1 млн. років тому
|
Поява найдавніших людей на території сучасної України.
|
1 млн – 11 тис. років тому
|
Палеоліт або давній кам'яний вік.
|
Близько 40–35 тис. років тому
|
Поява на території сучасної України людини сучасного типу.
|
10–8 тис. років тому
|
Мезоліт або середній кам'яний вік.
|
8–5 тис. років тому
|
Неоліт або новий кам'яний вік.
|
Початок 4 – середина 3 тис. до н. е.
|
Енеоліт або мідно-кам'яний вік.
|
2 тис. р. до н.е. – VIII ст. до н.е.
|
Бронзовий вік.
|
VIII-IV ст. до н.е.
|
Ранній залізний вік.
|
IX-VII ст. до н.е.
|
Панування в північних степах України кімерійців.
|
VII-III ст. до н.е.
|
Перебування на українських землях “скіфів”
|
III ст. до н.е. – III ст. н.е.
|
Проживання на півдні України сарматів.
|
І-ІІ ст.
|
Перші згадки про слов'ян-венедів у писемних джерелах.
|
III-IV ст.
|
Перебування готів на українських землях.
|
V-VII ст.
|
Велике слов'янське розселення.
|
Виникнення та розквіт Київської Русі
|
Кінець VIII – початок IX ст.
|
Утворення Київського князівства
|
860 р.
|
Перший похід русичів, очолюваних князем Аскольдом на Константинополь (Царгород)
|
882 р.
|
Убивство князя Аскольда та захоплення князівської влади в Києві Олегом. Виникнення держави Київська Русь
|
907, 911р.
|
Походи князя Олега на Царгород
|
941, 944 р.
|
Походи князя Ігоря на Візантію
|
945 р.
|
Повстання деревлян і вбивство князя Ігоря
|
946 р.
|
Посольство княгині Ольги до Царгорода
|
968 р.
|
Перший Балканський похід князя Святослава
|
969–971 pp.
|
Другий Балканський похід князя Святослава
|
988 р.
|
Початок запровадження князем Володимиром християнства як державної релігії Київської Русі
|
1036 р.
|
Розгром князем Ярославом Мудрим печенігів під Києвом
|
1054 р.
|
Перша згадка в літописі Києво-Печерського монастиря
|
1054–1113 рр.
|
Співправління трьох братів Ярославичів – Ізяслава, Святослава та Всеволода
|
1068 р.
|
Повстання в Києві проти Ярославичів
|
1097 р.
|
Любецький з'їзд князів
|
1113р.
|
Народне повстання в Києві
|
1113 р.
|
Прийняття "Статуту" Володимира Мономаха
|
Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава
|
1152–1187 рр.
|
Зміцнення Галицького князівства за правління Ярослава Осмомисла
|
1169 р.
|
Захоплення й розорення Києва об'єднаним військом 12 руських князів, очолюваним Андрієм Боголюбським
|
1185 р.
|
Невдалий похід новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців, що став підґрунтям для поеми "Слово о полку Ігоревім"
|
1187р.
|
Перша літописна згадка назви "Україна" стосовно земель Південної Київщини та Переяславщини
|
1199 р.
|
Об'єднання волинським князем Романом Мстиславичем Галицької і Волинської земель
|
1206–1238 pp.
|
Утворення Галицько-Волинського князівства Період міжусобиць, боярських змов та іноземного втручання в галицько-волинські справи
|
31 травня 1223 р.
|
Битва на річці Калці
|
1238 р.
|
Утвердження князя Данила Романовича в Галичі. Розгром військом Данила Галицького рицарів-хрестоносців під Дорогочином
|
1239 р.
|
Спустошення монголами Переяславської й Чернігівської земель
|
Кінець листопада – початок грудня 1240 р.
|
Облога й захоплення Києва військами монгольського хана Батия
|
Грудень 1240 р. – березень 1241 р.
|
Спустошення монголами земель Київського та Галицько-Волинського князівств
|
17 серпня 1245 р.
|
Ярославська битва
|
1253 р.
|
Коронування Данила Галицького послами Папи Римського Інокентія IV
|
1264 р.
|
Смерть Данила Галицького
|
1264–1301 pp.
|
Князювання Лева Даниловича (сина Данила Галицького) у Галицькій та Перемишльській землях
|
1269–1288 pp.
|
Князювання Володимира Васильковича (сина Василька Романовича, брата Данила Галицького) на Волині
|
1301–1308(15) pp.
|
Правління Юрія І Львовича, що об'єднав під своєю владою всі землі Галицько-Волинської держави
|
1315–1323 pp.
|
Князювання в Галицько-Волинському князівстві Андрія та Лева II Юрійовичів
|
1324–1340 pp.
|
Князювання в Галицько-Волинській державі Мазовецького княжича Болеслава Юрія II
|
1340 р.
|
Смерть Юрія II. Перший похід польського короля Казимира III на Львів. Початок боротьби за галицько-волинські землі між Литвою та Польщею
|
1349 p.
|
Похід польського короля Казимира III на Галицько-Волинську Русь і підкорення більшості її земель
|
Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави в IX-XIV ст.
|
992–996 pp.
|
Спорудження Десятинної церкви в Києві
|
1037 р.
|
Спорудження Софійського собору в Києві
|
1037–1039 pp.
|
При Софійському соборі в Києві створено літопис, названий найдавнішим Київським зводом
|
1056–1057 рр.
|
Створення "Остромирового Євангелія" – найдавнішої з книг, яка збереглася до наших днів
|
1073, 1076 р.
|
Створення "Ізборників" для князя Святослава Ярославича
|
1108 р.
|
Заснування онуком Ярослава Мудрого Святополком Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві
|
1113 р.
|
Завершення ченцем Києво-Печерської лаври Нестором написання літопису "Повість минулих літ"
|
1117 р.
|
Укладення "Повчання" Володимира Мономаха
|
Близько 1200 р.
|
Спорудження церкви Святого Пантелеймона в Галичі
|
1230–ті рр.
|
Написання "Слова про погибель Руської землі"
|
1256 р.
|
Перша літописна згадка про місто Львів
|
Друга половина ХІІІ ст.
|
Укладення Галицько-Волинського літопису, що містить дві самостійні частини: Галицьку (1201 – 1261) і Волинську (1262–1292
|
1324 р.
|
Перша писемна згадка про чинність на українських землях (у Володимирі-Волинському) магдебурзького права
|
Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (друга половина XIV – середина XVI ст.)
|
1349 р.
|
Приєднання до Угорського королівства Шипинської землі (Буковини)
|
1352 р.
|
Укладення польсько-литовської угоди, за якою до Польського королівства відійшли Галичина та частина Поділля, а до Великого князівства Литовського – Волинь і Берестейська земля
|
1359 р.
|
Утворення Молдавського князівства та включення до нього Шипинської землі (Буковини)
|
1362 р.
|
Розгром великим князем Литовським Ольґердом татарського війська в битві на Синіх Водах і вигнання їх з українських земель. Приєднання до Великого князівства Литовського Київщини, Поділля й Переяславщини
|
14 серпня 1385 р.
|
Укладення Кревської унії
|
1387 р.
|
Остаточне приєднання Галичини до Польського королівства
|
1393 р.
|
Приєднання Поділля до Польського королівства
|
12 серпня 1399 р.
|
Поразка литовсько-руського війська, очолюваного князем Вітовтом, у битві з ординцями на річці Ворсклі
|
15 липня 1410 р.
|
Грюнвальдська битва (битва під Таненбергом)
|
2 жовтня 1413 р.
|
Укладення Городельської унії
|
Липень 1416 р.
|
Розорення Києва ногайською ордою хана Едигея
|
1435 р.
|
Битва під Вількомиром (сучасне місто Укмерге в Литві)
|
1443 р.
|
Відокремлення Кримського ханства від Золотої Орди
|
1447 р.
|
Перший напад військ кримського хана на українські землі
|
1449 p.
|
Утворення Кримського ханства.
|
1458 p.
|
Поділ Київської митрополії на Київську та Московську.
|
1463 р.
|
Перша згадка про існування у Львові Успенського православного братства
|
1481 р.
|
"Змова руських князів"
|
1482 р.
|
Спустошення Києва ордами кримського хана Менглі-Ґірея
|
1489 р.
|
Перша згадка про українських козаків у писемних джерелах.
|
1490-1492 pp.
|
Організація селянського повстання на Буковині та на Покутті.
|
1492 р.
|
Документальна згадка про козаків у листі великого князя литовського Олександра Казимировича до кримського хана Менглі-Гірея
|
1508 р.
|
Повстання Михайла Глинського
|
1526 р.
|
Загарбання західної частини Закарпаття австрійськими Габсбургами, східної – Трансільванським князівством
|
1529 р.
|
Прийняття Першого Литовського статуту
|
1529 р.
|
Запровадження Першого Литовського статуту
|
1555 (1556)р.
|
Спорудження Дмитром Вишневеньким оборонного замку на острові Мала Хортиця
|
1557 р.
|
Прийняття "Устави на волоки".
|
1566 р.
|
Прийняття Другого Литовського статуту.
|
Українські землі під владою Речі Посполитої. Наростання національно визвольної боротьби українського народу
|
1569 р.
|
Укладення Люблінської унії.
|
1572 р.
|
Універсал польського короля Сиґізмунда II Авґуста про залучення на військову службу 300 запорозьких козаків. Початок формування реєстрового козацького війська.
|
1577 р.
|
Похід запорозьких козаків, очолюваних Іваном Підковою, до Молдавії.
|
1578 р.
|
Козацька реформа короля Стефана Баторія. Збільшення реєстру до 500 козаків.
|
1588 р.
|
Прийняття Третього Литовського статуту.
|
1591–1593 pp.
|
Козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського.
|
1594–1596 pp.
|
Козацьке повстання під проводом Северина Наливайка.
|
1596 р.
|
Берестейська церковна унія.
|
1599 р.
|
Повстання запорожців на турецьких галерах, очолюване Самійлом Кішкою.
|
1606 р.
|
Узяття запорозькими козаками турецької фортеці Варна.
|
1609 р.
|
Похід запорозьких козаків на турецькі фортеці Ізмаїл, Кілію та Акерман.
|
1609–1612 рр.
|
Участь запорозьких козаків у поході польсько-литовського війська на Москву.
|
1616 р.
|
Похід запорозьких козаків, очолюваних гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним, на Кафу, узяття її та звільнення невільників.
|
1617р.
|
Укладення Вільшанської польсько-козацької угоди, за якою козаки, не внесені до реєстру, повинні були повернутися під владу шляхти.
|
1619 р.
|
Укладення Роставицької польсько-козацької угоди, за якою реєстр обмежувався 3 тис. козаків і встановлювалася заборона їх походів до турецьких володінь.
|
1620 р.
|
Цецорська битва.
|
1620 р.
|
Відновлення ієрархії Православної україно-біло-руської церкви.
|
1621 р.
|
Хотинська війна.
|
1625 р.
|
Виступ козаків на чолі з гетьманом Марком Жмайлом.
|
1625 р.
|
Укладення Куруківської польсько-козацької угоди. Збільшення реєстру до 6 тис. козаків.
|
1630 р.
|
Козацьке повстання під проводом Тараса Федоровича (Трясила).
|
1632 р.
|
Ухвалення сеймом Речі Посполитої "Статей про заспокоєння грецької віри". Легалізація Православної церкви.
|
1635 р.
|
Зруйнування запорозькими козаками на чолі з Іваном Сулимою фортеці Кодак.
|
1637–1638 pp.
|
Козацьке повстання під проводом Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина та Дмитра Гуні.
|
1638 р.
|
Прийняття сеймом Речі Посполитої "Ординації Війська Запорозького реєстрового".
|
Національно-культурний рух (друга половина XVI – перша половина XVII ст.)
|
1556–1561 pp.
|
Створення Пересопницького Євангелія.
|
1574 р.
|
Видання І. Федоровим у Львові "Апостола" – першої друкованої книги та "Букваря" – першого друкованого шкільного підручника на українських землях.
|
1578 р.
|
Заснування князем К.-В. Острозьким в Острозі друкарні й школи.
|
1581р.
|
Видання І. Федоровим в Острозі першого повного видання Біблії церковнослов'янською мовою.
|
1585–1586 pp.
|
Заснування Львівського Успенського братства. Організація братської друкарні й школи.
|
1587 р.
|
Видання в Острозі першого полемічного твору Герасима Смотрицького "Ключ царства небесного".
|
1596 р.
|
Берестейська церковна унія.
|
1615 р.
|
Заснування Київського Богоявленського братства та школи при ньому.
|
1615 р.
|
Початок діяльності друкарні Києво-Печерського монастиря, створеної архімандритом Єлисеєм Плетенецьким.
|
20–ті pp. XVII ст.
|
Укладення Густинського літопису.
|
1631р.
|
Відкриття архімандритом Києво-Печерського монастиря Петром Могилою Лаврської школи.
|
1632 р.
|
Початок діяльності Києво-Могилянського колегіуму, утвореного внаслідок об'єднання Братської й Лаврської шкіл.
|
Національно-визвольна війна українського народу проти Речі Посполитої середини XVII ст.
|
25 січня 1648 р.
|
Початок Національно-визвольної війни. Повстання козаків на Запорозькій Січі й обрання гетьманом Богдана Хмельницького
|
5–6 травня 1648 р.
|
Битва під Жовтими Водами.
|
16 травня 1648 р.
|
Битва під Корсунем.
|
11 -13 серпня 1648 р.
|
Битва під Пилявцями.
|
23 грудня 1648 р.
|
Урочистий в'їзд гетьмана Богдана Хмельницького до Києва.
|
30 червня, 13 серпня 1649 р.
|
Облога повстанським військом фортеці Збараж.
|
5–6 серпня 1649 р.
|
Битва під Зборовом.
|
8 серпня 1649 р.
|
Укладення Зборівського мирного договору.
|
Серпень 1650 р.
|
Перший похід війська Богдана Хмельницького до Молдавії.
|
18–30 червня 1651 р.
|
Битва під Берестечком.
|
18 вересня 1651 р.
|
Укладення Білоцерківського мирного договору.
|
22–23 травня 1652 р.
|
Битва під Батогом.
|
Липень – серпень 1652 р.
|
Другий молдавський похід.
|
Квітень – травень 1653 р.
|
Третій молдавський похід.
|
Серпень – вересень 1653 р.
|
Четвертий молдавський похід. Загибель Тимоша Хмельницького.
|
1 жовтня 1653 р.
|
Земський собор у Москві ухвалив рішення про прийняття Війська Запорозького під протекцію московського царя.
|
11 жовтня, 5 грудня 1653 р.
|
Жванецька облога
|
8 січня 1654 р.
|
Козацька рада, скликана Богданом Хмельницьким у Переяславі, ухвалила присягнути на вірність московському цареві
|
27 березня 1654 р.
|
У Москві було укладено "Березневі статті" – договір між Московською державою та Гетьманщиною.
|
18–20 листопада 1654 р.
|
Героїчна оборона повстанцями м. Бужі.
|
14–17 січня 1655 р.
|
Героїчна оборона Умані загонами Івана Богуна.
|
19–20 січня 1655 р.
|
Битва під Охматовим.
|
19 вересня – 29 жовтня 1655 р.
|
Облога Львова військом Богдана Хмельницького.
|
26 жовтня 1656 р.
|
Укладення у Вільно перемир'я між Московською державою й Річчю Посполитою.
|
27 липня 1657 р.
|
Смерть гетьмана Богдана Хмельницького.
|
Українські землі у другій половині ХVІІ ст.
|
25 жовтня 1657 р.
|
Генеральна козацька рада в Корсуні обрала гетьманом Івана Виговського.
|
15 травня 1658 р
|
Придушення І. Виговським антигетьманського виступу, очолюваного полтавським полковником М. Пушкарем та запорозьким кошовим отаманом Я. Барабашем.
|
6 вересня 1658 р.
|
Укладення україно-польської Гадяцької угоди.
|
1658–1659 pp.
|
Україно-московська війна.
|
28–29 червня 1659 р.
|
Конотопська битва.
|
11 вересня 1659 р.
|
Зречення гетьманства І. Виговським за вимогою козацької ради під Германівкою.
|
17 жовтня 1659 р.
|
Новообраний гетьман Юрій Хмельницький підписав із Московською державою Переяславські статті.
|
50–ті pp. XVII ст.
|
Формування Харківського, Острогозького, Сумського, Ізюмського та Охтирського козацьких полків на Слобожанщині.
|
Серпень-вересень 1660 p.
|
Чуднівська кампанія
|
Жовтень 1660 p.
|
Укладення україно-польського Слободищенського трактату.
|
1663 р.
|
Поділ Війська Запорозького на лівобережний і правобережний гетьманати.
|
1663–1665 pp.
|
Гетьманування на Правобережжі Павла Тетері.
|
1665 р.
|
Укладення лівобережним гетьманом Іваном Брюховецьким україно-московської угоди – Московських статей.
|
Січень 1666 р.
|
На козацькій раді в Чигирині правобережним гетьманом обрано Петра Дорошенка.
|
30 січня 1667 р.
|
Укладення між Московською державою та Річчю Посполитою Андрусівського перемир'я.
|
3 березня 1669 р.
|
Укладення новообраним лівобережним гетьманом Дем'яном Многогрішним україно-московської угоди – Глухівських статей.
|
10–12березня 1669 р.
|
Старшинська козацька рада в Корсуні за пропозицією П. Дорошенка ухвалює рішення про визнання протекторату Османської імперії над Правобережною Україною.
|
13 березня 1672 р.
|
Обрання на козацькій раді в Конотопі гетьманом Лівобережної України Івана Самойловича. Укладення україно-московських Конотопських статей.
|
18 жовтня 1672 р.
|
Укладення Бучацького мирного договору між Річчю Посполитою та Османською імперією.
|
1673–1676 pp.
|
Польсько-турецька війна за Правобережну Україну.
|
1676 р.
|
Укладення Журавненської мирної угоди між Річчю Посполитою та Османською імперією.
|
1677 р.
|
Перший Чигиринський похід турецько-татарської армії.
|
1677–1681 pp.
|
Московсько-турецька війна за Правобережну Україну.
|
1678 р.
|
Другий Чигиринський похід турецько-татарської армії.
|
13 січня 1681 р.
|
Укладення Бахчисарайської мирної угоди між Московською державою, Кримським ханством та Османською імперією.
|
1685 р.
|
Відновлення урядом Речі Посполитої козацького устрою на Правобережній Україні – Богуславського, Брацлавського, Фастівського та Корсунського полків.
|
6 травня 1686 p.
|
Укладення "Трактату про вічний мир між Московською державою та Річчю Посполитою".
|
травень-червень 1687 р.
|
Перший кримський похід об'єднаної московсько-української армії.
|
Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII ст.
|
25 липня 1687 р.
|
Обрання гетьманом І. Мазепи. Укладення українсько-московських Коломацьких статей.
|
1689 р.
|
Другий Кримський похід московсько-української армії.
|
1699 р.
|
Постанова сейму Речі Посполитої про ліквідацію козацтва на Правобережній Україні.
|
1700–1721 pp.
|
Північна війна Росії зі Швецією.
|
1702–1704 pp.
|
Національно-визвольне повстання проти польського панування на Правобережжі.
|
Жовтень 1708 р.
|
Перехід І. Мазепи з п'ятитисячним козацьким військом на бік шведського короля Карла XII.
|
14 травня 1709 р.
|
Зруйнування за наказом царя Петра І Чортомлицької Січі.
|
27 червня 1709 р.
|
Полтавська битва.
|
1709 р.
|
Прийняття Решетилівських статей.
|
1709–1711 pp.
|
Кам'янська Січ
|
5 квітня 1710 р.
|
Прийняття Конституції П. Орлика – "Пактів і Конституцій прав і свобод Війська Запорозького".
|
Весна 1711 р.
|
Похід П. Орлика разом із татарами на Правобережну Україну.
|
12 липня 1711 р.
|
Укладення російсько-турецького Прутського договору.
|
1711 – 1734 pp.
|
Олешківська Січ
|
1712р.
|
Укладення російсько-турецького Адріанопольського договору
|
2 квітня 1722 р.
|
Указ російського імператора Петра І про скасування в Лівобережній Україні гетьманства й утворення для управління нею Малоросійської колегії.
|
1723 р.
|
Подання українською старшиною Петру І Коломацьких чолобитних.
|
Червень 1727 р.
|
Обрання гетьманом Данила Апостола.
|
1728 р.
|
Прийняття "Рішительних пунктів".
|
1734 р.
|
Гайдамацьке повстання проти польського панування на Правобережжі, очолюване Верланом.
|
1734–1750 pp.
|
Управління Гетьманщиною Правлінням гетьманського уряду.
|
1734–1775 pp.
|
Нова (Підпільненська) Січ.
|
1738–1745 рр.
|
Виступи опришків під проводом О. Довбуша на Прикарпатті.
|
Українські землі в другій половині XVIII ст.
|
1750 р.
|
Відновлення гетьманства на Лівобережній Україні. Початок гетьманування К. Розумовського.
|
1753 р.
|
Утворення Слов'яно-Сербії.
|
10 листопада 1764 р.
|
Указ Катерини II про ліквідацію гетьманства в Україні й утворення Другої Малоросійської колегії.
|
1765 р.
|
Ліквідація козацького полкового устрою на Слобожанщині.
|
Травень 1768 р.
|
Початок Коліївщини – гайдамацького національно-визвольного повстання на Правобережжі.
|
1768–1774 pp.
|
Російсько-турецька війна за вихід до Чорного моря. Участь у ній лівобережних і запорозьких козаків.
|
1772 р.
|
Перший поділ Речі Посполитої.
|
10 липня 1774 р.
|
Укладення російсько-турецького Кючук-Кайнарджийського мирного договору.
|
1775 р.
|
Укладення австрійсько-турецької Константинопольської конвенції. Захоплення Австрією Буковини.
|
4 червня 1775 р.
|
Зруйнування російськими військами Нової (Підпіль-ненської) Січі.
|
1775 р.
|
Заснування запорожцями, які переселилася до турецьких володінь, Задунайської Січі.
|
8 квітня 1783 р.
|
Указ Катерини II про приєднання до Російської імперії Криму.
|
З травня 1783 р.
|
Указ Катерини II про закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України.
|
21 квітня 1785 р.
|
Видання Катериною II "Грамоти на права, вольності й переваги благородного російського дворянства", за якою українській козацькій старшині надавалися рівні права з російським дворянство.
|
1787–1791рр.
|
Російсько-турецька війна.
|
1788 р.
|
Створення Війська вірних козаків (Чорноморського козацького війська).
|
1791 р.
|
Укладення російсько-турецького Ясського мирного договору.
|
1792 р.
|
Переселення Чорноморського козацького війська на Кубань.
|
1793 р.
|
Другий поділ Речі Посполитої.
|
1795 р.
|
Третій поділ Речі Посполитої.
|
Культура України другої половини XVII-XVIII ст.
|
1661р.
|
Видання друкарнею Києво-Печерської лаври "Києво-Печерського патерика".
|
1690–1696 рр.
|
Спорудження коштом гетьмана І. Мазепи Богоявленської церкви Братського монастиря та Миколаївського собору в Києві.
|
1694 р.
|
Києво-Могилянська колегія отримує статус вищого навчального закладу – академії.
|
1695–1700 рр.
|
Спорудження на замовлення гетьмана І. Мазепи Вознесенського собору в Переяславі.
|
1700–1702 рр.
|
Спорудження коштом гетьмана І. Мазепи будинку Чернігівського колегіуму (діяв до 1776 р.).
|
1703 р.
|
Спорудження коштом гетьмана І. Мазепи навчального корпусу Києво-Могилянської академії.
|
1704–1716 рр.
|
Діяльність у Києво-Могилянській академії Феофана Прокоповича – професора філософії й богослов'я, ректора.
|
1720 р.
|
Указ Петра І про заборону друкувати книжки українською мовою.
|
1722–1794 рр.
|
Роки життя філософа й поета Г. Сковороди.
|
1727 р.
|
Заснування Харківського колегіуму.
|
1730–1740–ві рр.
|
Укладення зводу правових актів Гетьманщини "Права, за якими судиться малоросійський народ".
|
1731–1744 рр.
|
Спорудження архітектором І. Шеделем дзвіниці Києво-Печерської лаври.
|
1738 р.
|
Заснування Переяславського колегіуму.
|
1738 р.
|
Відкриття співацької школи в Глухові.
|
1745–1760 рр.
|
Спорудження у Львові собору Святого Юра – кафедрального собору греко-католицької церкви (архітектор Б. Меретин).
|
1747–1753 рр.
|
Спорудження Андріївської церкви в Києві (архітектор Варфоломій Растреллі).
|
1751 р.
|
Утворення гетьманом К. Розумовським придворного театру в Глухові.
|
1752–1755 рр.
|
Спорудження в Києві царського Марийського палацу (архітектори В. Растреллі та І. Мічурін).
|
1753–1755 рр.
|
Спорудження Кловського палацу в Києві.
|
1769–1774 рр.
|
Укладення Григорієм Сковородою збірника "Басні Харьковскія".
|
1769–1779 рр.
|
Перебування Дмитра Бортнянського в Італії. Створення опер "Алкід", "Креонт", "Квінт Фабій".
|
Українські землі у складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.
|
1791 р.
|
Таємна місія Василя Капніста до прусського короля Фрідріха Вільгельма II.
|
1798 р.
|
Видання в Петербурзі перших трьох частин "Енеїди" І. Котляревського.
|
1806–1812 pp.
|
Російсько-турецька війна.
|
1806 р.
|
Утворення Новоросійського (Усть-Дунайського Буджацького) козацького війська (існувало до липня 1807 р.).
|
1812 р.
|
Російсько-французька війна.
|
1813–1835 рр.
|
Антикріпосницький селянський рух під проводом Устима Кармелюка на Поділлі.
|
1817 р.
|
Створення перших військових поселень у Слобідсько-Українській губернії.
|
1817–1818 pp.
|
Повстання бузьких козаків на Херсонщині.
|
1818–1819 рр.
|
Діяльність масонської ложі "Любов до істини" в Полтаві.
|
1819 р.
|
Повстання військових поселенців у Чугуєві.
|
1819 р.
|
Організація В. Лукашевичем Малоросійського таємного товариства в Полтаві.
|
1825 р.
|
Збудовано перший в Україні пароплав.
|
25 грудня 1825 р.- 4 січня 1826 р.
|
Повстання чернігівського полку.
|
1826 р.
|
Організація в Харківському університеті таємного молодіжного демократичного гуртка.
|
1827–1830 pp.
|
Діяльність таємного демократичного гуртка в Гімназії вищих наук у Ніжині.
|
1828–1829 рр.
|
Російсько-турецька війна.
|
1830–1831 pp.
|
Польське національно-визвольне повстання. Поширення дій повстанців на Волинь, Поділля та Київщину.
|
1832–1864 pp.
|
Роки існування Азовського козацького війська.
|
30–ті pp. XIX ст.
|
Початок промислової революції в Україні.
|
Грудень 1845 р.- березень1847 р
|
Діяльність таємного Кирило-Мефодіївського братства в Києві.
|
Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.
|
1775 р.
|
Константинопольська конвенція між Австрією та Туреччиною. Загарбання австрійськими Габсбургами Буковини.
|
70–80–ті pp. XVIII ст.
|
Реформи Марії-Терезії та Йосифа II.
|
1782 р.
|
Указ імператора Йосифа II про ліквідацію особистої залежності селян.
|
1810–1815, 1831 p.
|
"Холерні бунти" на Закарпатті.
|
1816 р.
|
Заснування в Перемишлі "Товариства галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти та культури серед вірних".
|
1820–1830 рр.
|
Виступи опришків на чолі з Мироном Штолюком у Східній Галичині та Північній Буковині.
|
1833–1837 рр.
|
Діяльність "Руської трійці".
|
1837 р.
|
Видання "Руською трійцею" в Будапешті альманаху "Русалка Дністровая".
|
1843–1844 pp.
|
Селянські виступи під проводом Л. Кобилиці в Північній Буковині.
|
2 травня 1848 р.
|
Виникнення Головної Руської Ради.
|
15 травня 1848 р.
|
Ухвалення у Відні закону про скасування кріпосного права в Східній Галичині.
|
Червень 1848 р.
|
Перший слов'янський конгрес у Празі.
|
9 серпня 1848 р.
|
Ліквідація кріпосного права на Буковині.
|
Листопад 1848 р. – 1849 р.
|
Селянський рух під проводом Л. Кобилиці в Північній Буковині.
|
1851 р.
|
Розпуск австрійським урядом Головної Руської Ради.
|
Культура України в першій половині XIX ст.
|
1783 р.
|
Відкриття у Львові греко-католицької семінарії, переведеної туди з Відня.
|
1785 р.
|
Відновлення діяльності Львівського університету.
|
1805 р.
|
Відкриття Харківського університету.
|
1810 р.
|
Утворення музею старожитностей у Феодосії.
|
1811–1818 рр.
|
Діяльність Філотехнічного товариства (науково-просвітницького), організованого В. Каразіним у своєму помісті (селище Кручик Харківської губернії).
|
1812 р.
|
Заснування Нікітського ботанічного саду поблизу Ялти.
|
1812–1829 pp.
|
Діяльність Товариства наук при Харківському університеті.
|
1814 р.
|
Утворення першої професійної театральної трупи в Харкові.
|
1817 р.
|
Відкриття у Львові культурно-просвітницької установи – Інституту Оссолінських.
|
1817 р.
|
Заснування Рішельєвського ліцею в Одесі.
|
1817 р.
|
Заснування реальної (торгової) академії у Львові.
|
1818–1821 pp.
|
Діяльність театральної трупи на чолі з І. Котляревським та М. Щепкіним у Полтаві.
|
1819 р.
|
Заснування Волинської гімназії Крем'янецького ліцею.
|
1820 р.
|
Відкриття Гімназії вищих наук коштом князя О. Безбородька в Ніжині (у 1832 р. реорганізована в ліцей).
|
1828 р.
|
Заснування археологічного музею в Одесі
|
1834 р.
|
Відкриття університету Святого Володимира в Києві.
|
1840 р.
|
Перше видання "Кобзаря" Т. Шевченка в Петербурзі.
|
1844 р.
|
Відкриття Технічної академії у Львові.
|
1846 р.
|
Видання в Москві О. Бодянським історичної праці "Історія Русів".
|
Українські землі у складі Російської імперії в другій половині XIX ст.
|
1853–1856 рр.
|
Кримська війна.
|
1855 р.
|
Масовий антикріпосницький рух "Київська козаччина".
|
1856 р.
|
Похід "У Таврію за волею".
|
1856–1860 pp.
|
Організація та діяльність Харківсько-Київського таємного політичного товариства.
|
1857 р.
|
Ліквідація військових поселень у Росії.
|
1857 р.
|
Створення Таємного комітету для підготовки селянської реформи.
|
60–80–ті pp. XIX ст.
|
Завершення промислової революції (перевороту) на українських землях.
|
1860 р.
|
Створення Київської (Старої) громади.
|
1861–1862 рр.
|
Видання в Петербурзі щомісячного суспільно-політичного й літературного журналу "Основа" українською мовою.
|
19 лютого 1861 р.
|
Маніфест царя Олександра І про скасування кріпосного права в Росії.
|
18 липня 1863 р.
|
Валуєвський циркуляр.
|
1863–1864 pp.
|
Польське повстання.
|
1864 р.
|
Початок здійснення земської, судової та освітньої реформ.
|
1865 р.
|
Проведення цензурної реформи.
|
1865 р.
|
Відкриття першої в Наддніпрянщині залізниці Одеса-Балта.
|
1870 р.
|
Початок здійснення реформи системи міського самоврядування.
|
1872 р.
|
Відновлення діяльності "Громади" в Києві.
|
1873 р.
|
Створення Південно-Західного відділу Імператорського російського географічного товариства (ліквідований згідно з Емським указом 1876 р.).
|
1874 р.
|
Проведення військової реформи. Запровадження загальної військової повинності.
|
18 травня 1876 р.
|
Емський указ царя Олександра II.
|
1877 р.
|
"Чигиринська змова".
|
1880–1881 pp.
|
Діяльність "Південноросійського робітничого союзу".
|
1892 р.
|
Виникнення таємної студентської організації "Братство тарасівців ".
|
Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині XIX ст.
|
1856–1916 рр.
|
Життя та діяльність І. Франка.
|
1861р.
|
Перші вибори до Галицького крайового сейму.
|
1861р.
|
Створення у Львові культурно-просвітницького товариства "Руська бесіда".
|
1867 р.
|
Конституційне оформлення дуалістичної Австро-Угорської імперії.
|
1868 р.
|
Створення у Львові культурно-просвітницького товариства "Просвіта"
|
1870 р.
|
Створення Руської ради – політичної організації москвофілів (старорусинів).
|
1873 р.
|
Заснування Літературного товариства ім.Т.Шевченка.
|
1875 р.
|
Відкриття Чернівецького університету.
|
1883 р.
|
Заснування В. Нагірним кооперативу "Сільський господар".
|
1885 р.
|
Створення Народної ради – політичної організації народовців.
|
1890–1894 pp.
|
"Нова ера" україно-польських відносин.
|
1890 р.
|
Утворення Русько-української радикальної партії (РУРП) – першої української політичної партії.
|
1892 р
|
Створення Наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ).
|
1895 р.
|
Уперше до програми української політичної партії (програми РУРП) було введено положення про домагання незалежної Української держави.
|
1899 р.
|
Створення Української соціал-демократичної партії (УСДП).
|
1899 р.
|
Створення Української національно-демократичної партії (УНДП).
|
Культура України в другій половині XIX ст.
|
1860–1862 рр.
|
Існування недільних шкіл у Наддніпрянщині.
|
1862 р.
|
Створення С. Гулаком-Артемовським першої української опери "Запорожець за Дунаєм".
|
1864 р.
|
Заснування в Галичині першого українського професійного театру.
|
1865 р.
|
Відкриття Новоросійського університету.
|
1875 р.
|
Відкриття Чернівецького університету.
|
1882 р.
|
Створення в Єлисаветграді першої професійної трупи під керівництвом М. Кропивницького.
|
Наддніпрянська Україна на початку XX ст.
|
1900–1903 pp.
|
Економічна криза.
|
1903 р.
|
II з'їзд РСДРП – заснування партії, виникнення більшовицької і меншовицької течії в партії.
|
1905–1907 рр.
|
Перша російська революція.
|
Червень 1905 р.
|
Повстання моряків на броненосці "Потьомкін".
|
17 жовтня 1905 р.
|
Маніфест царя про скликання Державної думи та проголошення демократичних прав і свобод.
|
Грудень 1905 р.
|
Збройні повстання в Москві, Донбасі.
|
1905.10.30
|
Відкриття в Одесі першого на території підросійської України товариства "Просвіта".
|
1905.11
|
Повстання на Чорноморському флоті в Севастополі під керівництвом лейтенанта Шмідта, виступ солдат-саперів і робітників у Києві під керівництвом Б. Жаданівського.
|
1906, 1910 р.
|
Видання указу й закону про проведення аграрної (Столипінської) реформи.
|
3 червня 1907 р.
|
Третьочервневий переворот. Завершення першої російської революції.
|
1911р.
|
Убивство в Києві П. Столипіна.
|
1906,1907, 1907–1912, 1912–1917 рр.
|
Періоди діяльності I, II, III, IV Державних дум Росії.
|
1911–1913 рр.
|
"Справа Бейліса".
|
1908 р.
|
Утворення Товариства українських поступовців (ТУП).
|
Західноукраїнські землі на початку XX ст.
|
1900 р.
|
Митрополитом УГКЦ стає А. Шептицький.
|
1901 р.
|
Утворення "Ревізійного союзу українських кооперативів".
|
1902 р.
|
Загальний страйк сільгоспробітників у Галичині, в якому взяло участь понад 200 тис. мешканців Галичини.
|
1907 р.
|
Запровадження загального виборчого права в Австро-Угорщині.
|
1908 р.
|
Убивство українським студентом Мирославом Січинським намісника Галичини графа Андрія Потоцького.
|
1910 р.
|
Організація польсько-українських збройних сутичок, в одній із яких загинув український студент Адам Коцко.
|
1911 р.
|
Заснування бойскаутської організації "Пласт".
|
Україна в роки Першої світової війни
|
1914–1918 рр.
|
Перша світова війна.
|
Серпень 1914 р.
|
Створення Головної Української Ради (ГУР).
|
Серпень 1914 – червень 1918 pp.
|
Діяльність Союзу визволення України (СВУ).
|
1914 р.
|
Створення Легіону Українських Січових Стрільців (УСС).
|
Серпень-вересень 1914 р.
|
"Галицька битва".
|
1915 р.
|
Узяття російськими військами фортеці Перемишль.
|
1915 р.
|
Бій на горі Маківка.
|
1915 р.
|
Створення Загальної Української Ради (ЗУР).
|
1916 р.
|
Бій на горі Лисоня.
|
Травень-червень 1916 р.
|
"Брусиловський прорив".
|
Українська революція
|
27 лютого 1917 р.
|
Лютнева демократична революція у Петербурзі.
|
2 березня 1917 р.
|
Початок Української революції.
|
3 березня 1917 р.
|
Створення Української Центральної Ради (УЦР).
|
1 квітня 1917 р.
|
100-тис. демонстрація в Києві на підтримку Центральної Ради під гаслами "Вільна Україна – Великій Росії!", "Автономію Україні!"
|
1 квітня 1917 р.
|
Обрання керівником Центральної Ради М.С.Грушевського, а його заступниками – С.Єфремова і В.Винниченка. Для роботи в міжсесійний період було обрано Малу Раду в складі 20 осіб.
|
5–8 травня 1917 р.
|
в Києві відбувся військовий з’їзд близько 700 делегатів від усіх партій, флотів та гарнізонів, який висловив підтримку УЦР. На ньому було обрано Військовий генеральний комітет на чолі з С.Петлюрою.
|
травень 1917 р.
|
близько 3 тис. солдатів та офіцерів створили український полк ім.Б.Хмельницького. Із селян було сформовано відрозділ вільного козацтва, а його почесним отаманом обрано командира 1-го Українського корпусу генерала П.Скоропадського.
|
10 червня 1917 р.
|
на другому українському військовому з’їзді проголошено І універсал УЦР. Головний зміст універсалу полягав у проголошенні автономії України та українізації. І універсал був негативно сприйнятий Тимчасовим урядом.
|
15 червня 1917 р.
|
Створення Генерального Секретаріату на чолі з В.Винниченком – першого в ХХ ст. українського уряду.
|
29 червня 1917 р.
|
Прибуття до Києва делегації міністрів Тимчасового уряду з метою досягнення компромісу з УЦР: Тимчасовий уряд визнавав УЦР "найвищим крайович органом управління в Україні", а ЦР відмовлялася від одностороннього проголошення автономії України.
|
3 липня 1917 р.
|
Проголошення ІІ універсалу УЦР: відмова від одностороннього проголошення автономії України та узгодження складу Генерального секретаріату й українізації армії з Тимчасовим урядом.
|
3–4 липня 1917 р.
|
перемога прихильників Тимчасового уряду над більшовиками в Петрограді та початок обмеження прав Генерального Секретаріату.
|
3–4 липня 1917 р.
|
Виступ самостійників (полуботківців), які намагалися захопити державні установи в Києві та примусити УЦР проголосити незалежність України. Зусиллями УЦР та штабу Київського військового округу повстання було придушене, а полк розформований та відправлений на фронт.
|
4(17) серпня 1917 р.
|
"Тимчасові інструкції..." Тимчасового уряду Генеральному Секретаріату, які позбавляли УЦР законодавчих прав та перетворювали в орган Тимчасового уряду; звужувалася українська територія до 5 губерній (Київської, Волинської, Подільської, Полтавської та Чернігівської). Тимчасовий уряд залишав за собою право віддавати розпорядження безпосередньо місцевим органам влади інформуючи лише про них УЦР.
|
Серпень 1917 р.
|
Корніловський заколот.
|
Вересень 1917 р.
|
З'їзд народів Росії у Києві.
|
7 листопада 1917 р.
|
Проголошення ІІІ універсалу УЦР, який передбачав створення Української Народної Республіки (УНР), яка мала перебувати у федеративних зв’язках з Росією. Запроваджувалися: 8-годинний робочий день; контроль держави над промисловістю й банками; ліквідація поміщицького землеволодіння й передача землі селянам без викупу; проголошувалися демократичні свободи; скасовувалася смертна кара.
|
Грудень 1917 р.
|
Ультиматум Раднаркому Росії.
|
11–12 грудня 1917 р.
|
Перший Український з'їзд Рад у Харкові. Проголошення радянської влади в Україні та оголошення Української Центральної Ради поза законом, а всі її розпорядження недійсними. Фактично встановилося двовладдя.
|
16 січня січня 1918 р.
|
збройне повстання київських більшовиків на заводі "Арсенал", яке за тиждень було придушене.
|
22 січня 1918 р.
|
прийняття IV універсалу УЦР, який проголошував Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною, суверенною державою українського народу.
|
Україна в боротьбі за збереження державної незалежності
|
Січень (лютий) 1918 р.
|
Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу.
|
Лютий-листопад 1918 р.
|
Окупація України військами Німеччини та Австро-Угорщини.
|
Березень 1918 р.
|
Відновлення влади УЦР в умовах німецько-австрійської окупації. Ухвалення УЦР Конституції УНР.
|
29 квітня 1918 р.
|
на з’їзді "хліборобів" було оголошено про розпуск Центральної Ради та проголошено П.Скоропадського гетьманом України.
|
Серпень1918 р.
|
Утворення Українського національного союзу.
|
1 листопада 1918 р.
|
Українське повстання у Львові ("Листопадовий зрив").
|
Листопад 1918 р.
|
Проголошення ЗУНР.
|
14 листопада 1918 р.
|
П.Скоропадський видав універсал про створення федерації з Росією, який викликав велике обурення в суспільстві.
|
14 листопада 1918 р.
|
Утворення Директорії.
|
14 грудня 1918 р.
|
військові з`єднання Директорії ввійшли в Київ.
|
18 грудня 1918 р.
|
Директорія перебралася у Київ.
|
26 грудня 1918 р.
|
Створено перший уряд відновленої УНР – Раду Народних Міністрів на чолі з В.Чехівським.
|
Грудень 1918 р.
|
Відновлення УНР.
|
22 січня 1919 р.
|
Акт злуки УНР і ЗУНР.
|
1919 р.
|
Хотинське повстання під проводом більшовиків проти румунської окупації. Взяло участь 30 тис. чоловік.
|
Листопад 1918 – листопад 1921 р.
|
Друга радянсько-українська війна, поразка українського визвольного руху.
|
18 березня 1921 р.
|
Ризький мирний договір РСФРР та УСРР з Польщею.
|
Українська CPP в умовах нової економічної політики (1921–1928)
|
1921р.
|
Запровадження нової економічної політики (непу).
|
1921–1923 рр.
|
Голод в Україні.
|
1921–1930 pp.
|
Існування Української автокефальної православної церкви.
|
1922 р.
|
Створення театру "Березіль".
|
30 грудня 1922 р.
|
Створення СРСР.
|
1923 р.
|
Запровадження політики коренізації (українізації).
|
1927 р.
|
Завершення відбудови сільського господарства та
промисловості після тривалої господарської розрухи.
|
1928 р.
|
"Шахтинська справа".
|
|
Радянська модернізація України (1929–1938)
|
1928(1929) -1932 рр.
|
Перша п'ятирічка.
|
1929–1938 рр.
|
Період радянської модернізації в Україні.
|
1929 р.
|
"Рік великого перелому".
|
9 березня – 19 квітня 1930 р.
|
Процес Спілки Визволення України, показовий процес над 45 керівниками і головними діячами СВУ.
|
1932–1933 рр.
|
Голодомор.
|
1933–1938 рр.
|
Друга п'ятирічка.
|
1938–1941 pp.
|
Третя п'ятирічка (не завершена).
|
1931 p.
|
Пуск Харківського тракторного заводу.
|
1932 р.
|
Пуск Дніпровської ГЕС.
|
Листопад 1929 р.
|
Проголошення курсу на суцільну колективізацію.
|
1932–1933 рр.
|
Голодомор в Україні.
|
1934 р.
|
Перенесення столиці України з Харкова до Києва.
|
1937 р.
|
Завершення колективізації в Україні.
|
Західноукраїнські землі (1921–1938)
|
1920 р.
|
Створено Українську військову організацію (УВО), яку очолив Є.Коновалець.
|
25 листопада 1921 р.
|
Замах на прем’єр-міністра Польщі Юзефа Пілсудського, підготовлений УВО.
|
1923 р.
|
Рішення Ради амбасадорів (послів) великих держав на Паризькій конференції про остаточну передачу Східної Галичини Польщі на правах автономії.
|
1923 р.
|
Створено Комуністичну партію Західної України (КПЗУ). Розпущена за рішенням Комінтерну у 1938 р. у зв’язку із звинуваченням у проникненні в її ряди фашистської агентури.
|
1924 р.
|
Антирумунське повстання в с.Татарбунари та інших селах Південної Бессарабії. Загальна кількість учасників виступу сягнула 6 тис. чоловік. Над вцілілими українцями румунська влада організувала "Процес 500".
|
1927 р.
|
В Румунії засновано Українську національну партію. Очолив В.Залозецький. Займала угодовську позицію до румунської влади.
|
1929 р.
|
Створення Організації українських націоналістів (ОУН). Головою проводу обрано Євгена Коновальця.
|
1930 р.
|
Польська "пацифікація" в Східній Галичині.
|
1934 р.
|
В Березі-Картузькій було створено спеціальний концентраційний табір для репресованих українців.
|
1934 р.
|
Члени ОУН ліквідували польського міністра внутрішніх справ Польщі Б.Перацького, винного у пацифікації на західно-українських землях.
|
1938 р.
|
Вбивство радянськими агентами Є.Коновальця.
|
29–30 вересня 1938 р.
|
Мюнхенська угода, яка передбачала передачу від Чехословаччини Судетську область і визвала урядову кризу в Чехословаччині.
|
жовтень 1938 р.
|
Надання Закарпаттю автономних прав у складі Чехословаччини. Уряд Закарпаття очолив угрофіл А.Бродій, а через декілька днів А.Волошин.
|
2 листопада 1938 р.
|
Німеччина та Італія провели у Відні арбітраж, який розділив Закарпаття. Значна його частина зі 180-тисячами населення та найбільшими містами: Ужгородом, Береговим, Мукачевом було передано Угорщині.
|
15 березня 1939 р.
|
Проголошення незалежності Карпатської України.
|
15–18 березня 1939 р.
|
Угорські війська окупували Карпатську Україну.
|
Україна в роки Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945)
|
23 серпня 1939 р.
|
Пакт про ненапад між Німеччиною та СРСР і таємний протокол до нього (Пакт Ріббентропа – Молотова).
|
1 вересня 1939 –
2 вересня 1945 рр.
|
Друга світова війна.
|
17 вересня 1939 р.
|
Напад Червоної армії на Польщу. Початок так званого "визвольного походу".
|
28 вересня 1939 р.
|
Договір про дружбу та кордони між Німеччиною та СРСР та таємні протоколи до нього.
|
15 листопада 1939 р.
|
Включення Західної України до складу УРСР.
|
2 серпня 1940 р.
|
Включення Південної Бессарабії і Північної Буковини до складу УРСР.
|
22 червня 1941 р.
|
Напад Німеччини на СРСР. Початок Великої Вітчизняної війни.
|
30 червня 1941р.
|
Проголошення Акта про відновлення Української Держави.
|
22 липня 1942 р.
|
Завершення окупації України загарбниками.
|
14 жовтня 1942 р.
|
Створення УПА.
|
6 листопада 1943 р.
|
Визволення Києва від загарбників.
|
28 жовтня 1944 р.
|
Завершення визволення України від німецько-фашистських окупантів.
|
9 травня 1945 р.
|
День Перемоги, завершення Великої Вітчизняної.
|
2 вересня 1945 р.
|
Капітуляція Японії і завершення другої світової війни.
|
Післявоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – на початку 1950–х pp.
|
1945 р.
|
Участь української делегації в роботі установчої конференції ООН.
|
26 листопада 1944 р.
|
В Мукачеві І з’їзд делегатів народних комітетів Закарпатської України ухвалив маніфест про возз’єднання Закарпатської України з УРСР.
|
29 червня 1945 р.
|
Підписано договір та протокол до нього про вихід Закарпатської України зі складу Чехословаччини та про її возз'єднання з радянською Україною.
|
16 серпня 1945 р.
|
Між СРСР і Польською республікою укладено договір про радянсько-польський кордон.
|
Серпень 1946 p.
|
Схвалення плану IV п'ятирічки – "п'ятирічки відбудови".
|
1946 р.
|
Львівський собор, ліквідація УГКЦ.
|
1946–1947 рр.
|
Голод в Україні.
|
1947 р.
|
Грошова реформа, скасування карткової системи "Ждановщина".
|
17 лютого 1947 р.
|
Підписано радянсько-румунський договір. Румунія визнала входження Північної Буковини, території колишніх Хотинського та Ізмаїльського повітів до складу УРСР.
|
1947 р.
|
Операція "Вісла".
|
1949 р.
|
Ліквідація Мукачівської єпархії греко-католицької церкви.
|
1950 р.
|
Загибель командуючого УПА Р.Шухевича.
|
Україна в умовах десталінізації (1953–1964)
|
5 березня 1953 р.
|
Смерть Й. Сталіна. Початок десталінізації.
|
1954 р.
|
Початок освоєння цілини.
|
1954 р.
|
Обрання О. Кириченка першим секретарем ЦК КПУ.
|
19 лютого 1954 р.
|
Входження Кримської області до складу УРСР.
|
1956 р.
|
XX з'їзд КПРС.
|
1956 р.
|
Вихідця з Житомирської області С.Корольова призначено генеральним конструктором космічних апаратів.
|
1961р.
|
Грошова реформа.
|
12 квітня 1961 р.
|
Перший політ людини у космос.
|
11–15 серпня 1962 р.
|
Українець П.Попович здійснив космічний політ навколо Землі.
|
1963 р.
|
Обрання П. Шелеста першим секретарем ЦК КПУ.
|
Україна в період загострення кризи радянської системи (середина 1960 – початок 1980–х pp.)
|
4 вересня 1965 р.
|
у кінотеатрі «Україна» в Києві під час перегляду кінофільму «Тіні забутих предків» група інтелігенції, зокрема І.Дзюба, В.Стус, В.Чорновіл та інші, провели акцію протесту проти арешту інакодумців.
|
1965, 1972, 1982 рр.
|
Хвилі арештів дисидентів.
|
Друга половина 1960–х pp.
|
Економічні реформи ("реформи О. Косигіна").
|
Січень 1972 р.
|
Радянські спецслужби провели масові політичні арешти, ув’язнивши багато провідних діячів національно-культурного відродження.
|
1976 р.
|
Утворення Української Гельсінської групи (УГГ).
|
1978 р.
|
Прийняття нової Конституції УРСР.
|
1982 р.
|
Прийняття Продовольчої програми, початок створення агропромислових комплексів (АПК).
|
Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України
|
1985–1991рр.
|
Період перебудови і розпаду СРСР.
|
Квітень 1985 р.
|
Початок перебудови.
|
26 квітня 1986 р.
|
Аварія на Чорнобильської АЕС.
|
Липень 1989 р.
|
Загальноукраїнський страйк шахтарів.
|
Вересень 1989 р.
|
Виникнення Народного руху України.
|
Жовтень 1989 р.
|
Прийняття Верховною Радою України закону УРСР "Про мови в Українській РСР".
|
Березень 1990 р.
|
Перші альтернативні вибори до Верховної Ради УРСР.
|
17 березня 1990 р.
|
Референдум про долю СРСР.
|
16 липня 1990 р.
|
Прийняття Верховною Радою Декларації про державний суверенітет України.
|
3 серпня 1990 р.
|
Прийняття закону "Про економічну самостійність УРСР".
|
1989–1991рр.
|
Формування багатопартійної системи в Україні.
|
24 серпня 1991 р.
|
Прийняття Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності України.
|
1 грудня 1991 р.
|
Референдум та вибори Президента України.
|
Україна в умовах незалежності
|
|
Жовтень 1991 р.
|
Прийняття Верховної Радою України Закону "Про громадянство України".
|
Грудень 1991, липень 1994, жовтень-листопад 1999, жовтень-грудень 2004 pp.
|
Президентські вибори.
|
6 грудня 1991 р.
|
Створення Збройних сил України.
|
1992 р.
|
Створення Української православної церкви Київського патріархату (УПЦ-КП).
|
1992 р.
|
Україна стає членом НБСЄ (із 1994 р. – ОБСЄ).
|
1993–1994 р.
|
Період гіперінфляції.
|
Березень 1994, 1998, 2002, 2006 pp., вересень 2007 р.
|
Парламентські вибори.
|
1995 р.
|
Україна стала членом Ради Європи.
|
28червня 1996 р.
|
Прийняття Конституції України.
|
вересень 1996 р.
|
Запровадження національної валюти гривні.
|
1997 р., 10 жовтня
|
початок створення регіональної організації за демократичний та економічний розвиток - ГУАМ, яка отримала назву від перших букв назв країн-засновниць: Грузія, Азербайджан, Україна, Молдова. Організація остаточно оформилася 7 червня 2001 р. з підписанням Ялтинської хартії.
|
1997 р.
|
Підписання "Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Україною і Російською Федерацією".
|
2000 р.
|
Початок економічного зростання.
|
16 квітня 2000 р.
|
Референдум за народною ініціативою.
|
15 грудня 2000 р.
|
Закриття ЧАЕС.
|
Листопад-грудень 2004 р.
|
"Помаранчева революція".
|
8 грудня 2004 р.
|
Унесення змін до Конституції України.
|
2005 р.
|
Приєднання України до Болонського процесу (реформування вищої освіти).
|
2005 р.
|
Україна отримала статус країни з ринковою економікою.
|
2006 р.
|
Прийняття Верховною Радою Закону "Про Голодомор 1932–1933 років в Україні".
|
2008 р.
|
Вступ України до Світової організації торгівлі (COT).
|
|