10 клас

26.05.2020

Історія України

25.05.2020

Всесвітня історія

Виконайте завдання

 20.05.2020 ІсторіяУкраїни

Тема:Узагальнення матеріалу з історії України за 10 клас

Завдання.

1.Виконати підсумкову контрольну роботу(останню)

Код доступу 6049531

Використати цей код,відкривши посилання
join.naurok.ua

18.05.2020 Всесвітня історія

Любі учні! Пропоную виконати вам  обов'язково до  20.05.2020!!! Олімпіада буде зарахована як контрольна робота. Бажаю успіхів!

VI Всеукраїнська інтернет-олімпіада «На Урок» (Весна 2020)

Інструкція учню

• Зайти на сторінку naurok.ua/start, ввести наданий вчителем пароль та обрати олімпіаду або конкурс.
• Виконати завдання у відведений для цього час. 
• Після оголошення результатів отримати нагороди.(після 22.05.2020)

ПАРОЛЬ  КОЖНОГО УЧНЯ 

Азарянський Михайло    сіни14544

Верхуша Марина          70403рись

Власенко Катерина       68422трас

Галушко Дар'я             80260хром

Головач Марія             уток86141

Грибань Крістіна         кила61493

Дронов Денис               07942пака

Єкименко Анастасія      щава20405

Єременко Дар'я            16010тіні

Іпатко Крістіна            щуря08931

Карпенко Денис         17570гонд

Княгницький Тимофій   84508паля

Колодко Яна              купе18059

Ляшенко Микита        бімс23840

Макаренко Анна    74919шуст

Макуха Анна           акут16429

Мандрикина Ксенія   ляск36369

Мороз Ростислав   51175пляж

Поботаєва Еліна  48036сіяч

Полятикіна Кіра   11624ятка

Пригаро Євген    67058міні

Савин Олександр  ріал09435

Щепет Нікіта    веди82665

Яцька Євгенія      кока36414

15.05.2020 ІсторіяУкраїни

 Тема :Узагальнення з теми "Україна в роки ІІсвітової війни"

Завдання.

1.Повторити теоретичний матеріал "Україна в роки ІІ світової війни"

2. Виконати контрольну роботу!!!

https://docs.google.com/forms/d/1YVjaS7ldA3calTbDFJu3AUpzQyjsWLtq-Oywmd_ACSg/edit

13.05.2020 Історія України.

Тема:Завершення Другої світової війни. Ціна Перемоги.

Завдання.

1.Прочитати матеріал параграфа 35.

2.Переглянути відео  "Ціна Перемоги"
https://www.youtube.com/watch?v=uYemuxnUeu8
"Культура в роки війни"
https://www.youtube.com/watch?v=-EHlgz-LHqE
3. Виконати тести

Код доступу 567090

Використати цей код, відкривши посилання
join.naurok.ua

06.05.2020 ІсторіяУкраїни

Тема: Вигнання з України нацистських окупантів.

Завдання.

1.Ознайомитись з матеріалом параграфа 34,складіть хронологію подій в зошиті.

2.Переглянути відеоурок https://www.youtube.com/watch?v=lvw0gNZ0Vm0.

3. Виконати тести
Код доступу 958455

Використати цей код,відкривши посилання
join.naurok.ua

04.05. 2020 Всесвітня історія

Тема: Хід війни в 1943-1944рр. Дипломатія часів війни. Людина під час війни.

Завдання.

1.Опрацювати матеріал підручника параграф 30, виписати основні дати в зошит.

2. Переглянути відео " Сталінградська битва"
https://www.youtube.com/watch?v=HhI00ooTwqQ
Битва на Курській дузі
https://www.youtube.com/watch?v=fLkB8oPlnZ8
Операція "Оверлорд"
https://www.youtube.com/watch?v=0TR_8lOp2O8
 "Звільнення Парижа"
https://www.youtube.com/watch?v=RnVWGKV9SoQ
3. Виконати тести  Код доступу 939266

Використайте цей код,відкривши посилання
join.naurok.ua

29.04.2020 Історія України

Тема : Розгортання руху Опору в Україні

Завдання.

1. Познайомитись з матеріалом параграфа33, зверніть увагу на основні дати на сторінці 227.

2. Переглянути відеоурок
 https://www.youtube.com/watch?v=7gkBQgoBHkM

3. За бажанням переглянути "Карпатський рейд"

https://www.youtube.com/watch?v=GCGAWI80Jtc&t=101s

4. Виконати тести 

Код доступу 460915

 Використайте цей код,відкривши посилання

join.naurok.ua

27.04.2020 Всесвітня історія

Тема : Особливості окупаційного режиму і рухуОпору. Голокост.

Завдання.
1.Прочитати матеріал параграфа 29,звернувши увагу на терміни:"айнзацгрупи","Голокост","антисемітизм","Колабораціонізм","Рух Опору","усташі", "четники".

2.Переглянути відео "Трагедія в селі Хатинь (Білорусія)"

https://www.youtube.com/watch?v=iRkYYpfppWg

 "Корюківська різанина" на Чернігівщині

 https://www.youtube.com/watch?v=ZkIJVk3S14g
За бажанням рекомендую переглянути "Друга світова.Апокаліпсис.ч.1.Агресія"
https://www.youtube.com/watch?v=0TO7ODj01jI&has_verified=1
3. Опрацювати таблицю "Рух Опору в Європі"

Країна	Організації, збройні форимування руху Опору	Основні події визвольної боротьби
Франція	Зовнішній рух Опору: «Вільна Франція», «Франція, що бореться», їх наступник – Французький комітет національного визволення (ФКНВ, 1943р.). Внутрішній рух Опору: «Таємна армія» (1942 р.), Національна рада опору (НРО,1943 р.), Французькі внутрішні збройні сили (ФФІ, 1944 р.) Всі учасники руху Опору визнавали загальне керівництво ФКНВ на чолі з Ш.де Голлем.	Збройні підрозділи зовнішнього опору приймали участь у бойових діях проти німецьких та італійських військ у Північній Африці та Західній Європі у складі військ союзників. Внутрішній опір використовував всі методи боротьби з окупантами від підпільної боротьби до партизанських дій (макі). 15 березня 1944 р. НРО прийняла програму руху: зройне повалення окупаційного режиму і створення тимчасового уряду. Після висадки військ союзників у Нормандії макі активізували дії по всій території Франції. Найбільше повстання спалахнуло в районі Гренобля (південь Франції). 18 серпня 1944 р. у Парижі спалахнуло антифашистське повстання. Через 4 дні місто було повністю в руках повсталих.
Бельгія	Фронт незалежності (1941 р.) у 1943 р. створив патриотичну міліцію. Емігрантському уряду підпорядковувалась «Таємна армія».	Формування руху пру використовували як пасивні, так і активні методи боротьби з окупантами (саботаж, диверсії, дії партизанських загонів тощо).
Голландія	Рада Опору (1943 р.), «Бойові дружини», «Служба порядку». Єдиного керівного центру опору не було.	Названі організації використовували всі методи боротьби. З 1944 р. емігрантський уряд намагається встановити контроль над оорганізаціями руху Опору.
Данія	Рада Свободи (1943 р.), мала воєнну комісію і армію чисельністю 25 тис. чол.	Під тиском руху Опору колабораціоністський уряд відмовивився від подальшого співробітництва з окупантами. З квітня 1944 р. бойові дії руху Опору були підпорядковані штабу військ союзників.
Норвегія	Частини норвезької армії, які не склали зброю, партизанські загони, підпільні групи. Єдиного центру опору не існувало.	1940-1941 рр. активна збройна боротьба проти окупантів. 1942 р. спад руху Опору. З 1943 р. активізація руху Опору. Найгучніша акція: знищення заводу по виробництву важкої води для німецької атомної бомби; зрив мобілізації норвезької молоді до німецької армії.
Італія	Комітет національного визволення. Партизанські загони гарібальдійців (утворили ліві і центриські партії). У вересні 1943 р. король і маршал Бодальо зміщають Муссоліні.	З осені 1943 р. розгортання масового партизанського руху на Півночі Італії проти німецької окупації і держави Сало на чолі з Муссоліні. Створення «партизанських республік». Захоплення і страта партизанами Муссоліні та його коханки Карли Петаччі (28 квітня 1945 р.).
Польща	Сили зовнішнього опору: збройні формування на території СРСР Армія В.Андерса (у 1942 р. з СРСР була перекинута у Північну Африку), Войсько польське (вело боротьбу разом з радянською армією). Сили внутрішнього опору: Армія Крайова (утворена в 1939 р. представниками правих і націоналістичних сил, підпорядковувалась емігрантському уряду). Гвардія Людова утворена комуністами. Батальйони хлопські. Польський комітет національного визволення (1944 р.) займав прорадянські позиції.	Участь у бойових діях разом з союзниками  (Північній Африці, Західному і Східному фронтах Другої світової війни). Участь у штурмі Берліна (Войсько польське). Сили внутрішнього опору застосовували всі методи боротьби. Серпень 1944 р. антифашистське повстання у Варшаві організоване АК (командуючий генерал Бур-Комаровський) було придушене після місячних боїв. У 1943 р. у варшавському гетто відбулось антифашистське повстання євреїв, яке було жорстоко придушене.
Чехія і Словаччина	Сили зовнішнього опору: Чеська бригада під командуванням Л.Свободи, що воювала в складі радянської армії. Емігрантський уряд у Лондоні. Сили внутрішнього опору: найслабший у Європі (Чехія). Діяли окремі підпільні групи і збройні загони. Партизанська армія Словаччини (65 тис. чол.).	На території Чехії рух Опору обмежувався в основному актами саботажу. Антифашистське повстання у Празі (травень 1945 р.). Словацьке національне повстання (осінь 1944 р.). Придушене німецькими військами.
Югославія	Четніки («Королівська армія Югославії на батьківщині» під командуванням Драголюба-Дража Михайловича, утворена влітку 1941 р.), переважно сербська. Народно-визвольна армія Югославії (НОАЮ), під керівництвом комуністів на чолі з Броз Тіто. Визнана союзниками.	Антифашистське повстання влітку 1941 р. у Сербії та Черногорії. Придушене. Створення партизанських армії, розгортання масової боротьби. До початку 1943 р. НОАЮ, яка нараховувала 320 тис. бійців, звільнила 2/5 території країни. Вирішальна битва в долині р. Неретви. Німецькі війська не змогли розгромити НОАЮ. У 1943 р. було створено уряд нової Югославії –  Національний комітет визволення Югославії на чолі з Й.Броз Tiто, на засіданні Антифашистського віче народного визволення Югославії, який було визнано країнами союзниками антигітлерівської коаліції.
Албанія	Національно-визвольний фронт (НОФ) і його Національно-визвольна армія (НОА), очолювана комуністами (Е.Ходжі). Батальйон «Антоніо Грамши» з італійських солдат, які в 1943 р. перейшли на бік партизан.	Рух Опору вів успішну боротьбу проти італійських, а з 1943 р. проти німецьких окупантів. НОА самостійно звільнила країну від окупації.
Греція	У 1941 р. Комуністична партія Греція на чолі з Д.Сатьясом створила широкий Фронт опору (ЕАМ) зі своєю підпільною партизанською армією (ЕЛАС, командуючий генерал С.Сарафіс) – найбільш чисельна і боєздатна (40 тис. чол.).	До пиходу англійських військ (січень 1944 р. ЕЛАС звільнила територію Греції від німецьких військ і спробував встановити свою владу. У 1944 р. розгорнулись бої між ЕЛАС і англійськими військами (введені за угодою між Черчіллем і Сталіним), які завдали їй поразки.

4.Виконати  тест
 https://docs.google.com/forms/d/1Ajz12yxnHgrvMz3XjEdR1sdIMbOajzrLpkSzfJXn8dM/edit

24.04.2020 ІСТОРІЯ УКРАЇНИ.

Тема: Окупаційний режим в Україні

Завдання.

1.Прочитати матеріал параграфа 32, зверніть увагу на фото на сторінці 219,222,224.

2. Переглянути відеоурок за посиланням

https://www.youtube.com/watch?v=75nNp0BC_1M
3. Переглянути відео " Трагедія в Бабином Яру" https://www.youtube.com/watch?v=pUaWATdi7sc
 Концтабір " Освенцим"
 https://www.youtube.com/watch?v=8GnnsMD7jZU

4. Виконати тести 
https://docs.google.com/forms/d/1PNAqo56iOlp83pJ71SoMF1JCgqXQaJ_KqK3zIVKpPdQ/edit

22.04.2020 Історія  України

Тема: Початок радянсько-німецької війни. Окупація України.

Завдання.

1. Опрацювати параграф 31, скласти хронологічну таблицю в зошиті.

2.Проаналізувати схему на сторінці 212.

3. Переглянути відеоурок 

https://www.youtube.com/watch?v=Q-RbicHXtWM

https://www.youtube.com/watch?v=_s9dneuK26I

4. Виконати тести Код доступу 106092

 використайте цей код,відкривши посилання
join.naurok.ua

15.04.2020 Історія України

 Тема : Початок Другої світової війни. Німецько-радянські договори 1939р.

 Завдання. 

1.Прочитати матеріал параграфа 30, виписати основні дати в зошит.

2. Переглянути відео за посиланням 

https://www.youtube.com/watch?v=nF_0pPuvn2Y

3. Виконати тести  Код доступу 685185

Використайте  цей код,відкривши посилання
join.naurok.ua

13.04.2020 Всесвітня історія

Тема: Воєнні дії на першому етапі війни.

Завдання.

1. Опрацювати матеріал параграфа 28.

2. Переглянути відео "План Барбаросса"

https://www.youtube.com/watch?v=4ML432qBDeQ

 Напад Німеччини на СРСР

https://www.youtube.com/watch?v=ATpdw6Wt6HM

 Напад Японії на Перл-Харбор

https://www.youtube.com/watch?v=ePyf10iTucY

3. Матеріал до уроку (записати в зошит)

Основні поняття:

План "Барбаросса" - план нападу Німеччини на СРСР Антигітлерівська коаліція - об'єднання країн з метою боротьби проти нацистської Німеччини (СРСР, Англія, США та ін.)

Основні дати:

22 червня 1941 р. - напад Німеччини на СРСР

5 грудня 1941 р. - контрнаступ Червоної армії під Москвою

7 грудня 1941 р. - напад Японії на американську військово-морську базу у Перл-Харбор

1 січня 1942 р. - підписання Декларації Об'єднаних Націй про спільну боротьбу з фашизмом

Жовтень 1942 р. - перемога союзницьких військ під Ель-Аламейном 

Основні битви на радянсько-німецькому фронті в 1941 р.

Назва битви, дата			Перебіг подій, результати
Танкова битва в районі Рівне-Дубно-Луцьк-Броди, 23-29 червня 1941 р.			Перша велика танкова битва Другої світової війні, у якій з обох боків брало участь понад 5 тис. танків. Радянські механізовані корпуси, отримавши наказ негайно відкинути передові танкові частини ворога, що прорвалися, перейшли в наступ без належної підготовки й авіаційного прикриття. Зустрічний танковий бій завершився майже повним розгромом радянських механізованих корпусів
Значення. Хоча просування ворога затримувалося на тиждень, це було досягнуто дорогою ціною: із 4,2 тис. танків Південно-Західного фронту залишилося лише 737. Ворог утратив лише декілька сот танків. Удар механізованих корпусів зірвав спробу ворога з ходу оволодіти Києвом і дав можливість підготувати оборонні рубежі на підступах до міста, примусив ворога передчасно ввести у бій резерви
Київська оборонна операція, 7 липня - 26 вересня 1941 р.	5 липня 1941 р. німецькі війська зуміли прорвати оборону між 5 і 6-ю радянськими арміями і вийшли до оборонних споруд міста. Ця подія вважається початком Київської стратегічної оборонної операції, що тривала 83 дні. Німецьке командування оцінило прорив як вирішальну перемогу, і падіння Києва вважалося справою найближчого часу. На 21 липня А. Гітлер призначив парад на Хрещатику. Та цим планам не судилося здійснитися. Німецькі частини, що підійшли до першої смуги оборони, не змогли її подолати. Перший штурм Києва 11-14 липня виявився для ворога невдалим. Ці події поклали початок героїчної оборони міста, що тривала 71 день. Невдалими для ворога були і наступні спроби оволодіти містом. Захисники міста (понад 120 тис. бійців, з яких 33 тис. народне ополчення) стійко тримали оборону. 21 серпня А. Гітлер приймає рішення припинити лобові атаки міста. Під Києвом ворог втратив 100 тис. військових. Наступ на Київ тимчасово припинився. У той час склалось загрозливе становище на флангах Південно-Західного фронту, що обороняв місто. Німецькі танкові частини, обійшовши захисників міста з півдня і півночі, замкнули кільце оточення біля Лохвиці. Наказ про відхід радянських військ було віддано занадто пізно і в оточення потрапили чотири радянські армії. Спроби вирватись з оточення були невдалими. Командуючий Південно-Західним фронтом М. Кирпоніс загинув у бою. У полон, за німецькими даними, потрапило 665 тис. солдатів (згідно з останніми дослідженнями - значно менше). 19 вересня німецькі війська вступили в Київ
Значення Оборонна операція зірвала плани німецького командування швидко оволодіти містом. Примусила його змінити напрям головного удару, що зрештою призвело до провалу плану «Барбаросса»
Смоленська битва, 10 липня - 10 вересня 1941 р	Смоленська битва розгорталася на фронті довжиною 650 км і глибиною - 250 км. Після розгрому радянських військ у прикордонних боях на початку липня німецькі війська вийшли на підступи до Смоленська. Радянське командування після попередніх поразок зуміло відновити боєздатність військ Західного фронту, який чинив запеклий опір ворогу. Хоча німецькі війська захопили Смоленськ, втрати (50 % - у танкових частинах, 30 % у піхотних) примусили їх зупинити наступ. На завершальному етапі Смоленської битви радянські війська здійснили наступальну операцію в районі Єльні, зупинивши наступ і вперше примусивши ворога перейти до оборони
Значення. Запекла оборона радянських військ на московському напрямі Та в Україні примусила ворога змінити стратегію головного наступу. Головний удар тепер був спрямований в Україну
Оборона Одеси, 5 серпня - 16 жовтня 1941 р.		Після поразки на Південному фронті румуно-німецькі війська взяли в облогу Одесу. Проте швидко заволодіти містом ворогові не вдалося. Декілька штурмів було відбито з великими втратами для ворога. Перед тим як залишити місто, радянські війська провели вдалу десантну операцію1 в районі села Григорівка, захопивши важкі гармати, що обстрілювали місто. Рішення про припинення оборони міста було прийнято у зв'язку з проривом німецьких військ у Крим. Евакуація військ з Одеси відбулась без втрат і несподівано для ворога
Значення. Радянські війська, що протягом 72 днів здійснювали оборону міста, відволікали на себе значні сили ворога, завдавши їм великих втрат (понад 300 тис. військових). Оборона міста давала можливість Чорноморському флоту впродовж другої половини 1941 р. контролювати всю акваторію Чорного моря, загрожуючи узбережжю Румунії та її нафтовим родовищам
Битва за Ленінград, 10 липня 1941 р. - 27 січня 1944 р.		На початку липня 1941 р. німецькі війська групи армії «Північ» вийшли на далекі підступи до міста. 3 липня по 10 серпня 1941 р. бої точилися на Лужському оборонному рубежі. Прорвавши його 25 серпня, німецькі війська вийшли на підступи до міста, проте швидко оволодіти ним не змогли. 8 серпня німецькі війська вийшли до Ладозького озера, взявши місто в облогу. У цей же час фінська армія підійшла до міста з півночі. Відмовившись від штурму міста, німецьке командування вирішило задушити його безперервними обстрілами і блокадою. Блокада міста тривала 900 днів, її жертвами стало 800 тис. мешканців, більшість з яких загинула від голоду і холоду. Щоб урятувати місто, з 22 листопада 1941 р. по льоду Ладозького озера була налагоджена «дорога-життя», згодом по дну озера було прокладено електричний кабель і нафтопровід. Спроба німецького командування створити подвійне кільце облоги була зірвана військами Волховського фронту (серпень-вересень 1942 р.). 12-18 січня 1943 р. в результаті операції «Іскра» було прорвано блокаду Ленінграда, а 14-27 січня 1944 р. знято облогу міста
Значення. Група армії «Північ» не виконала свого стратегічного завдання по захопленню міста. Оборона міста прикувала до себе значні сили німецьких військ. Вдалось врятувати від остаточного знищення Балтійський флот СРСР
Оборона Севастополя, 30 жовтня 1941 р. - 4 липня 1942  р.		У жовтні 1941 р. німецькі війська увірвалися до Криму. 30 жовтня вони підійшли на далекі підступи до Севастополя. Місто не було обладнане оборонними спорудами з суходолу, проте мало продуману оборону з моря. У короткий термін навколо нього було створено три лінії оборони. Хоча місто було відрізане від тилових районів суходолом, Чорноморський флот упродовж 250 днів забезпечував місто всім необхідним. Неодноразові штурми радянські війська відбивали з великими втратами для ворога (понад 300 тис. військових). Проте поразка військ Кримського фронту на Керченському півострові дозволила німецьким військам здійснити вирішальний наступ і прорвати оборону Севастополя. З липня 1942 р. Ставка віддала наказ про евакуацію військ, проте вже було пізно. Евакуюватися змогла лише невелика частина захисників міста.
Значення. На тривалий час оборона Севастополя прикувала значні сили німецьких військ, завдавши їм суттєвих втрат. Було зірвано плани по знищенню Чорноморського флоту СРСР
Битва за Москву, 30 вересня 1941  р. - 7 січня 1942  р.		Після розгрому радянських військ в Україні німецьке командування основний удар знову спрямувало на Москву. Упродовж 30 вересня - 2 жовтня 1941 р. німецькі війська прорвали оборону радянських військ на московському напрямку. У районі Вязьми та Брянська радянські війська були оточені й розгромлені, 663 тис. солдатів потрапили в полон. Здавалося, що операція «Тайфун» по захопленню Москви наближалася до завершення. Але на підступах до міста німецькі війська зустріли відчайдушний опір. Спроба фланговими ударами оточити війська, що захищали Москву, була невдалою. У момент, коли німецький наступ утратив силу, накопичені радянським командуванням резерви перейшли в контрнаступ (6 грудня 1941 р.), який переріс у наступ на фронті довжиною у 1000 км, що тривав до кінця січня 1942 року. Німецькі війська були відкинуті від Москви на 100-250 км

Значення. Німецькі війська були відкинуті від Москви, утрати становили 500 тис. солдатів і 1,3 тис. танків. Стратегія «бліцкригу» потерпіла повну поразку. Перемога під Москвою зміцнила Антигітлерівську коаліцію, додала віри населенню СРСР у майбутню перемогу

10.04.2020 Історія України

Тема: Західноукраїнські землі у міжвоєнний період

1.Повторити матеріал параграфів 28-29.

2. Переглянути презентацію за посиланням

 https://naurok.com.ua/prezentaciya-zahidnoukra-nski-zemli-v-1921-1939-rokah-32089.html

3.Виконати тест за посиланням 

https://docs.google.com/forms/d/1jwdVqPcCltNujxMQp6U6Wlp-G5sWA_Vz9S6bHoPiCKc/edit

08.04.2020 - Історія України

Тема: Українські землі у складі Румунії та Чехословаччини

Завдання.

1.Опрацювати параграф 29, зверніть увагу на абревіатуру: ЧСР, УНО та терміни: русофіли, мадяри, А.Волошин, Карпатська Україна.

2. Переглянути відео за посиланням 

https://www.youtube.com/watch?v=cu869HjIwOw

3. Виконати тести  Код доступу 268827

Використай цей код, відкривши посилання
join.naurok.ua

06.04.20 20 - Всесвітня історія

Любі 10-класники! Продовжуємо дистанційне навчання.

Прошу звернути увагу на дуже важливу тему"2світова війна".

Тема: Причини, характер, періодизація 2світової війни

Завдання.

1. Опрацювати параграф 27, складіть опорний конспект в зошит.

2. Для складання конспекту допоможе презентація за посиланням 

https://naurok.com.ua/prichini-ta-harakter-drugo-svitovo-viyni-145992.html

3. Перглянути відео  " День в історії"

https://www.youtube.com/watch?v=8jpp8KOd81U

https://www.youtube.com/watch?v=s1yWBcUSt9k

4.Виконати тести

Код доступу 142148

 Використай цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

25.03.2020 - Історія України

Тема:Українські землі у складі Польщі   в 1920-1939рр.

Завдання.

1.Прочитати параграф 28, зверніть увагу  на абревіатуру УНДО,  КПЗУ, Сельроб,УВО, ОУН.

2. Прочитати історичні довідки та розглянути портрети А. Шептицького, В.Мудрого, Є.Коновальця.

3.  Переглянути відео за посиланням 

https://www.youtube.com/watch?v=tlkdnQ4zDlE

https://www.youtube.com/watch?v=tfqG75NpWaI

4. Виконати тести Код доступу 741381

відкривши посилання
join.naurok.ua

23.03.2020 - Всесвітня історія

Тема: Держави Азії та Латинської Америки

Завдання

1.Повторити параграф 20-24.

2. Переглянути фільм за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=y1gmWMHhFJw

3. Виконати тести за посиланням https://docs.google.com/forms/d/18ZgdBoSljNzMjMocwAV-_XRm-bwR9P7nyv15Na3x-Sk/edit

20.03.2020 - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Тема :Розвиток культури в 1920-1930р. "Розстріляне відродження"

Завдання.

1. Переглянути відео за посиланням:

https://www.youtube.com/watch?v=8RHlh4Iy6kg

https://www.youtube.com/watch?v=ZKu-0_ZT9ak

2. Скласти тези про розвиток освіти, науки, митецтва в 20-30-х роках.

18.03.2020 - ІСТОРІЯ УКРАЇНИ - 10 клас
Тема   "Розвиток культури в 1920-1930рр."       
Завдання.
1. Опрацювати матеріал підручника.
2. Переглянути відео за посиланням:https://www.youtube.com/watch?v=T1oVCU4E2Qk
3. Скласти історичну довідку про М. Хвилоьвого.
4. Виконати тести 

16.03.2020

Тема "Країни Передньої Азії"

Перегляньте відео

Виконайте тест

31.01-07.02.2020

10 клас Історія України

Тема: УСРС в умовах непу

ЗАВДАННЯ:

1.     Переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=3vVAQJWgQkw

2.     Виконати тестові завдання

Тест «Україна в роки нової економічної політики»

1. Що передбачав перехід від «воєнного комунізму» до непу, проголошений 1921 р.?
А) згортання грошового обігу та запровадження карткової системи
Б) перехід до мирного будівництва та посилення ролі держави в економіці
В) заміну продрозкладки продподатком та використання товарно-грошових відносин
Г) націоналізацію всіх підприємств та запровадження загальної трудової повинності
2. Яку ознаку державності зберегла УСРР після входження до складу СРСР ?
А) громадянство Б) самостійну зовнішню політику В) власні збройні сили Г) конституцію
3. Чому, незважаючи на позитивні економічні зрушення, більшовики в другій половині 1920-х рр. почали згортання політики непу?
А) усі завдання непу були виконані
Б) ринкові відносини, що були основою непу, не вписувалися в більшовицьку модель соціально-економічних відносин
В) неп не забезпечив потрібного зростання рівня життя населення
Г) проведення політики непу зумовило міжнародну ізоляцію СРСР
4. Яка галузь господарства УСРР у 1920-ті рр. найшвидше відновила свій потенціал після тривалого періоду бойових дій?
А) сільське господарство Б) добувна промисловість В) важка промисловість Г) легка промисловість
5. Яке поняття відповідає наведеному визначенню?
Форма входження радянських національних республік до складу РСФРР, запропонована Й. Сталіним як спосіб формування нового державного об’єднання.
А) проект утворення Союзу РСР
Б) план «автономізації»
В) план створення конфедерації
Г) проект створення Співдружності Незалежних Держав
6. У якому році В. Ленін звернувся до українських селян із таким листом?
Правобережна Україна в цьому році зібрала чудовий врожай. Робітники і селяни голодного Поволжя, які переживають тепер лихо, небагато чим слабше, ніж жахливе лихо 1891 р., чекають допомоги від українських землеробів. Допомога потрібна швидка. Допомога потрібна велика. Хай не лишиться жодного землероба, який не поділився б своїм надлишком із поволзькими голодуючими селянами, яким нічим засіяти полів…
А) у 1920 р. Б) у 1921 р. В) у 1923 р. Г) у 1924 р.
7. Яких сфер життя суспільства політика коренізаціі торкалася найбільше?
А) економічної та політичної Б) соціальної та економічної
В) культурної та політичної Г) соціальної та культурної
8. Що визначає зміст політики українізації, яка з 1923 р. стала офіційним партійно-державним курсом у радянській Україні?
А) повне витіснення російської мови з державних та культурних установ республіки
Б) проголошення української мови державною
В) залучення до органів влади представників корінної (української) нації, розширення мережі навчальних закладів з українською мовою викладання, державна підтримка української культури
Г) надання переваг українцям під час влаштування на роботу, здобуття освіти, усунення представників інших національностей із державних посад
9. Найбільший опір українізації чинили:
А) селяни Б) робітники В) інтелігенція Г) представники партійно-державного апарату
10. Н а якому з’їзді ВКП (б) було прийнято рішення про здійснення коренізаціі в національних республіках?
А) на Х з’їзді Б) на ХІ з’їзді В) на ХІІ з’їзді Г) на ХІV з’їзді

 10 клас Всесвітня історія

Тема: Тоталітарні режими в європейських країнах»

Шановні десятикласники! Пропоную вам наступні завдання:

1.     Переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=9-1RWOx0j70

2.     Опрацювати текст підручника та скласти таблицю:

	ІТАЛІЯ	НІМЕЧЧИНА	СРСР
ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА
ЕКОНОМІКА
СОЦІАЛЬНА ПОЛІТИКА
СТАВЛЕННЯ ДО РЕЛІГІЇ
ІДЕОЛОГІЯ

Ознаки тоталітарних режимів:

1.     однопартійна диктатура культ особи « вождя»

2.     цілковитий контроль над економікою

3.     політичний контроль (вибори,цензура…)

4.     вторгнення у приватне життя людини.

5.     Репресії та переслідування

 Історія України 10 клас

Тема: Події В Криму 1917р. Перша війна з більшовиками та проголошення незалежності України.

Завдання.

1.Прочитати параграф 8

2.Переглянути відео за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=KRt7u1kaKus

3.Установіть хронологічну послідовність подій:

 1 Утворення першого радянського уряду України – Народного секретаріату

 2Ухвалення Центральною Радою Третього Універсалу

 3 Курултай кримськотатарського народу. Проголошення Кримської Народної Республіки.

4.Складіть речення, використавши поняття та терміни: Українська Народна Республіка, Генеральний секретаріат, Народний секретаріат, Курултай, ультиматум,Галицько-Буковинський курінь січових стрільців.

5. Які з положень відображають зміст Третього Універсалу УЦР?

 Визначено територію УНР.  Викладено основні вимоги УЦР до Тимчасовогоуряду, які були відкинуті останнім. Декларовано, що в УНР забезпечуватимуться всі демократичні свободи. Проголошено автономію України, зазначено невіддільність України від Росії. Зафіксовано уповноваження УЦР очолювати організацію державного ладу автономної України. Ліквідовано право приватної власності на

землю (з передачею великих землеволодінь без викупу у власність безземельних або малоземельних селян).  Проголошено УНР, яка зберігала федеративний зв’язок із Російською республікою. УЦР узяла зобов’язання подати Тимчасовому уряду на затвердження склад Генерального секретаріату як найвищого крайовогооргану управління.

6. Переглянути відео за  посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=6Nd8cwfXN5E

 Всесвітня історія 10 клас

Тестові завдання

1. Коли розпочалась Перша світова війна?

а) 28 червня 1914 р.       б) 1 серпня 1914 р.        

в) 5 вересня 1914 р.       г) 24 вересня 1914 р.

2.  Яка битва відбулася на Східному фронті?

а) Брусиловський прорив б) битва на Марні         

в) Верденська битва         г) битва при Іпрі

3.  Укажіть державу, яка залишилася поза межами Версальсько-Вашингтонської системи.

а) США                           б) Велика Британія         

в) Італія                           г) Радянський Союз

4. Укажіть державу, яка здобула незалежність у результаті Першої світової війни?

а) Румунія                     б) Єгипет        

в) Чехо-Словаччина     г) Албанія

5. Укажіть місто, у якому було здійснене вбивство ерцгерцога Франца Фердінанда?

а) Загреб        б) Белград  

в) Сараєво     г) Бухарест

6. Укажіть ділянку Східного фронту, на якій був здійснений Брусиловський прорив.

а) Східна Пруссія б) Прибалтика в) Галичина г) Мазури

7. Укажіть державу, яка за результатами Першої світової війни отримала статус нового претендента на роль світового лідера.

а)Італія                      б) Велика Британія         

в) США                      г) Китай

8) Укажіть місце проведення Верденської битви.

а) Бельгія                  б) Північна Італія  

в) Нідерланди           г) Північна Франція  

9. Які положення характеризують технічний прогрес першої половини ХХ ст.
(виберіть три правильні відповіді)?

1) мілітаризація економіки
2) поява та розквіт мануфактур
3) початок промислового перевороту
4) широке застосування парової енергії
5) розвиток машинобудування
6) розвиток електроенергетики

10.  Укажіть назви держав — учасниць Антанти (виберіть три правильні відповіді).

1) Османська імперія 2) Велика Британія 3) Російська імперія 4) Австро-Угорщина
5) Болгарія 6) Франція

11. Доберіть назву до ілюстрації та прокоментуйте

зображене за планом.

1)   До якого періоду Першої світової війни належить

зображене та з якими подіями пов’язане?

2) Які поняття теми, що вивчалася, можна проілюструвати за допомогою зображеного? Дайте визначення названих понять.

3) Які почуття викликає у вас зображене? Які висновки щодо проблем, порушених автором малюнка, ви можете зробити?

12.  Сучасники називали Першу світову війну «війною, що покладе край усім війнам».
Як ви вважаєте, чи може одна війна розв’язати всі конфлікти, що назріли
між державами на певному етапі історичного розвитку? Чому?

Всесвітня історія, 10 клас
Hеволюція в Туреччині. М. Кемаль. Національні рухи в Китаї, Індії та Африці,

 Робота з картою
Знайдіть на карті і назвіть:
1) держави, що утворились після розпаду Османської імперії;
2) володіння Османської імперії, які за мандатами Ліги Націй були передані під управління:
а) Великої Британії;
б) Франції.
 І . Вивчення нового матеріалу
 Революція в Туреччині. М. Кемаль
Участь Туреччини у Першій світовій війні на боці Німеччини мала для неї катастрофічні наслідки. Союзники анексували всі її зовнішні володіння. Постало питання про те, якою має бути повоєнна Туреччина. Розв’язання цього питання перебрав на себе турецький народ на чолі з його новими лідерами, які взяли за основу тезу про незалежність усієї Туреччини.
 Складання хронологічного ланцюжка
Завдання    Перегляньте хронологію революційних подій у Туреччині та підбийте підсумки революції.
 Робота зі схемою
Завдання     Використовуючи наведену схему та додаткову інформацію, доведіть, що Туреччина почала розвиватися демократичним шляхом.
 Хронологічний ланцюжок

Вищі органи влади за Конституцією 30 квітня 1924 р.
• Вибори до парламенту були двоступеневими і відбувались за мажоритарною системою.
• Жінки лише з 1930 р. отримали право обирати та бути обраними до муніципальних органів влади, з 1934 р. — до меджлісу.
• Декларувалися всі головні демократичні права і свободи.
 Схема


Робота з таблицею
Користуючись текстом підручника, складыть  таблицю «Реформи Мустафи Кемаля Ататюрка».
 Зразок таблиці
Реформи Зміст реформи
Демократизація країни
  Проголошено демократичні права та свободи.
Жінки отримали рівні права з чоловіками, за винятком державної служби.
Заборонено багатошлюбність
Адміністративна
  Замість губерній запроваджувалися округи (вілаєти)
Правова Мусульманське законодавство замінено цивільними кодексами за європейським зразком.
Створювалося світське судочинство за європейським зразком
Економічна Запроваджено державне регулювання економіки.
Уряд сприяв розвиткові імпортозамінних галузей промисловості.
Здійснювалося будівництво залізниць, промислових підприємств, портів тощо.
Уряд надавав підтримку розвитку національної промисловості.
Створювалися умови для приватної підприємницької діяльності.
Встановлені високі митні тарифи, що захищали національну промисловість від іноземної конкуренції.
Скасовувалися пільги іноземному капіталові
Релігійна Іслам перестав бути державною релігією.
Закриті мусульманські школи.
Іслам відокремлювався від держави та школи.
Із повноважень духівництва вилучалося судочинство
Фінансова Створено Центральний республіканський банк.
Проведено податкову реформу
У галузі освіта Запроваджена світська освіта.
Відмова від арабської абетки і повернення до латинської.
Відкривалися середні і вищі навчальні заклади
У побуті Запроваджено європейське літочислення та календар.
Запроваджувався європейський стиль одягу і заохочувалося його носіння.
Жінки могли з’являлися на вулицях без паранджі.
Скасовано родові титули («паша», «бей», «ефенді»).
Запроваджено прізвища

 Національний рух в Китаї
Китай безпосередньо не брав участі у Першій світовій війні. Проте Паризька мирна конференція прийняла рішення передати колишню німецьку орендну територію — провінцію Шаньдун — під управління Японії, що викликало масове незадоволення населення Китаю.
 Робота з документами
Вашинґтонський договір щодо Китаю від 6 лютого 1922 р. (витяг)
Стаття 1
Інші держави, що домовляються, окрім Китаю, згодні:
1. Поважати суверенітет, незалежність і територіальну та адміністративну недоторканність Китаю.
2. Надати Китаю цілковиту і нічим не обмежену можливість розвиватися й підтримувати життєздатний і стабільний уряд.
3. Використати свій вплив з метою справжнього встановлення та підтримки принципу «рівних можливостей» для торгівлі й промисловості усіх націй на всій території Китаю.
Стаття 3
З метою більш дієвого застосування принципу «відчинених дверей», тобто рівних можливостей, що відкриваються в Китаї для торгівлі й промисловості, усіх націй, інші, окрім Китаю, держави, що домовляються, погодились у тому, що вони не шукатимуть, а рівно не підтримуватимуть своїх громадян у пошуках угод, що могли б сприяти встановленню на їхню користь будь-якої загальної
вищості в правах щодо торгового чи економічного розвитку… Китай зобов’язується дотримуватися принципів, установлених у постановах цієї статті, під час розгляду заявок на економічні права і переваги з боку урядів або громадян усіх інших держав незалежно від того, чи є вони учасниками нинішнього трактату, чи ні.
 Запитання
1. Чи ставав за цим документом Китай справді незалежною країною?
2. Що підтверджує ваші міркування?
 «Рух 4 травня»
«Рух почався з виступу студентів та учнів середніх шкіл Пекіну, які зібралися 4 травня 1919 р. на центральній площі столиці. Вони провели мітинг та демонстрацію протесту з вимогою анулювати поступки Японії («Двадцять одна вимога»), зроблені їй під час війни. Виступ пекінських студентів був підтриманий широкими колами китайської молоді та інтеліґенції й супроводжувався рухом за «нову культуру», наслідком якого стало створення нової письмової мови «байхуа», що відповідала розмовній.
Це була справжня культурна й літературна революція, що дала змогу залучити до писемності та полегшити освіту для мільйонів китайців… Значна частина молоді у цей час стала до лав суньятсенівської партії (Гоміндан) і Комуністичної партії Китаю (КПК)… «Рух 4 травня» сприяв також консолідації робітничого класу, що позначилося на організації його виступів, страйках.
У Шанхаї та інших містах відбулися демонстрації, політичні страйки, бойкотувалися японські товари. Китайський уряд був вимушений заявити про відмову підписати Версальський мирний договір і зняти з посад найбільш ненависних народові прояпонськи налаштованих сановників».
 Запитання
1. Проти чого виступали учасники «руху 4 травня»?
2. Які прошарки населення взяли участь у цьому русі?
3. Якими були досягнення даного руху?
  «Рух 4 травня» став початком нового етапу в революційному процесі Китаю. Насамперед це вплинуло на формування партії Гоміндан (Національна партія).
1923 р., коли Сунь Ятсену — лідеру Гоміндану — поталанило прийти до влади в Південному Китаї, у провінції Гуандун, столицею якої є м. Гуанчжоу (Кантон), він розпочав роботу зі створення нової партії та власної армії.
На першому конгресі Гоміндану 1924 р., в якому взяли участь і комуністи, було проголошено політику єдиного фронту, осередком якого мала стати згуртована дисципліною й суворо централізована за радянським зразком группа революціонерів радикального спрямування. За допомогою радянських військових радників — М. Бородіна, П. Павлова, В. Блюхера — була створена військова школа у Вампу, що стала кузнею кадрів революційних командирів і комісарів. Авторитет уряду Сунь Ятсена в Гуаньчжоу зростав. Смерть Сунь Ятсена у березні 1925 р. стала відчутною втратою для революції, проте не зупинила її розгортання.
 Складання хронологічного ланцюжка про революційні події в Китаї 1925– 1927 рр.

 Національний рух в Індії
Ще в одній східній країні Перша світова війна стала поштовхом до зростання національно-визвольного руху. Особливістю індійського руху було проголошення ненасильницької форми виступів — сатьяграха.
 Робота з документом
Учні опрацьовують уривок історичного джерела та з’ясовують причини, що призвели до цих подій.
«Перша світова війна загострила суперечності між Індією та Великою Британією, сприяла новому піднесенню визвольного руху. По-перше, Велика Британія активно використовувала людський і матеріальний потенціал Індії. По-друге, індійська національна буржуазія, виконуючи англійські замовлення з постачання армії, збільшила свої капітали у період війни і прагнула вкладати їх у подальший розвиток виробництва. Проте правлячі кола Великої Британії обмежували підприємницьку діяльність індійських кампаній, і вони потерпали від політичного безправ’я та расової дискримінації.
Війна погіршила становище широких трудящих мас. У містах швидко зростала вартість життя. Селяни були придушені тягарем податків і боргами лихварям. Великі підприємці, робітники, селяни, інтеліґенція, дрібні власники становили ядро національно-визвольного руху, в якому існували внутрішні суперечності, зумовлені специфічними інтересами, що часто-густо визначали політику його окремих груп. Безпосереднім приводом до початку піднесення визвольного руху 1919–1922 рр. були реформи Монтегю—Челмсфорда, що закріплювали колоніальний стан країни, а також закон Роулетта, спрямований проти учасників визвольного руху в країні.
Міністр у справах Індії Монтегю і віце-король Челмсфорд підготували для британського уряду і парламенту доповідь про британську політику в Індії, на підставі якої 1919 р. було прийнято Закон про управління Індією. Цим законом передбачалося символічне розширення складу виборців до центральної та законодавчої асамблеї країни (загалом від 1 до 3 % дорослого населення). Індійцям надавалися місця у виконавчих радах при віце-королі та губернаторах провінцій для отримання посад міністрів охорони здоров’я, освіти та деяких інших другорядних посад колоніальної адміністрації. Англійці ж, як і раніше, повністю контролювали фінанси, армію, поліцію — всі життєво важливі сфери економіки, внутрішньої та зовнішньої політики Індії. Новий закон запроваджував виборчу систему за релігійними куріями і в такий спосіб навмисно роз’єднував і вів до протистояння індусів і мусульман.
Крім того, у тому ж таки 1919 р. англійська влада надала чинності законові Роулетта, названому так на ім’я його автора — англійського судді. Закон передбачав посилення покарань за антиурядову діяльність. Поліції надавалося право заарештовувати, ув’язнювати й судити за зачиненими дверима усіх, хто підозрювався в революційній діяльності.
 Запитання
1. Що спричинило загострення відносин між Індією та Великою Британією?
2. Які верстви населення стали ядром індійського національно-визвольного руху?
3. Які закони, прийняті англійським урядом, ще більше ускладнили ситуацію в країні? Розкрийте їх зміст.
 Така діяльність колоніального уряду спричинила широку кампанію протесту по усій країні.

 Складання хронологічного ланцюжка про події індійського національно-визвольного руху 1919–1922 рр. учні складають хронологічний ланцюжок.

  Робота з підручником  Учні опрацьовують матеріал підручника, виконуючи завдання.
виписати основні принципи соціально-політичного й філософсько-релігійного вчення гандизму.
виписати зміст сатьяграхи.
 Основні принципи соціально-політичного й філософсько-релігійного вчення гандизму:
• досягнення незалежності Індії через залучення до боротьби широких народних мас за дотримання ними принципу ненасильництва;
• засудження класової боротьби;
• визнання гармонії класових інтересів і вимога розв’язання всіх конфліктів через арбітраж, виходячи з концепції опіки селян поміщиками, а робітників — капіталістами;
• прагнення об’єднати в боротьбі за незалежність усіх індійців, незалежно від релігії, національності, касти і класу, під керівництвом ІНК.
 Сатьяграха передбачала:
• відмову від титулів, наданих британцями;
• бойкотування урядових установ, навчальних закладів;
• організацію мирних демонстрацій, політичних страйків;
• у виняткових випадках — відмову від сплати податків.
 V. Домашнє завдання
Опрацювати відповідний матеріал підручника.

історія 10 клас директорія унр from pupilsShostka

Історія України 10 клас

Тема: Директорія. Відновлення УНР

Поразка Четверного союзу і революція в Німеччині прискорили падіння гетьманського режиму. Скоропадський втратив зовнішню військову опору, а внутрішньосоціальна виявилася дуже слабкою.
14 листопада 1918 р. на підпільному засіданні Українського національного союзу була створена Директорія на чолі з В. Винниченком, яка взяла на себе функцію відкритої боротьби проти гетьманського режиму. Невдовзі вона підписала угоду з німця ми, де зобов'язувалася допомогти їм евакуюватися разом з майном в обмін на нейтралітет у боротьбі з гетьманом.
Скоропадський реорганізував уряд і підкреслив, що його «кінцевою метою буде відновлення Великої Росії». Україна оголошувалась «театром воєнних дій». Таким чином, гетьман остаточно перейшов до табору загальноросійських реакційних сил, що, проте, лише ослабило його. На бік Директорії переходили війська гетьмана, до них приєднувалися повсталі селяни.

14 грудня 1918 р. Скоропадський зрікся влади і разом з німецькими військами виїхав до Берліна. До Києва тріумфально в'їхала Директорія. 26 грудня 1918 р. вона опублікувала свій програмний документ — Декларацію, в якій проголошувала ліквідацію гетьманського режиму і відновлення незалежної Української Народної Республіки. Одним з основних положень Декларації була обіцянка експропріювати державні, церковні та великі приватні землеволодіння для їх перерозподілу серед селян. Директорія також обіцяла відновити 8-годинний робочий день, установити «трудову владу», провести вибори до Трудового конгресу, якому й належатиме вища законодавча влада. Однак більшість цих обіцянок так і залишилися на папері. Усередині Директорії точилася постійна боротьба за владу між Винниченком і Петлюрою, між різними фракціями, які відрізнялися у поглядах на державний устрій України. Усе це утруднювало практичну роботу нового уряду.
В основу розбудови влади було покладено трудовий принцип, відповідно до якого влада на місцях повинна була належати трудовим радам робітників, селян та інтелігенції, без участі експлуататорських елементів. Проте виборчих прав були позбавлені й професори, адвокати, лікарі, учителі середніх шкіл. Центральним органом управління повинен був стати Трудовий конгрес — тимчасовий парламент з робітників, селян і трудової інтелігенції.
Через складність військово-політичної ситуації місцеві органи влади (трудові Ради, міськдуми, сільські сходи) діяли не всюди і не завжди. Поновлювалась автономія єврейської, польської та німецької громад.
Реальна влада на місцях належала командирам військових час тин — отаманам — Петлюрі, Балбачану, Коновальцю. Це призвело до фактичної диктатури головного отамана Симона Петлюри.
Дискусії йшли в основному навколо моделі державності — європейського або радянського типу. Передбачалося також створи ти військову диктатуру у вигляді тріумвірату, дати відповідно до питомої ваги в суспільстві представництво в радах селянству. Ідея Директорії з приводу створення федерації в складі Дону, Кубані, уряду Білоруської Народної Республіки не знайшла підтримки в країнах Антанти.
Провідні в Директорії партії — УСДРП і УПСР — залишали ся апологетами соціалістичного будівництва, але якщо соціал-демократи були прихильниками еволюційного шляху до соціалізму, то есери виступали за найшвидшу трансформацію суспільства за допомогою революційних заходів.
У цей період на політичному полі України діяли різновекторні політичні сили, що відбивали позиції як різноманітних соціальних, так і національних груп:

— українська інтелігенція і частина селянства підтримували ідею незалежності України; робітничий клас, ліворадикальна інтелігенція, більшість селян підтримували більшовицьку радянську Росію;

— буржуазія, заможне селянство, російськомовна інтелігенція виступали за «єдину і неподільну Росію».

Не менш строкатою була й етнополітична ситуація. Росіяни виступали за єдність з Росією, причому російськомовний пролетаріат — за радянську Росію, а представники заможних прошарків — за єдину Росію, побудовану за європейським зразком. Але і серед них не було єдності. Поляки, яких багато проживало на Правобережжі і Західній Україні, бажали возз'єднання з Польщею. Таким чином, поляризація політичних сил була дуже значною, їх взаємодія і протистояння — складними і заплутаними. Усередині українського суспільства не було єдності, як і всередині окремих класів, соціальних і етнічних груп. До цього потрібно додати також дуже складний і неоднозначний вплив зовнішніх чинників — різноманітних по силі й напрямку та часу впливу.
Становище Директорії, якій спочатку співчувало селянство, досить швидко змінилося після публікації земельного закону 8 січня 1919 р. У законі декларувалась ліквідація приватної власності на землю, але земельна власність іноземних поміщиків оголошувалася недоторканною, її долю мав вирішити спеціальний закон; недоторканними лишалися й 15-десятинні господарства; не давалось відповіді на головне питання: коли ж селянство одержить землю? Усе це призвело до невдоволення Директорією селянства і виступу проти неї Виконавчого Комітету Всеукраїнської ради селянських депутатів («Спілки»).
Фактично одночасно з падінням гетьманату розпочався новий етап боротьби за владу в Україні між більшовиками і українськими національно-демократичними силами в особі Директорії. Наступ радянських військ почався в грудні 1918 p., а вже 3 січня 1919 р. вони ввійшли до Харкова. Наступного дня рішенням Реввійськради Російської Федерації був створений Український фронт на чолі з В. О. Антоновим-Овсієнком. 5 лютого 1919 р. його війська взяли Київ. Радянська влада вдруге була встановлена в Україні. Директорія не змогла знайти підтримки серед більшості народу. Протягом декількох тижнів армія Директорії зменшилася з 100 тис. до 25 тис. чол. Ставка лише на національні гасла знову нічого не дала. Під час посилення бойових дій Директорія намагалася вжити низку політичних заходів, прагну чи зміцнити своє становище. Але оголошення війни Радянській Росії (16 січня 1919 p.), проголошення Акта соборності України (22 січня), проведення Трудового конгресу (23 січня) не зміцнили авторитету Директорії. Весною 1919 p., після декількох військових поразок, вона утримувала під своїм контролем невеличку територію біля Кам'янця-Подільського. У квітні 1919 р. армія Директорії практично була розбита, а декілька її з'єднань навіть перейшли на бік більшовиків. У травні 1919 р. уряд У HP переїхав у Східну Галичину.

Домашнє завдання  Опрацювати параграф,скласти конспект