від халіфів. Арабська держава припиняє своє існування.
Культура арабського світу.
Математика: створили алгебру.
Астрономія: зуміли приблизно обчислити розміри Землі. Вчений Аль-Біруні висловив здогад про те, що Земля рухається навколо Сонця.
Географія: склали карти відомих їм країн та морів.
Медицина: Авіццена описав ознаки багатьох хвороб.
Література: «Тисяча і одна ніч», поема «Шах-Наме»-Фурдоусі, поет Аль-Маарі.
Супроводжується показом ілюстрацій.
Мистецтво: спорудження палаців, мовзолеїв. Мечетей.

Від арабів європейці запозичили не тільки цифри, а й назви багатьох зірок, в них вони навчилися креслити карти, користуватися компасом та глобусом, твори по медицині стали настільними книгами європейських лікарів.

Домашнє завдання.
1.Опрацювати параграф 6.
2. Заповнити таблицю в зошитах
Франкська імперія
Візантійська імперія
Арабський халіфат
Період існування



Території



Видатні діячі





 Історія України 10 клас
Тема: Події В Криму 1917р. Перша війна з більшовиками та проголошення незалежності України.
Завдання.
1.Прочитати параграф 8
2.Переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=KRt7u1kaKus
3.Установіть хронологічну послідовність подій:
 1 Утворення першого радянського уряду України – Народного секретаріату
 2Ухвалення Центральною Радою Третього Універсалу
 3 Курултай кримськотатарського народу. Проголошення Кримської Народної Республіки.
4.Складіть речення, використавши поняття та терміни: Українська Народна Республіка, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат, Курултай, ультиматум,Галицько-Буковинський курінь січових стрільців.
5. Які з положень відображають зміст Третього Універсалу УЦР?
 Визначено територію УНР.  Викладено основні вимоги УЦР до Тимчасовогоуряду, які були відкинуті останнім. Декларовано, що в УНР забезпечуватимуться всі демократичні свободи. Проголошено автономію України, зазначено невіддільність України від Росії. Зафіксовано уповноваження УЦР очолювати організацію державного ладу автономної України. Ліквідовано право приватної власності на
землю (з передачею великих землеволодінь без викупу у власність безземельних або малоземельних селян).  Проголошено УНР, яка зберігала федеративний зв’язок із Російською республікою. УЦР узяла зобов’язання подати Тимчасовому уряду на затвердження склад Генерального секретаріату як найвищого крайовогооргану управління.
6. Переглянути відео за  посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=6Nd8cwfXN5E


 Всесвітня історія 10 клас
Тестові завдання
1. Коли розпочалась Перша світова війна?
а) 28 червня 1914 р.       б) 1 серпня 1914 р.        
в) 5 вересня 1914 р.       г) 24 вересня 1914 р.
2.  Яка битва відбулася на Східному фронті?
а) Брусиловський прорив б) битва на Марні         
в) Верденська битва         г) битва при Іпрі
3.  Укажіть державу, яка залишилася поза межами Версальсько-Вашингтонської системи.
а) США                           б) Велика Британія         
в) Італія                           г) Радянський Союз
4. Укажіть державу, яка здобула незалежність у результаті Першої світової війни?
а) Румунія                     б) Єгипет        
в) Чехо-Словаччина     г) Албанія
5. Укажіть місто, у якому було здійснене вбивство ерцгерцога Франца Фердінанда?
а) Загреб        б) Белград  
в) Сараєво     г) Бухарест
6. Укажіть ділянку Східного фронту, на якій був здійснений Брусиловський прорив.
а) Східна Пруссія б) Прибалтика в) Галичина г) Мазури
7. Укажіть державу, яка за результатами Першої світової війни отримала статус нового претендента на роль світового лідера.
а)Італія                      б) Велика Британія         
в) США                      г) Китай
8) Укажіть місце проведення Верденської битви.
а) Бельгія                  б) Північна Італія  
в) Нідерланди           г) Північна Франція  
9. Які положення характеризують технічний прогрес першої половини ХХ ст.
(виберіть три правильні відповіді)?
1) мілітаризація економіки
2) поява та розквіт мануфактур
3) початок промислового перевороту
4) широке застосування парової енергії
5) розвиток машинобудування
6) розвиток електроенергетики
10.  Укажіть назви держав — учасниць Антанти (виберіть три правильні відповіді).
1) Османська імперія 2) Велика Британія 3) Російська імперія 4) Австро-Угорщина
5) Болгарія 6) Франція

11. Доберіть назву до ілюстрації та прокоментуйте
зображене за планом.
1)   До якого періоду Першої світової війни належить
зображене та з якими подіями пов’язане?
2) Які поняття теми, що вивчалася, можна проілюструвати за допомогою зображеного? Дайте визначення названих понять.
3) Які почуття викликає у вас зображене? Які висновки щодо проблем, порушених автором малюнка, ви можете зробити?

12.  Сучасники називали Першу світову війну «війною, що покладе край усім війнам».
Як ви вважаєте, чи може одна війна розв’язати всі конфлікти, що назріли
між державами на певному етапі історичного розвитку? Чому?



Історія України 11 клас
Тема. Розвиток культури в Україні в 1953–1964 рр.
1.Науково-технічна революція. Реформи освіти. Здобутки науки
 Проголошений Хрущовим у квітні 1958 р. на XIII з’їзді ВЛКСМ курс на перебудову народної освіти був покликаний розв’язати головне завдання — подолати відірваність від життя шкіл та вузів. Це було вже четверте за роки радянської влади значне реформування народної освіти.
Для реалізації освітньої реформи були залучені значні кошти та ресурси. 1960 р. Державний бюджет УРСР виділив на загальноосвітні школи 6 млрд. крб. (1950 р. — лише 3,7 млн. крб.). За цей час у 2 рази збільшилася кількість денних середніх шкіл. В основу реформи було покладено принцип поєднання загальноосвітнього і політехнічного навчання.
Не виправдовувалися надії на високий професіоналізм спеціалістів, підготовлених на вечірніх та заочних відділеннях вузів, а саме ці форми навчання в процесі реформи вважалися пріоритетними.
Якщо від 1950/51 навчального року до 1960/61 навчального року кількість студентів загалом зросла більш ніж у два рази, то на заочних відділеннях — у 3,5 раза, а на вечірніх — більш ніж в 11 разів. 1960 р. на денних відділеннях вузів навчалося майже 199 тис. студентів, на заочних — 174 тис., а на вечірніх — 44 тис.
Суттєве зниження рівня студентів було зумовлене необхідністю для кожного абітурієнта під час вступу на денне відділення мати обов’язковий дворічний стаж роботи на виробництві. Якість підготовки випускників вузів та середніх спеціальних закладів значно відставала від кількісного їх зростання.
Хоча нова система освіти була досить своєчасною і містила принципово правильні орієнтири, через низку причин вона не тільки не змогла піднести освіту в країні на вищий щабель, але навіть погіршила освітянські якісні показники.
2.Робота з документом.
Ярослав Грицак. Нарис історії Україні
«Тяжкого удару українству завдала хрущовська освітня реформа.
16 листопада 1958 р. ЦК КРПС обнародував тези про реформу освіти, які мали стати підставою для дискусії стосовно того, яка освіта потрібна радянському суспільству.
Московське керівництво пропонувало батькам самим вибирати, якою мовою повинні вчитися їхні діти. Таке формулювання спричинило хвилю протестів в Україні. За умов, коли соціальний статус і престиж української мови був нижчим, аніж російської, було очевидним, яку школу обиратимуть батьки для своїх дітей, щоб полегшити їм у майбутньому просування по суспільній драбині. Українцям вкотре було заблоковано шлях до модерного суспільства.
Тому в Україні, як і в інших республіках, дійшло до відкритої опозиції хрущовській освітній реформі. Позиція українського керівництва, підтримана широкими колами громадськості, робила особливий наголос на двох моментах: українська мова мала залишатися обов’язковою для вивчення у російськомовних школах України, а республіканські права щодо контролю над освітою належало розширити.
Ці вимоги виразно прозвучали з вуст високопоставлених українських чиновників — секретаря ЦК КПУ з питань культури й освіти С. Червоненка, члена Президії ЦК КПУ і заступника Голови Ради Міністрів С. Гречухи та ін. Аналогічно у республіканській пресі під час обговорення проекту освітньої реформи не пролунав голос на підтримку позиції Хрущова.
Незважаючи на протести, Верховна Рада СРСР 25 грудня 1958 р. схвалила новий закон про школу. У Литві й Азербайджані Верховні Ради відмовилися
Версії і включили пункт про обов’язковість у шкільному викладанні не тільки російської, але й місцевої національної мови.
Однак Москва, усунувши бунтівливих чиновників з високих посад, добилася свого. Верховна Рада України виявилася більш слухняною. Єдине, на чому наполягав український міністр освіти І. Білодід, було покращання рівня навчання українською мовою».
Запитання
- Чому освітня реформа зумовила невдоволення в керівництві України?
3.Посилення русифікації. «Відлига» в українській літературі та мистецтві. «Шістдесятництво» в українській культурі
У ч и т е л ь.
Критика культу особи створила умови для оновлення й лібералізації суспільства, сприяла громадському пробудженню, національному відродженню в Україні.
Серед різних категорій населення зріс інтерес до української мови і культури, до історії свого народу. З’явилися нові періодичні видання, зокрема журнали «Прапор» (1956), «Радянське літературознавство» (1957), відновився вихід журналу «Всесвіт» (1958).
У цей час були створені такі наукові центри, як Академія будівництва і архітектури, Українська сільськогосподарська академія наук (1956), а також нові творчі спілки — Спілка журналістів України (1957) та Спілка працівників кінематографії України (1958). Почалося видання «Українського історичного журналу» та першої «Української Радянської Енциклопедії». Більшу увагу почали приділяти розвиткові літературознавства і мовознавства.
Із музеїв, виставок, галерей вилучали численні полотна і скульптури, присвячені «вождю всіх народів». Митці України, насамперед графіки, почали пошуки нових форм в образотворчому мистецтві, виходячи за рамки соціалістичного реалізму.
У зв’язку зі святкуванням 150-річчя від дня народження Кобзаря у Москві було споруджено пам’ятник Т. Г. Шевченку (роботи М. Грицюка, Ю. Сінкевича, А. Фуженка).
Того ж року у Львові відкрито пам’ятник І. Франкові, виконаний В. Борисенком, Д. Крвавичем, Е. Миськом, В. Одрехівським, Я. Чайкою та  А. Шуляром. Цікаві твори станкової скульптури створили М. Рябінін і  В. Сколоздра («Олекса Довбуш»), Г. Петрашевич («Дитино моя») та інші митці. 1962 р. встановлено щорічну Шевченківську премію, яку присуджували у галузі літератури, журналістики, мистецтва та архітектури.
Загалом ж лібералізація і десталінізація суспільства мали позитивнее значення для розвитку української літератури. У цей час були написані «Зачарована Десна» і «Поема про море» О. Довженка, «Гомоніла Україна» Петра Панча і «Вир» Г. Тютюнника, «Людина і зброя» О. Гончара та «Правда і кривда» М. Стельмаха.
Припинилися нападки на письменників, які на початку 50-х років були об’єктом критики борців проти космополітизму й буржуазного націоналізму. На розвиток української культури, на громадське життя в Україні того часу помітно вплинуло нове покоління талановитих митців, які дістали назву «шістдесятники». Твори цих поетів, прозаїків, літературних критиків нерідко з труднощами пробивали собі шлях на сторінки журналів, проте користувалися популярністю серед молоді, поширюючись у численних рукописах.
Саме з цього часу беруть початок українські позацензурні видання або, інакше кажучи, український «самвидав».
Серед зачинателів руху «шістдесятників» були Л. Костенко і В. Симоненко. Вони виступили проти фальшу, єлейності в зображенні дійсності, відстоювали національно-культурне відродження України. Значний інтерес читачів викликали збірки поезій Л. Костенко «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961).
1962 р. побачила світ перша збірка В. Симоненка «Тиша і грім», що стала водночас його останньою прижиттєвою книгою. 1953 р. Д. Павличко дебютував збіркою «Любов і ненависть». Значний резонанс 1962 р. викликали перші збірки поезій І. Драча «Соняшник» та М. Вінграновського «Атомні прелюди». До них приєдналася велика група творчої молоді, яка прагнула зламати літературні шаблони, знайти нові зображувальні форми, переступити через одномірне, одноколірне, догматичне сприйняття світу.
До плеяди митців-«шістдесятників» належали поети Б. Олійник, В. Коротич, І. Калинець, В. Стус, прозаїки Г. Тютюнник, В. Шевчук, Є. Гуцало, Р. Іваничук, критики І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, публіцист В. Чорновіл та ін.
Молоді українські письменники були піддані критиці вже на серпневому (1962) пленумі ЦК КПУ, що розглядав питання ідеологічної роботи партії. Але широкий наступ на «шістдесятників» розпочався наприкінці 1962 р. після зустрічі партійного та урядового керівництва з представниками творчої інтелігенції у Москві. Ця зустріч відбулася після того, як М. Хрущов відвідав виставку мистецтва модернізму, якої не зрозумів, не сприйняв і різко розкритикував.
Боротьбу з модернізмом, абстракціонізмом та будь-якими новаціями, що виходили за рамки традиційного реалістичного мистецтва, було підхоплено і в Україні. Творча праця знову піддалася жорсткому адміністративному контролю. Розпочалися атаки на І. Дзюбу, І. Світличного, Є. Сверстюка, які підтримували «шістдесятників». У квітні 1963 р. на зустрічі представників української творчої інтелігенції з ідеологічними працівниками було піддано критиці І. Драча, М. Вінграновського, С. Голованівського. Розпочалась ідеологічна кампанія проти тих, хто приділяв «надмірну увагу» негативним явищам сталінського періоду. У західних областях УРСР «пророблялася» група «формалістичних теоретиків» Львівського інституту декоративного і прикладного мистецтва.
Словом, почалося згортання процесів лібералізації і з’явилися перші ознаки ресталінізації суспільства.
На початку 1963 р. відбулася конференція з питань культури української мови, організована Київським університетом та Інститутом мовознавства АН УРСР. У ній взяло участь понад 800 осіб і було зачитано 27 доповідей. Особливий інтерес учасники конференції виявили до питань загального стану української мови. У багатьох виступах засуджувалась теорія двомовності націй і зазначалося, що у кожного народу є тільки одна рідна мова, ставились питання про необхідність запровадження української мови в усіх сферах державного і громадського життя, про подолання мовного нігілізму. Засуджувалась позиція мовознавців, які проповідували необхідність ліквідації національних мов і переходу радянських письменників на російську мову (таку позицію обіймав, наприклад, російський мовознавець А. Агаєв).
Учасники конференції порушили клопотання перед ЦК КПУ, перед урядом республіки про те, щоб в усіх вищих навчальних закладах, технікумах, училищах, курсах навчання здійснювалось українською мовою; в усіх дошкільних установах, де є діти українського населення, виховання здійснювати українською мовою; в усіх установах і підприємствах, на залізниці та інших видах транспорту, у торгівлі усі справи вести українською мовою; інститути, видавництва мають видавати наукові твори здебільшого українською мовою; кіностудії — знімати кінофільми українською мовою, а фільми інших республік перекладати українською тощо. Проблеми розвитку рідної мови порушувались у численних публікаціях, що з’являлися в періодичних виданнях.
Проте питання, які хвилювали громадськість, залишилися практично нерозв’язаними, а іноді й відверто ігнорувалися керівництвом республіки.
4.Робота з документом
Ярослав Грицак. Нарис історії Україні
«Із початку 1960-х років в Україні сформувалось ціле покоління молодих літераторів і митців — так званих «шістдесятників».
Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь Стус, Віталій Коротич, Василь Симоненко, Григір Тютюнник, Алла Горська, Валерій Шевчук, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Іван Світличний та інші — кожне із їхніх імен було справжньою подією у суспільно-політичному житті республіки. Ці молоді люди перебували у незрівнянно кращій ситуації, аніж їх попередники у 1930–1940-х роках. Вони не повинні були думати про хліб чи про виживання.
Після закінчення університетів вони мали добрі перспективи для особистої кар’єри: Чорновіл був редактором комсомольської республіканської газети, Дзюба — одним з найцікавіших критиків у Спілці письменників України, Стус навчався в аспірантурі Київського Інституту літератури АН УРСР. Талановиті і молоді, перед ними відкривалося майбутнє і можливість легко влитися у комуністичний істеблішмент, але вони зробили інший вибір, керуючись моральними настановами. За влучним висловом Валентина Мороза, «шістдесятниками» були художники, які хотіли малювати, але не тільки портрети Леніна; поети, які мали бажання писати вірші, але не лише про Сталіна і мир; учені, які прагнули вести дослідження, а не просто виконувати те, що їм наказували «згори». Вони були «тілами у пошуках душ».
Одним з перших осередків, навколо якого розгорталася діяльність «шістдесятників», став Клуб творчої молоді у Києві. Він виник 1960 р. під егідою міського комсомолу. Його очолював Лесь  Танюк, а найбільш активними учасниками були І. Драч, М. Вінграновський, М. Коцюбинська, І. Світличний, Є. Сверстюк, А. Г орська та ін. Вони розпочали свою діяльність з відродження різдвяних вертепів та організації різних мистецьких гуртків-секцій. Згодом перейшли до розшуку місць масових поховань жертв сталінських репресій. За цим пішли заяви, виступи у пресі, публікації віршів.
Діяльність Клубу набувала дедалі виразнішого національного спрямування; організовані ним вечори пам’яті Леся Курбаса, Миколи Куліша, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка комуністичне керівництво називало не інакше, як «національне зборище». 1962 р. подібний клуб — «Пролісок» — виник у Львові. Навколо нього сформувалася своя група молодих інтелектуалів — брати Михайло і Богдан Горині, Михайло Косів (голова клубу), Ірина та Ігор Калинці, Михайло Осадчий та інші. У відносинах між київською і львівською групою остання наполягала на політизації цього інтелектуального руху, зокрема висловлювалися пропозиції скористатися досвідом оунівського підпілля.
Партійні і карні органи відповіли цькуванням у пресі, звільненням з роботи, влаштуванням провокацій та забороною друкувати твори окремих шістдесятників. Смерть молодого українського поета Василя Симоненка (13 грудня 1963 р.) розпалила атмосферу.
Його неопубліковані вірші та щоденник, а також промови Дзюби, Сверстюка і Світличного на вшанування його імені ходили в «самвидаві». Переслідування, яких зазнав Симоненко в останні роки свого життя, та його несподівана загадкова смерть зробили з нього національного мученика і надали руху «шістдесятників» ореолу жертовності та самозречення».
Завдання виконати письмово!!!
1. Опрацювати параграф 11, переглянути відео
https://www.youtube.com/watch?v=VcU3NmQc52w
1. Назвіть історичні умови розвитку української культури в 1950–1960-ті pp.
2. Яку роль відіграв М. Хрущов у проведенні політики русифікації?
3.Заповнити таблицю
Література
Наука
Образ. мистецтво
Музичне мистецтво
Театральне мистецтво


11 клас . Всесвітня історія
Тема. Інтеґраційні процеси в Європі наприкінці ХХ — на початку ХХІст.
Мета:  познайомити  з інтеграційніми процесами в Європі наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; розвивати вміння аналізувати та  порівнювати причиново-наслідкові зв’язки, критично мислити

                                                     План уроку.
1.Інтеґраційні процеси у Європі у другій половині ХХ ст.
2.Участь України в європейській інтеграції.
Вивчення нового матеріалу.
У післявоєнний період на континенті з'явилися ціла низка організацій: Рада Європи (1949), НАТО (1949), Західноєвропейський союз (1948).
9 травня 1950 року вважається початком європейської інтеграції.
Саме тоді міністр закордонних справ Франції Моріс Шуман запропонував створити спільний ринок вугільної і сталеливарної продукції Франції, ФРН та інших західноєвропейських країн (пропозиція увійшла в історію під назвою «план Шумана») Однією з головних цілей плану стало примирення Франції та Німеччини та недопущення між ними війни у майбутньому. Найважливішім засобом досягнення цієї мети мав стати механізм управління та наднаціонального контролю над виробництвом і торгівлею стратегічною для військових потреб продукцією – вугіллям та сталлю. Контроль мав здійснюватись «вищим органом» (прообразом Європейської Комісії).
18 квітня 1951 року “план Шумана” було реалізовано через підписання Паризького договору про створення Європейської спільноти вугілля і сталі (ЄСВС). До складу ЄСВС увійшли шість країн: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Франція («європейська шістка», яка в подальшому стала «локомотивом» європейської інтеграції). Договір про ЄСВС набув чинності 23 липня 1952 року.

Є в р о п е й с ь к а  і н т е ґ р а ц і я — процес утворення нового типу міждержавних відносин, що розпочався після Другої світової війни і забезпечив країнам Західної Європи високі темпи економічного розвитку, соціально-політичну стабільність та безпеку. 
І. Інтеґраційні процеси у Європі у другій половині ХХ ст.
1.  • 1948 р. — створення Оборонної Організації Західноєвропейського Союзу — ЗЄС (увійшли Бенілюкс, Велика Британія, Франція).
• У 1949 р. утворення НАТО — військово-політичного союзу під егідою США (спочатку увійшло 12 країн). 
• 1952 р. — угода про створення «європейської армії» як опори НАТО.
• 5 травня 1949 р. — утворення Ради Європи (міжнародної міжурядової організації, до якої увійшли 23 країни. Головні органи якої МЗС, Парламентська Асамблея, при Раді діють Комісія з прав людини і т. ін.
ОБСЄ (виникла в результаті нарад з питань безпеки і співробітництва в Європі — перша відбулася у Гельсінкі в 1975 р.).
• 1951 р. — створення ЄОВС (Європейське об’єднання вугілля і сталі).
• 1957 р. — створення Євроатому (співробітництво країн у галузі ядерних досліджень і використання атомної енергії).
• 1957 р. — створення ЄЕС — Європейської Економічної Спільноти («Спільний ринок») з метою усунення всіх обмежень в торгівлі, ліквідації перешкод для вільного переміщення «осіб, капіталів і послуг», уніфікації податкових систем, створення валютного союзу.
• 1967 р. — злиття ЄОВС, Євроатому і ЄЕС в ЄС (Європейський Союз).
• Із 1988 р. — розробка проекту нового договору про ЄС.
• 1992 р. було підписано Маастрихтський договір, що передбачав створення ЄС як економічного, валютного і політичного союзу в три етапи. Органи ЄС: Рада Міністрів, Європарламент, Євросуд.
 • 9 листопада 1995 р. Україна стала 37 членом Ради Європи.

7 лютого 1992 року у Маастрихті було підписано Договір про Європейський Союз (саме поняття «Європейський Союз» з’явилось ще під час Паризької конференції 1972 року). Договір набув чинності 1 листопада 1993 року. Він визначив так звані «три колони» Європейського Союзу:
«перша колона» – Європейські Спільноти: ЄСВС, Євратом та Європейська Спільнота (замість старої назви «Європейська Економічна Спільнота»). Причому Європейська Спільнота є серцевиною та каркасом процесу інтеграції і за своїми властивостями становить «наднаціональний феномен»;
«друга колона» – спільна зовнішня та безпекова політика (СЗПБ);
«третя колона» – співробітництво у сферах юстиції та внутрішніх справ.
В економічному сенсі прийняття Маастрихтського договору означало курс на завершення формування єдиного внутрішнього ринку (четвертий рівень економічної інтеграції) та перехід до реалізації ідеї економічного та валютного союзу (п’ятий - найвищий рівень економічної інтеграції).
Процес розвитку і перетворення цих європейських співтовариств на сучасний Європейський Союз відбувався шляхом, по-перше, передачі все більшого числа функцій управління на наднаціональний рівень (поглиблення) і, по-друге, збільшення числа учасників інтеграції (розширення). 
На терені Європейського Союзу існує три інституції, що є відповідальними за виконавчу та законодавчу владу. Рада ЄС репрезентує уряд, Європарламент — народ, а Комісія відповідає за інтереси Європи. Рада і Парламент подають запит до Єврокомісії на створення законопроекту. Єврокомісія ознайомлюється і складає проект, який потім розглядається Парламентом і Радою.
Домашнє завдання. Заповнити  таблицю « Країни-учасниці  Європейського Союзу» та опрацювати  параграф 8.

Країна- учасниця
Дата вступу
Столиця






08.04.-13.04.2019

6 клас 

Тема: Римська імперія

Шановні 6-класники! Пропоную вам виконати наступні завдання:

1.     Опрацювати параграф 51.

2.     Виписати основні дати та імена історичних діячів .

3.     Яким було повсякденне життя  та розваги римлян?

4.     Скласти цікаву розповідь «В гостях у римської  родини»

5.     Переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=pXym54pDh6U

6.     https://www.youtube.com/watch?v=qLwKNLY4jWM



 Історія України- 9клас.



Тема: вплив греко-католицької церкви на формування національної свідомості населення західноукраїнських земель.

Шановні учні, пропоную виконати завдання № 2-3 письмово в зошитах:

1.     Опрацювати параграф 32.

2.     Уявіть себе журналістом телепрограми «Подорож у часі». Підготуйте 3-5 питань для інтерв’ю  з митрополитом А.Шептицьким про вплив греко-католицької церкви на формування національної свідомостінаселення західноукраїнських земель.

3.     Складіть перелік фактів (7-10) про які  варто згадати в цій програмі.











Всесвітня історія – 9клас.

Тема: Спроби модернізації Османської імперії.

Виконати завдання в зошитах:

1. Соціальне-економічне та політичне становище в Османській імперії в XIXст.

2.Назвати причини та наслідки Молодотурецької революції.

3. Політичний устрій та економічний розвиток Ірану (Персії) в XIX ст., акцентуючи увагу на спробах модернізації держави.

4.Записати причини, перебіг подій  та результати Революції 1905—

1911 рр. в Ірані (Персії) та показати вплив іноземних держав на долю

Ірану.

4.Переглянути відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=_BZkh7JmzPg






Всесвітня історія 10 клас

Шановні учні,  пропоную виконати завдання в зошитах письмово!
Тема: Країни Азії, Африки, Латинської Америки в міжвоєнний період.
1.   Туреччину було проголошено республікою:
а) у 1921 р.
б) у 1922 р.
в) у 1923 р.
2. «Великою душею» називали:
а) М. Кемаля;
б)   М. Ганді;
в) Чан Кайші.
3. Демократичний рух у 1919 р. в Китаї дістав назву:
а)   «Рух 5 березня»;
б)   «Рух 10 січня»;
в)   «Рух 4 травня».
4.   Які з наведених ознак не були притаманні життю Латинської Америки?
а)   Значний вплив католицької церкви;
б)  демократичні традиції;
в)   автономія каудильйо.
5. Яка з  латиноамериканських країн спеціалізувалась на експорті м'яса, вовни, пшениці?
а)   Аргентина;
б)   Мексика;
в)   Чілі.
6.   Держава, в якій здійснювалася боротьба за «нову культуру»:
а) Китай;
б) Іран
в)   Японія.
7.   Стихійні виступи населення проти зростання цін на основні продукти харчування «рисові бунти» відбулися в:
а) Китаї
б) Індії
в) Японії
8. Яка з названих країн була незалежною в міжвоєнний період?
а)  Єгипет;
б)   Алжир;
в)   Туніс.
9. Дати визначення поняттям: колонія; метрополія; домініон, протекторат, латифундія
10. Визначити імя історичного діяча:
.а) «Люди називають його «Велика душа». Йому це не подобається, він не полюбляє гучних слів! не вважає себе ані великим мислителем, ані вченим, ані вождем...  У стосунках з людьми простий і сором'язливий, жодної пози... Вщент позбавлений самолюбства,  зарозумілості, хитрощів. Не любить надовго залишатися на одному місці,  постійно роз'їжджає країною, його слухають мільйони. Дуже прозорливий і тонкий політик».  
Б).   Реформи цього президента. були пов'язані з відокремленням держави від релігії,: жінки були зрівняні у правах з чоловіками, за винятком державної служби. Встановлено світське судочинство за європейським зразком. У галузі економіки всю турботу щодо розвитку національної економіки взяла на себе держава»
В).   «Це сильний, енергійний правитель, здійснив низку реформ, яких гостро потребувала країна. Він прагнув швидко подолати відставання. Під його впливом приймаються кримінальний, цивільний кодекси, закони проти насильницького захоплення землі... Будуються нові підприємства, залізниці. Прагнув обмежити вплив англійців, охоче приймав допомогу від Німеччини. Його режим, заснований на диктаторських повноваження, вивів країну до числа розвинених не лише регіону, а й усієї Азії»
Г).Він брав активну участь у політичній боротьбі проти Маньчжурської династії, один з лідерів Гоміньдану, керівник збройних сил Гоміньдановської партії, був президентом Китаю».
Д).Цей лідер став одним із засновників комуністичної партії Китаю. Головною соціальною опорою в соціалістичній революції вважав селянство. У 30-х роках займав відверто ворожу позицію щодо Гоміньдану; був одним з організаторів визвольного руху проти японських загарбників. Помер у 1976 р.».
11.Висловіть власну точку зору щодо таких висловлювань.
1. «Велика Британія принесла Індії мир, прогрес і західну цивілізацію».
2.   «Перша світова  війна  загострила  суперечності між Індією і Великою Британією і сприяла піднесенню національно-визвольного руху».
3.   «Поява диктаторських режимів у Латинській Америці у міжвоєнний період мала безліч причин...» Продовжте речення.


Історія  України 10 клас.
Тема: Закарпатська Україна.
Завдання: опрацювати параграф 29, письмово виконати завдання в зошитах:
1.Соціально-економічне становище карпатоукраїнців у складі Чехословаччини.
2. Знайти 10 цікавих фактів про А. Волошина.
3. Як відбулося проголошення незалежності в Карпатській Україні .
4. Написати замітку в газету про День прийняття незалежності.
5.  Переглянути   відео за посиланням                 
https://www.youtube.com/watch?v=PC6FxtXU_m0




28.01.19

6 клас 
Тема "У чому полягала причина піднесення Македонії".
Опрацювати параграф 37.
Охарактеризуйте діяльність Філіппа II


10 клас. Історія України.
Тема "Голодомор 1932-1933рр."
-Опрацювати параграф 22.
-Розглянте фотодокументи на ст. 151. Які деталі на фото свідчать про рівень добробуту цих людей, чи саівчуваєте ви їм? Чому?
-Сформулюйте 3-4 твердження про сутність голодомору.
-Доведіть, що голодомор був геноцидом українського народу.(ст. 152-154)

28.01.2019
10 клас. Всесвітня історія.
Тема "Відновлення польської державності"
-Опрацювати параграф 17.
-Виписати основні дати з параграфа.
-Скласти історичний портрет Ю.Пілсудського.
28.01.2019
9 клас.  Історія України
Тема "Соціально-економічний розвиток західноукраїнських земель у другій половині 19 століття"
-Опрацювати параграф 21.
-Виконати завдання письмово 1-5, ст. 178

22.10-26.10. 2018


Історія Стародавнього світу. 6 клас

ТЕМА.  РОЗКВІТ ТА ЗАНЕПАД ЄГИПТУ В ІІ ТИС. ДО Н. Е.

1. Етапи історії Давнього Єгипту (записати  в зошит)
ІІ пол. IV тис. до н. е.
У долині Нілу існує близько 40 держав. Внаслідок воєн утворилося дві держави: Верхній (долина Нілу) та Нижній Єгипет (дельта Нілу)
III тис. до н. е.
Раннє царство. Об’єднання Єгипту. Столиця — Мемфіс
2900–2270 рр. до н. е.
Час існування Давнього царства
2100–1700 рр. до н. е.
Час існування Середнього царства. Єгипет — могутня держава. Столиця — Фіви. Завоювання Єгипту гіксосами
1555–1090 рр. до н. е.
Час існування Нового царства. Підкорення Нубії, Сирії, Палестини
712–525 рр. до н. е.
Час існування Пізнього царства. Єгипет тричі зазнав завоювань: Лівією, Нубією, Ассирією
525 р. до н. е.
Єгипет захопила Персія
332 р. до н. е.
Греко-македонське панування
з 30 р. н. е.
Єгипет — провінція Риму



2. Єгипет епохи Середнього царства (записати в зошит)

Особливості епохи Середнього царства:

а) розвиток господарства;

б) призначення на державні посади людей незнатного походження;

в) загарбницькі походи;

г) втрата влади над номархами, послаблення країни;

д) панування гіксосів.



3. Причини послаблення Єгипту (записати в  зошит)

а) постійні загарбницькі походи виснажували державу;

б) розорення селянських господарств;

в) загострення ворожнечі між Верхнім і Нижнім Єгиптом;

г) послаблення влади фараона;

д) вторгнення лівійців і «народів моря».

4. Розвязати задачу: Фараон Аменхотеп IV володарював у Єгипті з 1372 по 1354 р. до н. е.Відомо, що цей фараон провів релігійну реформу та оголосив бога сонця Атона єдиним божеством. Підрахуйте:

а) скільки часу правив фараон Аменхотеп IV?

б) скільки століть пройшло від початку епохи Нового царства до реформи

Аменхотепа IV?

5.  Відгадай!!! «Портретна галерея»

1. Цей фараон провів реформу в армії. Щедро нагороджував жерців і тим самим викликав незадоволення знаті, в результаті заколоту був убитий.

2. Цей фараон був наймолодшим правителем. При владі перебував всього вісім років. Помер за загадкових обставин, не доживши до двадцяти років. Скасував всі релігійні реформи Аменхотепа IV, повернув столицю до Фів.



  

Історія України 9клас
Тема: Українські землі у складі Австрійської імперії напр.18-у 1пол. 19ст.
 Українське національне відродження в західноукраїнських землях

Завдання : опрацювати параграф 8, переглянути презентацію за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=oUOPeUdCkKg, дати відповіді на запитання:
1.     Яку роль у процесі національного відродження відігравала мова?
Визначний громадський діяч, літературознавець Сергій Єфремов в «Історії українського письменства» писав: «Перші три десятиліття 19 ст. в Галичині були цілком мертвим і глухим часом; народ по-старому робив панщину, а інтелігентні русини, самі за себе духовні, говорили польською мовою і з народом нічого спільного, опріч віри, мати не хотіли. ...Були коло того ж часу змагання про те, якою мовою вчити в народних школах. Місцева влада у цій справі стояла на тому, що найкраще вчити польською мовою, а церковні книги коли не перекласти на польську мову, то хоч друкувати латинським шрифтом, “бо не годиться, мовляв, для хлопа множити наріччя і письма”. Хоч у Відні не згодилися на такий спрощений погляд і цісар дозволив учити народною мовою, проте це право лишилось на папері, бо нікому було навіть дбати, щоб його не ламано: самі русини ще не могли дати собі ради з тим, яку саме мову вважати їм за народну...»

2.     Доведіть на конкретних фактах, що діяльність «Руської трійці» вплинула на формування національної самосвідомості галицьких українців на першому етапі національного відродження. Який внесок трійчан у процес становлення літературної мови на народній основі? Як їхня діяльність сприяла відновленню історичної пам’яті?
            Греко-католицьке духовенство – провідники української національної ідеї
Передумови для культурного відродження в Західній Україні:
· імператорські реформи сприяли появі освіченої соціальної групи українців  – греко-католицьке духовенство;
· сім’ї священиків – джерело постачання кадрів для національного руху;
· зв’язок греко-католицьких священиків з простим народом;
· вплив європейського Просвітництва;
· 1816р. – перше просвітницьке товариство греко-католиць-ких священиків у Перемишлі:
- впровадження української мови в систему початкової освіти й розширення мережі початкових шкіл;
- удосконалення української мови;
-         друкування різноманітних брошур для народу на українській мові;
-         підручник граматики українською мовою;
-         на протязі 15 років було відкрито 400 шкіл.


«Руська трійця» та її діяльність
Початок 30-х років XIX ст. – виникнення гуртка «Руська трійця» –  М. ашакевич, І.Вагилевмч, Я.Головацький:
·  прШопагували українську мову – дискутували й говорили рідною мовою;
·  М.Шашакевич виголосив в семінарії перед духовними особами промову українською мовою;
·  підготували до друку збірку (не пропустила цензура) поезій рідною мовою – заклик до єднання народних сил, до національного пробудження;
·  1837 р. – видання «Руською трійцею» альманаху «Русалка Дністровая»:
-  народні пісні, думи, перекази, історичні документи про звичаї, побут, героїчне минуле українського народу.
Альманах – політичний маніфест українського національного руху.
 
«Руська трійця» та її діяльність
Початок 30-х років XIX ст. – виникнення гуртка «Руська трійця» –  М.Шашкевич, І.Вагилевич, Я.Головацький:
· пропагували українську мову – дискутували й говорили рідною мовою;
· М.Шашкевич виголосив в семінарії перед духовними особами промову українською мовою;
· підготували до друку збірку (не пропустила цензура) поезій рідною мовою – заклик до єднання народних сил, до національного пробудження;
· 1837 р. – видання «Руською трійцею» альманаху «Русалка Дністровая»:
- народні пісні, думи, перекази, історичні документи про звичаї, побут, героїчне минуле українського народу.
Альманах – політичний маніфест українського національного руху.
Всесвітня історія 9 клас
Тема: Індустріальна революція в країнах Західної Європи.
Завдання: 1. Опрацювати параграф, виконати тестові завдання:
Тести
1. Установіть відповідність між державами, що збільшили свої території за результатами Віденського конгресу, та означеними територіями.
1) Австрія2) Велика Британія3) Пруссія4) Російська імперія5) Франція
А Острів Мальта, острів Цейлон, Капська земля (південь Африки)
Б італійські землі, частина польських земель;
В відновлена в межах 1789 р.
Г Велике герцогство Варшавське, Фінляндія та Бессарабія
Д Рейнська область, Вестфалія, західні польські землі
2. Установіть відповідність між прізвищами глав делегацій і країнами-учасницями Віденського конгресу.
1) Австрія2) Велика Британія3) Пруссія4) Росія5) Франція
А Лорд Каслрі Б фон Меттерніх В Талейран Г фон Гарденберг Д Олександр І
3. Установіть відповідність між датами та подіями.
1) 5 травня 1789 р.
2) 3 вересня 1791 р.
3) 21 січня 1793 р.
4) 9 листопада 1799 р.
А Прийняття першої Конституції Франції
Б страта Людовіка XVI
В (18 брюмера VIII року Республіки) у Франції було встановлено новий режим — «бонапартизм»
Г скликання Генеральних штатів
2.Заповніть таблицю, указавши у відповідному стовпчику порядковий номер події.
Велика Британія
Франція
Австрія
Німеччина
Російська імперія





1 — виникнення Митного союзу, 2 — початок правління короля Карла X, 3 — економічна криза 1815-1816 років; 4 — переважання аграрного сектора в економіці; 5 — виникнення Німецького союзу; 6 — наявність кріпацтва; 7 — прийняття «хлібних законів»; 8 — повстання в Петербурзі; 9 — неврожаї 1845 та 1846 рр.; 10 — скасування закону про заборону створювати профспілки (тред-юніони).
3.Опрацювати поняття:
Індустріа́льне суспі́льство — суспільство, в якому закінчено процес створення великої, технічно розвиненої промисловості (як основи і провідного сектора економіки) та відповідних соціальних і політичних структур; етап розвитку суспільства, коли основна маса населення зайнята на заводах і фабриках (в індустрії).
Консерватизм (фр. conservatisme, від лат. conservo — «охороняю», «зберігаю») — визначення ідейно-політичних, ідеологічних і культурних течій, що спираються на ідею традиції та спадкоємності в соціальному та культурному житті.
 Лібералізм (фр. liberalisme) — філософська, політична та економічна теорія, а також ідеологія, яка виходить з положення про те, що індивідуальні свободи людини є правовим базисом суспільства та економічного ладу.
Соціалізм — це соціально-економічні ідеї, «вчення» та ідеології, основним гаслом яких є соціальна справедливість, політика економічного перерозподілу національного продукту країни, спрямована на соціальний захист найслабших верств населення; підтримка бідних за рахунок багатих.
Марксизм — це філософське, економічне і політичне вчення, яке розглядало суспільство як організм, у структурі якого виробничі сили визначають виробничі відносини, стверджувало неминучість переходу від феодалізму до капіталізму, соціалізму
4.Переглянути презентацію https://www.youtube.com/watch?v=vNFsdSrSM98

Історія України 10 клас

Шановні десятикласники !
Пропоную вам опрацювати параграф 8 Власова та виконати наступні завдання письмово:
1. Установіть хронологічну послідовність подій:1 Утворення першого радянського
уряду України – Народного секретаріату  2Ухвалення Центральною Радою Тре-
тього Універсалу  3Курултай кримськотатарського народу. Проголошення Крим-
ської Народної Республіки.

2. Складіть речення, використавши поняття та терміни: Українська Народна Республі-
ка, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат, Курултай, ультиматум,
Галицько-Буковинський курінь січових стрільців.

3.Порівняйте Третій  Універсал з Першим. Які принципово нові положення з’явилися в Третьому Універсалі?  Поміркуйте, чому майже всі сучасники в написаних згодом працях зазначали, що третій конституційний акт Центральної Ради не мав такого впливу на суспільство, як перший.

4. Які з положень відображають зміст Третього Універсалу УЦР?
А)Визначено територію УНР. Б) Викладено основні вимоги УЦР до Тимчасового
уряду, які були відкинуті останнім. В)Декларовано, що в УНР забезпечуватимуться
всі демократичні свободи. Г)Проголошено автономію України, зазначено невідділь-
ність України від Росії. Д)Зафіксовано уповноваження УЦР очолювати організацію
державного ладу автономної України. Е)Ліквідовано право приватної власності на
землю (з передачею великих землеволодінь без викупу у власність безземельних
або малоземельних селян). Ж) Проголошено УНР, яка зберігала федеративний
зв’язок із Російською республікою. З)УЦР узяла зобов’язання подати Тимчасовому
уряду на затвердження склад Генерального секретаріату як найвищого крайового
органу управління.


Всесвітня Історія 10 клас

Завдання
І. Опрацювати параграф 6 та переглянути презентацію.
ІІ.Дати відповіді на запитання:

1. У чому полягала принципова новизна ідей, що містяться в "14 пунктах" Вільсона?
2. Охарактеризуйте позиції великих держав напередодні й під час Паризької мирної конференції.
3. Як велася підготовка мирного договору з Німеччиною?
4. З’ясуйте умови Версальського миру. Чому Німеччину було визнано винуватцем у розв’язуванні війни?
5. Як було вирішено долю західноукраїнських земель на Паризькій мирній конференції?
6. Яка роль відводилася Лізі Націй у післявоєнному світі? Чому США не стали членом Ліги Націй?

ІІІ.Запам’ятайте дати:
8 січня 1918 р. ­ Опубліковано "14 пунктів" В.Вільсона.
1919­1920 рр. ­ Паризька мирна конференція.
28 червня 1919 р. ­ Підписано Версальський мирний договір.















03.04.2018

Історія 5 клас 
Підготувати доповідь про парки України.

Переглянути фільми за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=5M5IrVYgu9Qhttps://www.youtube.com/watch?v=pDtZk4X39pw


Історія України 8клас.

Посилення колоніальної політики Російської імперії.

1.Етапи колоніальної політики Російської імперії щодо України у XVIII ст.

Роки
Зміст
1708—1728
Форсований наступ на українську автономію
1728—1734
Часткове відновлення прав і вольностей України-Гетьманщини
1734—1750
Посилення імперського тиску на українську автономію
1750—1764
Тимчасове уповільнення імперської експансії. «Золота осінь» української автономії (О. Субтельний)
1764—1783
Осаточна ліквідація української автономії



2.  Гетьманство Івана Скоропадського (1708—1722 pp.).

Внутрішня політика П. Скоропадського — Гетьман сформував новий уряд — Раду міністрів — з помірно-консервативних чиновників, військових і суспільних діячів. Главою Кабінету міністрів став Ф. Лизогуб; міністром закордонних справ — Д. Дорошенко; міністром освіти — М. Василенко. Інші міністри були членами російських партій, в основному-партії кадетів. — Був налагоджений дієздатний адміністративний апарат (почали діяти старости, земські урядники, професійні чиновники, поліція тощо). Однак зміцнення цього апарату русифікованими представниками старого чиновництва являли погрозу Українській державі. — У промисловості було ліквідовано робочий контроль на виробництві, заборонялися страйки, скасовувався 8-годиний робочий день і встановлювався 12-годиний; відновився залізничний рух завдяки відновленню залізничних колій і мостів, ремонту локомотивів. — Відповідно до головного пріоритету — земельного питання — у липні 1918 р. був розроблений «Проект загальних основ земельної реформи», що викликав різкий протест більшості селян і невдоволення великих землевласників. У цілому ж можна констатувати відновлення в державі поміщицького землеволодіння. — Гетьманом Павлом Скоропадським була здійснена спроба створення національної армії, чисельність якої повинна була перевищити 300 тис. осіб. Гетьман прагнув також відродити козацтво в Україні. — В Український державі була реформована банківська мережа, прийнятий збалансований державний бюджет, вжиті заходи для становлення української грошової системи. При гетьманаті були обмежені демократичні права і свободи. Проводилася політика переслідувань більшовиків, представників інших лівих партій, :і також анархістів. Під жорстку цензуру потрапили газети, заборонялося проведення зборів, мітингів, маніфестацій.

Зовнішня політика П. Скоропадського У зовнішньополітичній діяльності гетьмана були значні обмеження. Союзництво з державами Четвертного союзу стримувало його відносини з країнами Антанти. Незважаючи на це, йому вдалося встановити дипломатичні відносини із Швейцарією, Фінляндією, Польщею та Росією. У міждержавних відносинах основною турботою гетьмана було повернення всіх територій етнічного розселення українців. Так, до Української держави було приєднано Гомельський, Путивльський, Римський, Суджанівський, Гайворонський, Бєлгородський, Корочанський, Валуйський, РІчицький, Пінський, Мозирський повіти, Холмщину, Підляшшя, 12 повітів Берестейщини, місто Маріуполь. Крим увійшов на правах автономії. Підсумки перебування у влади П. Скоропадського У цілому в Україні вдалося досягти стабілізації економіки, дати могутній імпульс розвитку української культури, досягла успіхів у зовнішній політиці. Реставрація дореволюційних порядків на селі, оорієнтація гетьманату на великих землевласників і буржуазію відштовхувати від нього селянство, інтелігенцію, робітників. Опора на німецьку військову адміністрацію не виправдала сподівань П. Скоропадського — Німеччина програвала війну й на її території зріла революція.

3. Перша Малоросійська колегія (1722—1727 pp.). Наказний гетьман П. Полуботок.

По смерті гетьмана всю владу в Гетьманщині перебрала на себе Малоросійська колегія у складі шести російських офіцерів. Фактично, її діяльність відігравала роль дестабілізуючого чинника, що поглиблював прірву між українською елітою й народом, і руйнував українську державність. Ця колегія на чолі з бригадиром С. Вельяміновим почала прибирати до рук усе гетьманське правління. Петро І не дозволив обирати нового гетьмана, а доручив наказному гетьману П. Полуботку (1722—1723 pp.) слухати колегію.

Чернігівський полковник П. Полуботок був людиною енергійною, палким прихильником української автономії. Він не змирився з бажанням президента Малоросійської колегії С. Вельямінова не тільки на контроль за владою, а й на саму політичну владу. Полуботок згуртував навколо себе старшинську опозицію, розпочав судову реформу (зробив Генеральний суд колегіальним, установив порядок подання апеляцій), розгорнув боротьбу з хабарництвом. Він звернувся зі скаргами в Сенат (верховний розпорядчий орган Російської імперії) на порушення Малоросійською колегією українських законів і традицій, наполягав дозволити провести вибори нового гетьмана.

У серпні 1723 р. представники старшинської опозиції у козацькому таборі на р. Коломак склали так звані Коломацькі чолобитні на ім’я царя, у яких вимагали скасувати запроваджені Малоросійською колегією податки й дати дозвіл на обрання гетьмана. Отримавши ці чолобитні, Петро І наказав ув’язнити П. Полуботка та 15 опозиційних українських старшин у Петропавлівській фортеці. Це були перші політичні в’язні в цій безславній твердині. Не витримавши такого становища і допитів, наказний гетьман Павло Полуботок 18 грудня 1724 р. помер.

Цікаво знати

Смерть Полуботка відгукнулася в Україні великим болем. Його прославляли як великого мученика за Україну, складали легенди про нього. Однією з найпопулярніших була та, що немовби цар, довідавшись про хворобу Полуботка, прибув просити в нього вибачення, і помираючий гетьман виклав йому всі кривди, що їх завдав царизм Україні. Закінчувалася вона словами: «За невинне страждання моє і моїх земляків будемо судитися у спільного й нелицемірного судді, Бога нашого: скоро станемо перед ним, і він розсудить Петра з Павлом». І справді 25 січня 1725 року помер Петро І.

Інша легенда твердить, що перед від’їздом до Петербурга Полуботок передав 200 тис. руб. золотом банку Ост-Індської компанії в Лондоні, який мав повернути його незалежній Україні.

Робота з документом

Із промови П. Полуботка перед царем, записаної французьким послом у Росії Жаном-Бенуа Шерером

Ваша величносте, мушу сказати Вам, що я добре бачу, як Ви без будь-яких підстав, а лише через лихі намови добродія Меншикова хочете погубити мою Батьківщину. Посилаючись на фальшиві принципи, Ви поставили себе над законами, бажаючи знищити привілеї, які Ваші попередники й Ви самі, Ваша величносте, урочисто підтвердили. Ви намагаєтесь накласти свавільні податки на народ, чию свободу Ви самі визнали. Ви не вагаєтеся використовувати на найтяжчих і найбільш принизливих роботах козаків, силуючи їх, ніби вони є Ваші раби, копати канал, який Ви наказали зробити у Вашій країні. А найприкріше для нас те, що Ви хочете позбавити нас найдорогоціннішого нашого права, а саме: вільно самим обирати наших гетьманів та проводирів. І замість того, щоб лишити суддям нашого народу можливість чинити правосуддя над їхніми співвітчизниками, Ви ставите над нами суддями підданих Великоросії, які не знають або не бажають знати наші права та привілеї, безперестанку порушують їх при будь-якій можливості, пригнічуючи нас. ...Хай же мені буде дозволено, Ваша величносте, заявити востаннє, що Ви не матимете ніякого зиску від загибелі всього нашого народу і що незмірно менша слава для Вас буде керувати за допомогою сили та покарань підлими рабами, аніж бути проводирем і батьком усього народу, що, вдячний за Вашу доброту, буде завжди готовий до самопожертви й до того, щоб пролити свою кров за Ваші інтереси і для Вашої слави. Я знаю, що на мене чекають кайдани і що мене, за російським звичаєм, кинуть у жахливу темницю, щоб я там помер із голоду. Але мене це не турбує, бо я говорю від імені моєї Батьківщини. І хай краще я помру найлютішою смертю, аніж побачу страшне видовище повної загибелі мого народу.

Запитання до документа

1) У чому Полуботок звинувачує царську владу?

2) Які утиски українського населення згадуються у промові?

3) Яке право українського народу Полуботок уважає найголовнішим? Як ви думаєте, чому?

4) Яке майбутнє Полуботок пророкує собі й українському народові? Наскільки його пророцтва справдилися?

5) Як у цілому на основі документа можна схарактеризувати Полуботка — на той час наказного гетьмана України?


Після смерті Петра І уряд Росії змінив політику щодо козацької України. Наростання невдоволення діяльністю Малоросійської колегії і загроза нової війни з Туреччиною спричинили її скасування у 1727 р. і певне пом’якшення російської політики в українському питанні. Було дано дозвіл на проведення виборів гетьмана. Ним став 73-річний миргородський полковник Данило Апостол. Діяльність гетьмана визначалася «Рішительними пунктами» — відповіддю на «статейні пункти», надані Апостолом царю. На відміну від попередніх «Статей», вони були оформлені не як договір між державами, а як односторонній акт царського пожалування.

Основні положення «Рішительних пунктів» 1728 р.

— Дозвіл обирати гетьмана, але лише за згодою царя.

— Гетьманщину повернуто з відання Сенату під юрисдикцію Міністерства закордонних справ.

— Зменшення кількості російських військових, розташованих на території України.

— Гетьман не має права без дозволу царя карати смертю старшину й проводити зовнішню політику.

— Уведення російських представників до складу Генерального суду.

— Генеральну старшину і полковників із 2—3 кандидатів на посаду затверджує цар, а не гетьман.

— Скасування податків, запроваджених Малоросійською колегією.

— Відновлення Генерального військового скарбу, але підконтрольного російському уряду.

Спираючись на обмеження дій російських представників в Україні певними юридичними нормами, Данило Апостол енергійно взявся за відновлення втраченої автономії: він призначив на полковничі посади своїх прихильників, здійснив низку заходів з упорядкування старшинського землеволодіння, уперше вжив заходів щодо вироблення тогочасного бюджету Гетьманщини, упорядкував українську торгівлю, підпорядкував гетьманській владі місто Київ, реорганізував судову систему, добився дозволу на повернення запорожців із володінь кримських татар в Олешках і заснування ними Нової Січі на р. Підпільній (Підпільненська Січ).

Позитивне значення для боротьби з хабарництвом і впорядкування землеволодінь мало здійснене гетьманом Генеральне слідство промаєтності, яке в 1729—1730 pp. здійснило ревізію маєтків і з’ясувало законність володіння ними. За сприяння Д. Апостола Кодифікаційна комісія в Глухові в 1728 р. розпочала створювати звід законів «Права, за якими судиться малоросійський народ», що мав юридично закріпити автономний статус й привілеї Гетьманщини у складі Російської імперії. Звід було завершено вже після смерті гетьмана, але російський Сенат категорично відмовилася його затвердити.

Завдання. 1.Опрацювати параграф 27 ,

2.Перглянути відео матеріали

3.Скласти за планом в підручнику історичний портрет одного з гетьманів (за власним бажанням) П.Скоропадського, П.Полуботка або Д. Апостола  письмово в зошиті.

Всесвітня історія 8 клас

Початок промислового перевороту. Просвітництво.

1.ПЕРЕДУМОВИ ПРОМИСЛОВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ В АНГЛІЇ
Політичні
Ліквідація абсолютизму та встановлення парламентської монархії
Соціальні
Формування ринку робочої сили. Перехід дворянства до підприємницької діяльності
Економічні
Перехід землі в приватну власність та ліквідація обмежень у виробництві та торгівлі. Розорення дрібних власників. Огороджування
Наукові
Створення теоретичних основ механіки (Ісаак Ньютон)
Технічні
Підвищення продуктивності праці за рахунок використання механічних пристроїв



2. Технічні винаходи

НАУКОВІ ТА ТЕХНІЧНІ ДОСЯГНЕННЯ В АНГЛІЇ XVIII СТ.
ДАТА
ПОСТАТЬ
ВИНАХІД
1733 р.
Джон Кей
Механічний човник для ткацького верстата
1765 р.
Джон Харгрівс
Механічна прядка
1767 р.
Том ас Хайнс
Водяна прядка
1771 р.
Річард Аркрайт
Перша фабрика
1779 р.
Самуель Кромптон
Мюль-машина (виготовляла пряжу)
1784 р.
Джеймс Ватт
Паровий двигун
1785 р.
Едмунд Картрайт
Механічний ткацький верстат
1814р.
Джордж Стефенсон
Паровоз



Завдання. 1. Опрацювати параграф 23 в підручнику.

2.Заповніть таблицю в зошитах , порівнявши Відродження та Просвітництво.
КРИТЕРІЇ ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ
ВІДРОДЖЕННЯ
ПРОСВІТНИЦТВО
Час існування


Основні ідеї


Діячі






03.04.2018

Історія України 9клас.


Шановні 9-класники! Виконайте тестові завдання в робочих зошитах!

Тема: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії в другій половині XIX — на початку XX ст.

1.  Форма об’єднання людей, які на пайових засадах спільно займаються певним видом господарської діяльності, — це:§  А  приватизація;
§  Б  націоналізація;
§  В  кооперація;
§  Г  інвентаризація;
 2.  «Вільні громади» — це:
§  А  просвітницькі організації;
§  Б  міські філіали Революційної української партії;
§  В  спілки робітників і селян;
§  Г  об’єднання селян-повстанців Східної Галичини.
 3.  Позначте рік заснування у Львові товариства «Просвіта»:§  А  1870 р.;
§  Б  1873 р.;
§  В  1861 р.;
§  Г  1868 р.
 4.  Позначте  рік  створення  у Східній Галичині Русько-української  радикальної партії:§  А  1870 р.;
§  Б  1880 р.;
§  В  1890 р.;
§  Г  1900 р.
 5.  Укажіть регіони, які були охоплені селянським рухом на початку ХХ ст.:§  А  Станіславщина, Львівщина, Тернопільщина;
§  Б  Станіславщина, Наддніпрянщина;
§  В  вся територія Правобережжя;
§  Г  вся територія Лівобережжя.
 6. Центром Східної Галичини було місто:§  А  Львів;
§  Б  Чернівці;
§  В  Жешув;
§  Г  Краків.
 7. Позначте українські землі, які входили до складу Австрійської імперії:§  А  Східна Галичина, Буковина, Закарпаття;
§  Б  Галичина, Буковина;
§  В  Буковина, Бессарабія;
§  Г  Галичина, Волинь, Поділля.
 8. Позначте ім’я одного із засновників української народної партії:§  А  М. Міхновський;
§  Б  Д. Антонович;
§  В  М. Ганкевич;
§  Г  С. Данилевич.
 9. Позначте прізвище українського історика початку ХХ ст.:§  А  П. Нестеров;
§  Б  О. Єфіменко;
§  В  Л. Мацієвич;
§  Г  М. Леонтович.
 10. Несприятливе  економічне  становище  нА  західноукраїнських  землях наприкінці XIX ст. було спричинено:§  А  революцією;
§  Б  аграрним перенаселенням;
§  В  війною;
§  Г  колоніальним загарбанням.
 11. Обмеженість громадівського руху культурно-просвітницькою діяльністю призвела до створення:§  А  Революційної української партії;
§  Б  організації «Братство тарасівців»;
§  В  організацій «Сокіл», «Січ»;
§  Г  Української демократичної партії.
 12. Співвіднесіть організації з місцем їх створення чи діяльності.
А  Товариство священиків
1  Львів
Б  «Руська трійця»
2  Київ
В  «Братство тарасівців»
3  Перемишль
Г  «Українська соціал-демократія»
4  Канів
5  Харків.
А  Революційна українська партія (РУП)
1  автономна Україна в складі федеративної Росії
Б  Українська соціал-демократична «Спілка
» 2  «10 заповідей»: єдина, неподільна, самостійна демократична республіка Україна
В  Українська радикальна партія (УРП)
3  захист інтересів робітників незалежно від національності
Г  Українська національна партія (УНП)
4  автономна Україна в складі федера тивної Російської республіки. Ліквідація поміщицького землеволодіння
5  соборна Україна у складі федеративної Російської держави.


А  Українська народна партія (УНП)»
1  захист української мови, видання українських газет, у Львові виходить журнал «Самостійна Україна
Б  Революційна українська партія (РУП)
2  створено організації у Петербурзі, Києві, Харкові, Львові, нелегально видають 4 газети
В  Українська демократична партія (УДП)
3  початок видання газети «Слово»
Г  Українська соціал-демократична «Спілка»
4  у 1905 р. приєднались до російських меншовиків
5  об’єднавшись, утворили УРДП.
13. Співвіднесіть назву партії з одним із положень її програми.14. Установіть відповідність, утворивши логічні пари. 15.  Запишіть  термін, який означає монопольне право на виробництво  та продаж горілки.
1.      Назвіть цей термін.
2.      Коли було запроваджено це монопольне право?
3.      Які наслідки мало запровадження монополії на виробництво і продаж горілки в українських землях?
 16. Поясніть, чому проблема аграрного перенаселення західноукраїнських земель набула особливого значення на початку ХХ ст.
17. Порівняйте погляди й дії народовців та русофілів.
 

Всесвітня історія 9клас
Міжнародні відносини наприкінці ХІХ — на поч. ХХ ст.
Міжнародні відносини на рубежі ХIХ–ХХ століть визначалися наростанням суперечностей між провідними державами, що завершували поділ світу. Повсюдно посилювалися націоналістичні настрої. Формулюючи свої інтереси, правлячі кола кожної з європейських країн прагнули представляти їх як народні сподівання. Збройні сутички й локальні війни відбувалися майже безперервно. Усе більш небезпечними ставали конфлікти між великими державами через гегемонію в Європі, а також переділ колоній і сфер впливу. Вони стимулювали гонку озброєнь і призвели до Першої світової війни.
Створення Троїстого блоку
Головною проблемою європейських держав у їхньому силовому протистоянні були пошуки союзників для забезпечення політичної рівноваги в Європі. У першій половині ХIХ століття європейська політика зводилася до створення коаліцій, що врівноважували міць Франції. Із цією метою, наприклад, у 1815 р., після розгрому Наполеона, Австрія, Великобританія, Пруссія і Росія спробували забезпечити стабільність шляхом створення континентальної системи безпеки — Священного союзу. Але до середини ХIХ століття цей союз розпався через суперечності між його засновниками.
В останній третині ХIХ століття міжнародна нестабільність посилилася. Створення Німецької імперії (1871 р.), що продемонструвала свою могутність перемогою над Францією, істотно змінило ситуацію на європейському континенті. Надалі зовнішня політика німецького уряду була спрямована на досягнення домінуючого положення Німеччини в Європі. Щоб позбавити Францію можливості помститися за свою поразку, німецький канцлер О. фон Бісмарк спробував знайти надійних союзників. У 1873 р. йому вдалося створити Союз трьох імператорів — Німеччини, Австро-Угорщині й Росії. Але цей союз виявився не дуже надійним, оскільки Росія виступила на підтримку Франції. Погіршення відносин з Росією підштовхнуло Німеччину до подальшого зближення з Австро-Угорщиною. Хоча Бісмарку й не вдалося схилити австрійський уряд до підтримки Німеччини проти Франції, але все-таки у 1879 р. між Німеччиною й Австро-Угорщиною був підписаний секретний союзний договір про спільну оборону проти нападу Росії. Згодом до цієї коаліції вдалося залучити й Італію, у якої були серйозні суперечності з Францією через контроль над Північною Африкою. 1882 р. Німеччина, Австро-Угорщина й Італія підписали Троїстий союз, спрямований проти Франції і Росії (проіснував до 1915 р.). Німеччина намагалася залучити до участі в союзі й Англію, але ці спроби виявилися марними. Незважаючи на гострі колоніальні суперечності з Францією і Росією, Англія залишалася вірною політиці «блискучої ізоляції» — не хотіла зв’язувати себе довгостроковими договорами з жодною з європейських держав.
Отже, виникнення Троїстого союзу поклало початок розколу Європи на угруповання, що ворогували між собою.
Посилення англо­німецьких суперечностей
Після коронації нового імператора Німеччини Вільгельма II (1888 р.) і відставки Бісмарка (1890 р.) Німеччина стала ще активніше боротися за своє місце під сонцем, робити більш рішучі кроки в політиці. Посилюється її економічна й військова міць, починається будівництво потужного флоту. Правлячі кола Німеччини стали на шлях корінного переділу світу на свою користь.
Це стривожило уряд Великобританії — найбільшої колоніальної імперії того часу. Лондон у жодному разі не хотів допустити переділу колоній. Крім того, Великобританія надто залежала від морської торгівлі і вважала свій флот найважливішою гарантією виживання. Тому посилення німецького флоту створювало реальну загрозу морській гегемонії англійців. І хоча до кінця ХIХ століття уряд Великобританії продовжував дотримуватись принципу «блискучої ізоляції», політична ситуація в Європі, що ускладнювалася, підштовхувала Лондон до пошуків надійних союзників проти Німеччини.
Створення Антанти
У 80-ті рр. ХIХ століття відносини між Росією і Німеччиною повільно, але неухильно погіршувалися. У 1887 р. Союз трьох імперій розпався. Зростанням напруженості в російсько-німецьких відносинах спробувала скористатися Франція, яка прагнула перебороти свою зовнішньополітичну ізоляцію. Бісмарк, намагаючись учинити економічний тиск на Росію, закрив царському урядові вихід на німецький грошовий ринок. Тоді Росія звернулася із проханням про позики до французької біржі. І незабаром Франція стає найбільшим кредитором Російської імперії. Зближення республіканської Франції і царської Росії полегшувалося тим, що між ними не існувало серйозних суперечностей ні з питань європейської політики, ні з колоніальних проблем.
На початку 90-х рр. ХIХ століття військово-політичне зближення двох країн знайшло своє юридичне оформлення. У 1891 р. між Росією і Францією був підписаний консультативний пакт, а в 1893 р. — секретна військова конвенція про спільні дії у війні проти Німеччини. Підписання цієї конвенції завершило оформлення франко-російського союзу.
Здавалося, що утворення франко-російського союзу створювало противагу Троїстому пакту і тим самим стабілізувало ситуацію в Європі. Але реальне виникнення цього союзу тільки підхльоснуло суперництво між двома блоками, тепер уже цілком визначеними, оскільки ніхто з їхніх керівників не збирався жертвувати інтересами фінансової олігархії своїх країн.
Отже, досягнутий баланс у Європі був нестійким. Тому обидва блоки прагнули залучити на свій бік нових союзників.
Нова політична ситуація позначилася на позиції Великобританії. Територіальні домагання Німеччини, що швидко зростали, збільшення її економічного і військового потенціалу, а головне — витіснення з деяких ринків англійських товарів німецькими примусило керівників Великобританії переглянути свою традиційну політику «блискучої ізоляції». У 1904 р. було підписано англо-французьку угоду про розподіл сфер впливу в Африці. Ця угода одержала назву Антанта (від франц. «згода»). Вона відкривала можливості для широкого співробітництва двох країн проти Німеччини (хоча про неї в документі не було сказано жодного слова). Зростання зовнішньополітичної активності Німеччини примусило Францію і Великобританію в 1906 р. домовитися про військове співробітництво.
З метою остаточного визначення місця Росії в системі європейських союзів необхідно було врегулювати відносини з партнером Франції — Великобританією. У 1907 р. після тривалих переговорів за сприяння Франції вдалося укласти англо-російську угоду про поділ сфер впливу на Середньому Сході. Ця угода відкрила можливість співробітництва Росії і Великобританії проти Німеччини. Англо-російська угода 1907 р. завершила формування нового воєнно-політичного блоку, що увійшов в історію як Антанта.
Отже, перегрупування сил у Європі в основному завершилася. Європа остаточно розкололася на два конфронтуючі між собою військові блоки.


09.02.2018

Історія 8 клас
Виконати тестові завдання

09.02.2018

Історія України 9 клас.   Відгадайте кросворд



07.02.2018  


Історія  5клас

Тема: Якими були місто і село в Україні у XVІІ – XVІІІ століттях

1.Яка відмінність між містом і селом?
Місто
Село
Міста виникли з появою ремесла і потребою у торгівлі. Давні міста світу мали певні властивості: щільність забудови, наявність головної площі та вулиць, замощених бруківкою. Оця давня традиція — мостити вулиці каменем — залишилася в основі українського слова  «місто». Тому жителів міст називали міщанами, або городянами.  Ними ставали ремісники,  купці та люди, що виконували певні послуги, наприклад, візники, вантажники, цирульники (перукарі), домашні слуги, і зрозуміло, правителі та інші знатні люди.
Село — це невелике поселення, більшість мешканців якого займається землеробством і домашнім  тваринництвом. Сільська  хата була окремою  будівлею і  стояла  посередині  садиби,  яка  зазвичай  обгороджувалася  плетеним  тином  чи дерев’яним  парканом.  Біля  хати  розміщувалися господарчі будівлі:  комори,  стодоли,  клуні,  в яких селяни тримали знаряддя праці,  запаси зерна чи інші продукти, домашніх тварин тощо. До селянської садиби належали город та садок. Навколо села розташовувалися  поля,  праця  на яких  годувала  не лише  самих селян, а й мешканців міст.

2.Завдання письмово виконати в зошитах!!!

1. Опрацювати § 15. На основі тексту  підручника заповніть  пропуски  у  реченнях:  «Селом називали ...  Поселення ставало містом,  коли навколо нього будували ...»

2.  Які зміни відбулися у землеробстві у XVIII столітті?

3.  Які міста були засновані у XVIII столітті?

4.  Як ви розумієте  вислів:  «Населення  міст було  «строкатим»,  багатомовним і різнокультурним»?



07.02.2018

Ознайомитися з темою Історія України 9клас

Тема. Суспільно – політичний рух в Україні в другій половині ХІХ ст.

Головні події:
кінець 50-х рр. ХІХ ст. – початок діяльності хлопоманів;
1859 р. – заснування першої української громади в Санкт-Петербурзі;
 1860 р. – створена Українська громада в Києві;
60-і рр. ХІХ ст. – виникнення громад у Чернігові, Одесі, Полтаві, Харкові;
1861 – 1862 рр. – видання журналу «Основа» в Санкт-Петербурзі;
18 липня 1863 р. – видання Валуєвського циркуляру.
Історичні терміни та визначення(записаи в  зошит)
Суспільно-політичний рух – своєрідна форма прояву політичної
активності людей. Спільна діяльність людей, що різняться своїми ідейними
засадами, цілями та способами досягнення мети, кількістю та роллю в
політичному житті.
Національно-визвольний рух – рух поневоленого народу за своє
національне визволення.
Національна політика російського царизму (щодо України) –
антиукраїнська за своєю суттю, що заперечувала сам факт існування
українського народу.
Хлопомани – народницько-культурна течія української інтелігенції на
Правобережній Україні в 50 – 60-х рр. ХІХ ст., яка прагнула зближення з
народом.
Громади – напівлегальні непартійні культурницько-просвітницькіоб’єднання української інтелігенції.
Українофільство – термін, поширений з другої половини ХІХ ст. в
українському національному русі, на означення любові до України,
українського народу, української культури. Українофілами називали
українських діячів 1860-х рр., а часи їх діяльності 60 – 80-і рр. – періодом українофільства.
Тести (виконати в зошитах)
1. Народницько-культурна течія української інтелігенції на Правобережній
Україні в 50 – 60-х рр. ХІХ ст., які прагнули зблизитися з народом, це:
 а) хлопомани;
 б) москвофіли;
 в) народовці.
2. Хто був автором статті «Моя сповідь»:
 а) М. Костомаров;
 б) В. Антонович;
 в) П. Куліш.
3. Укажіть, як називалися напівлегальні непартійні об’єднання, які в 60 – 90рр. ХІХ ст. були організаційною формою українського націольно-визвольного руху:
 а) братства;
 б) громади;
 в) товариства.
4. Вкажіть, хто був засновником громади у Санкт-Петербурзі:
 а) М. Костомаров, В. Білозерський, Т. Шевченко;
 б) М. Костомаров, В. Білозерський, В. Тарновський;
 в) В. Білозерський, Т. Шевченко, Г. Галаган.
5. Укажіть, коли розпочалося видання першого українського журналу
«Основа»:
 а) 1859 р.;
 б) 1860 р.;
 в) 1861 р.
6. Журнал «Основа» проіснував:
 а) 20 місяців;
 б) 21 місяць;
 в) 22 місяці.
7. Центром громадського руху на Україні стало місто:
 а) Львів;
 б) Київ;
 в) Полтава.
8. Головний напрям діяльності громад, це:
 а) організація недільних шкіл;
 б) друкування навчальної літератури;
 в) публічні лекції.
9. Хто із громадівців написав українські підручники для недільних шкіл:
 а) П. Куліш і В. Антонович;
 б) П. Куліш і Т. Шевченко;
 в) В. Антонович і Т. Шевченко.
10. Визначте рік видання «Валуєвського циркуляра»:
 а) 1861 р.;
 б) 1862 р.;
 в) 1863 р.
11. Циркуляр міністра внутрішніх справ Валуєва:
 а) дозволяв українське книгодрукування;
 б) застерігав видавців щодо видання книг українською мовою;
 в) забороняв друкувати навчальну та релігійну літературу украънською мовою
                                Всесвітня історія 9клас
Тема: Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції
Опрацювавши матеріал параграфа, завдання письмово виконати в зошитах!!!
І.Співвіднесіть терміни і поняття
А) Монополія
1. об’єднання підприємств однієї галузі. Учасники об’єднання укладають угоди щодо цін і розподілу ринків збуту, зберігаючи свою власність і комерційну самостійність
Б)  Картель
2. об’єднання підприємств, які втрачають будь-яку самостійність. Власники підприємств отримують акції на суму внесеного паю
В)  Синдикат
3. об’єднання підприємств різних галузей господарювання — торговельних фірм, банків, транспортних компаній, що перебувають під єдиним фінансовим контролем одного чи кількох підприємців
Г) Трест
4. об’єднання підприємств, що виробляють однорідну продукцію. Учасники синдикату зберігають власність на засоби виробництва і виробничу самостійність, але
втрачають самостійність комерційну. Вироблена продукція реалізується як власність синдикату через створену для цього контору
Д)  Концерн
5. це встановлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції

ІІ.Приведіть у відповідність
1)  Справа Буланже
А) підкуп депутатів та урядовців для того, щоб уникнути відповідальності за розтрату грошей акціонерів у результаті фінансової афери
2)  панамський скандал
Б)судове свавілля відносно офіцера, вихідця з єврейської сім’ї
3)  справа Дрейфуса
В) спроба організації політичного перевороту з метою відновлення монархії

Д) продаж орденів Почесного легіону

ІІІ, Дати відповіді на питання 1-5 .
1. Охарактеризуйте економічний розвиток Франції 1871-1900 pp.
2. Визначте, як він впливав на політичний розвиток Франції в державі та на її позиції за кордоном.
3. Розкажіть, яким був політичний устрій Третьої республіки.
4. Які основні політичні партії вели боротьбу за владу у Франції?
5. Охарактеризуйте політику радикалів на початку XX ст.

Об’єднана німецька армія переправилася через Рейн та завдала поразки французьким військам, а під Седаном були оточені та капітулювали основні французькі сили на чолі з імператором Наполеоном III.
 Через програш під Седаном у Парижі почалось повстання. Воно, у свою чергу, спричинило падіння Другої імперії і проголошення у вересні 1870 року Тимчасового уряду.
За умов утрати влади німецькі війська взяли Париж в облогу. Франція зазнала повної поразки. 18 січня 1871 р. було створено Німецьку імперію на чолі з Вільгельмом І. А в лютому 1871 року було укладено попередній мирний договір. Імператор Наполеон III втратив владу, і главою держави став прем’єр-міністр Адольф Тьєр. Одним з перших його декретів був спрямований проти національної гвардії, яка була сформована під час війни з добровольців для захисту Парижа: майже 200 тисяч осіб були позбавлені зарплати і матеріальної підтримки, а власне національну гвардію було вирішено роззброїти.
Для протидії уряду національні гвардійці створили вибірні комітети і на ранок 18 березня 1871 р. фактично захопили владу в Парижі; гвардійців підтримали солдати армійських частин, і вірні Тьєру війська вимушено залишили Париж. Фактичним господарем столиці Франції став Центральний комітет Національної гвардії, який підняв прапор Паризької комуни, що проіснувала до 28 травня 1871 року.
Економічний розвиток Франції У результаті поразки у франко-німецькій війні 1870-1871 рр. економіка Франції була в руїнах: темпи економічного розвитку уповільнилися через низьку платоспроможність населення, технічну відсталість французької індустрії, нестачу природних ресурсів та небажання французького фінансового капіталу вкладати кошти в реконструкцію виробництва через закупівлю сировини за кордоном. Хоча за рівнем економічного розвитку Франція поступалася лише Англії.
Ще з кінця XIX ст. у промисловості переважала легка галузь — найкраще розвивалися текстильна промисловість та виробництво предметів розкоші й модних аксесуарів дрібними підприємствами. Понад половина робітників працювала в кустарних майстернях, а Париж і Ліон залишалися центрами мануфактурного виробництва.Машини й устаткування, встановлені на підприємствах, були виготовлені здебільшого в першій половині XIX ст. і поступалися новітній техніці німецьких і американських заводів. Реконструкція промисловості вимагала великих коштів, але французька буржуазія воліла вкладати вільні гроші в іноземні позики — це приносило більший прибуток.
І лише в кінці ХІХ століття провідне місце у промисловості країни посіли великі металургійні заводи. Відповідно, були утворені великі промислові об’єднання: 1876 р. — металургійний синдикат у Лонгві, що об’єднав 13 чавуноливарних заводів. У 80-ті роки було створено цукровий і гасовий картелі. В автомобільній промисловості країни лідирувала компанія Рено, а головні військові, металургійні і машинобудівні заводи опинилися під контролем могутнього концерну Шнейдера в Крезо.
Франція, незважаючи на завершення промислового перевороту та зростання капіталістичних відносин, залишалася аграрно-індустріальною країною. Процеси урбанізації поступово наростали, і наприкінці ХІХ ст. сільське населення становило лише 43 % населення Франції. Французька революція, знищивши феодальне землеволодіння, перетворила селян на вільних землевласників. Але дроблення впродовж сторіччя селянської власності призвело до того, що 1892 р. 85 % усіх господарств становили дрібні наділи від 1 до 10 гектарів. За такої ситуації селяни не могли купувати сучасну техніку і добрива, а врожайність була однією з найнижчих в Європі.
Фінансовий сектор країни розвивався швидкими темпами. Франція мала великі капітали, які частково вкладалися в розвиток французької економіки, а значна частина надавалася як довгострокові позики іноземним державам. Вигіднішим був вивіз капіталу за кордон, при цьому значна частка надавалася європейським країнам у формі довгострокових державних позик. На початок XX ст. Франція щорічно надавала кредити до 1,5 млрд франків, поступово перетворюючись на європейського лихваря. Закордонні інвестиції приносили не тільки прибуток, але й політичних союзників. Держави-боржники, особливо Росія, були змушені зважати на інтереси свого кредитора у світовій політиці.
Франція також мала проблеми з формуванням колоніальної імперії. У Північній Америці французькі колонії були відібрані США, які під загрозою захоплення придбали Лузитанію, а з Канади французів витіснили англійці. В Азії Франція разом з іншими європейськими державами втрутилася у внутрішні справи Китаю та поширила свій вплив на Індокитай.
Тому більшість французьких володінь розташовувалися в Західній і Екваторіальній Африці (Французька Гвінея (зараз — Гвінейська Республіка), Алжир, Туніс, Марокко (країни Магрибу). Майже всю другу половину XIX ст. Франція вела колоніальні війни в Африці та Індокитаї. На початок XX ст. французька колоніальна імперія охоплювала величезні території в Азії та Африці. Колонії стали сировинним придатком Франції та ринком збуту її товарів.
Третя республіка у Франції
 Третя республіка у Франції була проголошена ще 1870 року, однак законодавчо вона була закріплена лише 1875 року — з прийняттям Конституції Франції. Вона проіснувала до 1940 р.
Основні положення Конституції:
1. Створення двопалатного парламенту — Національних зборів.
2. Палати депутатів у кількості 600 депутатів, що обиралися один раз на чотири роки.
3. Сенат, як верхня палата, обирався кожні дев’ять років. Із 300 сенаторів 75 були довічними й обиралися Палатою депутатів, а 225 — особливими колегіями виборців за департаментами.
4. Сенат за певних обставин міг перетворюватися на найвищий суд над Президентом.
5. Президент Франції обирався Національними зборами один раз на сім років і міг бути переобраним. Він володів значними повноваженнями: мав право законодавчої ініціативи; оголошував закони, прийняті обома палатами, стежив за їх виконанням; здійснював помилування; розпоряджався збройними силами; призначав на всі цивільні й військові посади; за згодою Сенату міг розпустити Палату депутатів.
6. Передбачалось утворення Ради міністрів, але детального визначення її правового статусу Конституційні закони не давали.
7. Зберігалася Державна рада, що була заснована ще за Наполеона І й складалася з представників вищої бюрократії, призначених президентом. Вона виконувала при урядові консультативні функції.
Політичні кризи кінця XIX століття
 Республіканці перемогли на парламентських виборах 1875 року. У ході реформ було прийнято закон про свободу проведення зборів і друку. 1880 р. були амністовані учасники Паризької комуни. Стала вільною діяльність профспілок та організація страйків. Діяльність єзуїтських організацій, навпаки, було заборонено, священиків усунули з армії та інших державних установ. Було також запроваджено безкоштовну освіту для дітей до 13 років, розвивалася система жіночої освіти.
Однак програна Пруссії війна та економічні проблеми кінця ХІХ ст. сприяли поширенню реваншистських поглядів на результати війни з Німеччиною, тривала боротьба між республіканцями та монархістами.
Республіканці в боротьбі з розповсюдженням монархізму оголосили гімном Франції — «Марсельєзу», День взяття Бастилії (14 липня) — став національним святом. До Парижа було повернуто урядові установи з Версалю.
Утім, багатопартійність сприяла не тільки розвитку демократій, а й політичним кризам. У 80-90-х рр. ХІХ ст. Францію сколихнули три потужні політичні кризи.


 
07.02.2018  Історія України 8клас
1.Виконати в зошитах тести до теми «Національно-визвольна війна»
1) Причиною Визвольної війни був гніт:
а) соціальний;
б) релігійний; національний;
в) всі вище названі.
2) Який рік є початком Національно-визвольної війни?
а) 1648 р.;
б) 1654 р.;
в) 1657 р.
3) Гетьманом Запорозького війська в січні 1648 року був обраний:
а) Дмитро Вишневенький;
б) Богдан Хмельницький;
в) М. Кривоніс.
4) Союзником козаків в боротьбі з польською шляхтою були:
а) мадяри;
б) болгари;
в) росіяни;
г) татари.
5) Коли відбулася битва під Жовтими Водами?
а) Квітень 1648 p.;
б) квітень 1649 p.; травень 1648 р.
6)  Який характер мала ця війна з боку українського народу?
а) загарбницький;
б) антифеодальний;
в) визвольний.
7) Коли відбулася битва під Пилявцями?
а) Травень 1649 p.;
б) вересень 1649 p.;
в) вересень 1648 р.
2.Заповнити таблицю в зошитах:
Зборівський 1649 р.
Білоцерківський 1651р.
Переяславський 1654р.
З якою державою



Кількість реєстру



влада



територія



Дано умови договору і необхідно підібрати їх і вписати в таблицю
Угода, укладена між королем Польщі Яном ІІ Казимиром з одного боку і Військом Запорозьким на чолі з гетьманом Богданом Хмельницьким з другого.
Зборівський договір підсумував першу фазу в історії Хмельниччини, легалізував самоврядність українських козаків у межах Речі Посполитої. Ця самоврядність втілилася в козацькому державному утворенні — Війську Запорозькому, також відомому як Гетьманщина.
За умовами цього договору:
·         Король визнавав самоврядність Війська Запорозького,Гетьманщини, в межах Київського, Чернігівського і Брацлавського воєводств.
·         На землях Війська Запорозького влада належала гетьману, резиденція якого розміщувалась у Чигирині. Уряди всіх рівнів на території Гетьманщини мали право займати лише православні шляхтичі.
·         У контрольованій козаками Україні не мали права перебувати польські війська та євреї. Тільки козаки та православна шляхта мали права займати державні посади[2]. Єзуїти не мали права утримувати освітні заклади.
·         Чисельність козаків Війська Запорозького обмежувалась реєстром у 40 000 осіб. Усі ті, хто не потрапив до козацького реєстру, мали повернутися до панів.
·         Проголошувалась амністія всім учасникам Хмельниччини, православним і католицьким шляхтичам, які примкнули до козаків і воювали проти урядових сил.
·         Православна Київська митрополія відновлювалася у своїх правах, а київський митрополит та двоє єпископів мали увійти до складу сенату Речі Посполитої. Питання про унію передавалось на розгляд сейму
·         Білоцерківський договір
договір між польським урядом і гетьманом України Богданом Хмельницьким, укладений в Білій Церкві 18 (28) вересня 1651 року після невдалої для селянсько-козацьких військ Берестецької битви. Посол вального сейму Речі Посполитої уніят NN. Сіцінський своїм 1-м голосом не дозволив сейму затвердити цей договір.[1]
Умови договору були важкими для України. За Білоцерківським договором Україна залишалася під владою шляхетської Польщі.
·         Польській шляхті поверталися маєтки у Київському, Брацлавському і Чернігівському воєводствах;
·         територія, підвладна Богдану Хмельницькому, обмежувалася лише Київським воєводством;
·         реєстрове козацьке військо скорочувалося з 40 до 20 тисяч чоловік;
·         Україна була позбавлена права вступати у відносини з іноземними державами і повинна була розірвати союз з Кримським ханством.
·         гетьман зобов'язувався розірвати союз із Кримом і відіслати з України татарські загони.
·         гетьман позбавлявся права дипломатичних відносин з іноземними державами.
Народні маси України й запорозькі козаки були невдоволені Білоцерківським миром настільки, що Богдану Хмельницькому довелося їх утихомирювати. Боротьба повинна була розгорітися з новою силою.
Богдан Хмельницький використав Білоцерківський договір для перепочинку і підготовки нового воєнного виступу проти Польщі. Після початку воєнних дій Білоцерківський договір в травні 1652 був анульований Б. Хмельницьким.

Березне́ві статті́ 1654 року (інші назви — «Статті Богдана Хмельницького», «Березневі статті Богдана Хмельницького», «Статті війська Запорозького») — угода між московським урядом і українською козацькою старшиною, комплекс документів, які регламентували політичне, правове, фінансове і військове становище України після Переяславської ради.
За цими статтями Україна зберігала свої військово-адміністративні органи управління на чолі з виборним гетьманом. На Гетьманщині без обмежень мало далі діяти місцеве право, обумовлювалося невтручання царських воєвод та інших урядовців у внутрішні справи України. Україна зберігала свої збройні сили — 60-тисячне козацьке військо. Гетьманський уряд мав право на ведення стосунків з іноземними державами з дозволу московського уряду і не мав права на зносини з Польщею та Туреччиною. Гетьман обирався на козацькій раді пожиттєво, а царя лише повідомляли про результат виборів. Влада Гетьмана поширювалась на всю територію України. Всі податки і доходи збирались українськими фінансовими органами. Представники Москви лише мали приймати від них належну їй данину.
При виборах наступних гетьманів ухвалювалися договірні статті, в яких деякі пункти Березневих статей скорочувалися, додавалися нові статті.
Угода була розірвана 30 січня (9 лютого) 1667 року Московією, що підписала розділяюче Андрусівське перемир'я з Річчю Посполитою.
Серед 11 пунктів Березневих статей немає жодного, в якому би йшлося про приєднання України до Московії чи возз'єднання.
·         Збір податків на користь царської скарбниці доручалося вести українським урядовцям.
·         Установлювалася платня у розмірі:
мав охопити 60 тисяч козаків;
·         у випадку татарських нападів на Україну передбачалося організовувати проти них спільні походи як з боку України, так і Московської держави;
·         Гетьманський уряд просив установити утримання для козацької залоги кількістю 400 осіб у фортеці Кодак та для запорожців, виконання цього прохання також було відкладене до окремого рішення. Тут же містилася вимога до гетьмана негайно почати укладення реєстру, що мав охопити 60 тисяч козаків, і після завершення роботи треба було надіслати його до Москви.
1.Який із них був найтяжчим для України.
2.Який найбільше обмежував владу гетьмана
3.Чому врешті решт Богдан Хмельницький своїм союзником обрав Україну .


8 клас

 01.02.2018 
Виконати тестові завдання

Історія України 8клас
                                                   Варіант 1
1.Українська національна війна XVII ст. тривала:
а) 1648 – 1657 рр.                            б) 1648 – 1667 рр.
в) 1648 – 1676 рр.                            г) 1648 – 1659 рр.
2. Яка держава була союзником Б. Хмельницького у національно – визвольній війні проти Речі Посполитої ?
а) Швеція                                         б) Франція
в) Османська імперія                      г) Кримське ханство
3. Коли відбулася битва під Зборовом?
а) 8-9 серпня 1649 р.                       б) 5-6 серпня 1649 р.
в) червень – серпень 1649 р.          г) 18-30 червня 1651 р.
4. Облога Жванця відбулася :
а) 11 жовтня – 5 грудня 1653 р.      б) 5 вересня – 7 листопада 1652 р.
б) 4 вересня – 18 жовтня 1652 р.    г) 8 жовтня – 3 грудня 1653 р.
5. У ході якої битви коронний гетьман Микола Потоцький потрапив в полон до татар?
а) Пилявцями                                   б) Жовтими Водами
в) Корсунем                                      г) Берестечком
6.За умовами Зборівського договору Українська гетьманська держава охоплювала територію колишніх …  , … , … воєводств .
7.Про яку ситуацію в Україні йдеться у листі брацлавського воєводи Адама Киселя до архієпископа Матвія Лубенського ?
« Військо наше розгромлене й розбите вщент… Раби тепер панують над нами; зрадник засновує нове князівство… Безумна чернь радіє з того, що Хмельницький оберігає її, піддаючи вогню і мечу один лише шляхетський стан, відчиняє міста, замки і, уводячи його туди, як тріумфуючого переможця, вступає в його підданство . Київ оголосив він своєю столицею » .
8. Установіть відповідність між органами влади та їх повноваженнями.
1. Рада при гетьманові
а) найвищий орган влади
2. Старшинська рада
б) вирішувала усі поточні справи внут-рішнього управління й закордонних відносин Війська Запорозького

3. Генеральний уряд
в) забезпечував матеріальне постачання армії та артилерії
4. Загальна військова рада
г) розв’язувала військові, адміністративні, господарські, правові й зовнішньополітичні  питання, її рішення були обов’язковими  для  гетьмана

д) дорадчий орган, що складався з довірених осіб гетьмана

 Варіант 2
1.У 1654 р.  полків в Гетьманщині налічувалося:
а) 16                                                 б) 18.
в) 20                                                  г) 22
2. Коли відбулася битва під Пилявцями?
а) 5-8 серпня 1648р.                       б) 5-6 травня 1648 р.
в) 15-18 червня 1649 р.                  г) 11-13 вересня 1648р.
3. Коли відбулася битва під Збаражем?
а) 5 травня - 18 червня 1649 р.       б) 5 серпня  - 10 вересня 1649 р.
в) червень – серпень 1649 р.          г) 2 липня -15 серпня 1649 р.
4. Битва під Батогом відбулася :
а) 22 – 23 травня 1652 р.                б) 11 жовтня – 5 грудня 1652 р.
б) 2 вересня – 5 вересня 1652 р.    г) 18 - 20 квітня 1652 р.
5. За умовами Білоцерківського договору козацький реєстр скорочувався до:
а) 30 тис.                                         б) 15 тис.
в) 20 тис.                                         г) 25 тис.
6.Дайте визначення поняттю:
Національно – визвольна війна українського народу середини XVII ст.___ це…
7.Хто є автором листа ?
« Згубне полум’я так розгорілося, що не було жодного села, жодного міста, у якому б  не лунали заклики до сваволі й де б не чинилися замахи на життя й майно своїх панів… Козацькі  старшини бажають також самостійно володарювати в Україні, укладати угоди з іноземцями і сторонніми господарями і робити все, що лише завгодно їх волі й бажанню …» .
8. Установіть відповідність між іменами історичних діячів  та подіями, які пов’язані з ними .
1. Станіслав Кричевський
а) наказний гетьман
2. Антон Жданович
б) брацлавський воєвода

3. Станіслав Лянцкоронський
в) коронний гетьман
4. Яцек Шемберк
г) чигиринський полковник

д) урядовий комісар реєстрового козацтва

9 клас

01.02.2018
Виконати тестові завдання.
  Історія України  9 клас
 «Модернізація українського суспільства в сер. – у другій половині ХІХ ст»
1. Як звали російського імператора, який провів реформи
60–70-х років?
а) Роман І                         б) Олександр ІІ 
в) Олексій ІІІ                    г) Іван Грозний

2. Коли відбулася Кримська війна?
а) у 1852-1853 р.                 б) у 1853-1856 р.
в) у 1799-1812 р.                 г)  у 1856-1857  р.

3.  Вугільно-металургійний промисловий центр в Україні:
а) Крим                  б) Слобідська Україна    
в) Донбас               г) Київщина

4. Масовий виїзд українського селянства за кордон у др. пол.
ХІХ ст.
а) Реформа      б)Маніфест       в) Еміграція                 г) Колонізація

5. Яке місто заснував Джон Х’юз:
а) Дніпропетровськ    б) Харків    в)Лозова    г)Юзівка

6.В якому році на західноукраїнських землях була проведена
аграрна реформа?
а) 1841 році                        б)1852 році
в) 1848 році                        г)1899 році

7. Дайте визначення термінів:
Модернізація  — це ………
Кооперація — це ………

8. Про яку реформу йдеться в документі?
«Взагалі селян… реформа розчарувала. Вони сподівалися права на володіння своїми наділами — натомість наділи урізалися, а селянам нав’язувався обтяжливий фінансовий тягар. По селах прокотилася хвиля заворушень… Але їх завжди швидко придушували, й селяни продовжували в поті чола добувати свій щоденний хліб, хоч і за помітно змінених умов»?

9.Хто зображений на малюнку?

                 


                                            _________________________

10. Установіть відповідність між назвою реформ 60–70-х років
в Російській імперії та їх змістом.
1) Утворення Державного банку
А)  Земська реформа
2)  створення виборних місцевих
органів самоуправління;
Б)  судова реформа
3)  запровадження гласності судового процесу;

В)  реформа міського самоврядування
4)  створення у містах виборних
органів влади — міських дум;
Г)  фінансова реформа


11.  Укажіть причини та напрямки масової еміграції українського селянства.

1 коментар:

  1. Oleg14 січня 2020 р. о 09:01

    Я хочу поділитися свідченням того, як послуга фінансування Le_Meridian допомогла мені отримати кредит у розмірі 2,000,000.00 доларів США для фінансування мого проекту ферми марихуани, я дуже вдячний і пообіцяв поділитися цією законною компанією з фінансування для всіх, хто шукає спосіб розширити свій бізнес project.the company - компанія, що фінансує. Кожен, хто шукає фінансової підтримки, повинен зв’язатися з ними на адресу lfdsloans@outlook.com Або lfdsloans@lemeridianfds.com Містер Бенджамін також на WhatsApp 1-989-394-3740, щоб полегшити справи будь-якому заявнику.

    ВідповістиВидалити

Підписатися на: Дописи (Atom)