11 клас

28.05.2020 ІсторіяУкраїни
Підготовка до ЗНО.
Тема:Україна в умовах незалежності
Завдання.
Опрацювати матеріал лекції, виконати тести після лекції.
https://znohistory.ed-era.com/m6/l31


27.05.2020 Історія України
Підготовка до ЗНО.
Тема:Період застою або Криза радянської системи,
1965-1985 рр.
Розпад Радянського Союзу,1985-1991 рр.
Завдання.
1. Опрацювати матеріал лекцій, виконати тести після лекцій.
https://znohistory.ed-era.com/m6/l30


25.05.2020 Історія України

Підготовка до ЗНО.

Тема: Україна після Другої світової війни, 1945 - на початку 1950-х рр. ІсторіяУкраїни.
Хрущовська відлига або Десталінізація в Україні,
1953-1964 рр.
Завдання.
1.Опрацювати матеріал лекції за посиланнями
2.Виконати тести після лекцій та зробити самооцінку.

21.05.2020

 Підготовка до ЗНО 
Тема "Утвердження тоталітарного режиму в 1929-1939 рр."
"Західна Україна - землі у складі Польщі, Румунії, Чехословаччини, 1921 -1939 рр."
"Україна під час Другої світової війни1939-1945 рр."
Завдання.
1. Уважно опрацювати матеріал лекцій за посиланнями, зверніть увагу на плакати, портрети, дати, терміни.

2.Виконати тести 
Код доступу 3355381
Використати цей код,відкривши посилання
join.naurok.ua

20.05.202  Історія України

Тема: Україна в міжвоєнний період 
Завдання. 
1.Прослухати лекції та зробити конспект
2.За бажанням виконати тести після лекцій та зробити самооцінку
3.Виконати контрольну роботу
Код доступу 1821292
Використати цей код,відкривши посилання

Тема18.05.202 Історія України.

Тема: Узагальнення "Творення Незалежної України"

Завдання.
1.Виконати контрольну роботу 
Підготовка до ЗНО
1.Переглянути лекції, виписати основні дати 

2. Виконати тести після лекцій та зробити самооцінку (хто здає ЗНО)

14.05.2020 Всесвітня історія

 Шановні 11-класники! Пропоную виконати вам  обов'язково до 20.05.2020!!!

VI Всеукраїнська інтернет-олімпіада «На Урок» (Весна 2020)

Інструкція учню

  • Зайти на сторінку naurok.ua/start, ввести наданий вчителем пароль та обрати олімпіаду або конкурс.
  • Виконати завдання у відведений для цього час. 
  • Після оголошення результатів отримати нагороди.(після 22.05.2020)

ПАРОЛЬ  КОЖНОГО УЧНЯ 


1.Акименко Антон       00428скін

2.Балагуров Дмитро   ложе70673

3.Белоус Аліна            спів16380

4.Везель Ростислав   41856краб

5.Воловик Сніжана     соус99256

6.Воронік Дар'я           17355луна

7.Єфименко Софія      авар59809

8.Заводчиков Данил    німб51156

9.Колесник Софія        94108драп

10.Коробков Владислав  сляб09119

11.Коротченко Дар'я    щуря14318

12.Маслов Іван            серб02884

13.Масюта Аліна          ясна68551

14.Мисенко Андрій       25207блат

15.Науменко Дар'я       люди36902

16.Осипенко Максим    фікс42360

17.Петров Георгій         феод30786

18.Пустобород Ольга   72094оков

19.Савченко Богдан      дзот40803

20.Самохіна Наталія     62064куга

21.Співак Марія             грот46503

22.Уколенко Микита      бант55089

23.Черкай Катерина      крій70309

24.Шкуренко Дар'я        донг75444

25.Юдицький Богдан     05085маяк 

26.Якименко Артем      фара48573

Алгоритм  входу

 1. вхід для учня "На Урок"

 2.ввести пароль, виданий вчителем

 3.Зарєєструватись

 4. Перейти до виконання завдань

 5.Ознайомитись з правилами і почати олімпіаду

 13.05. 2020 Історія  України

Тема: Українські землі у складі Російської імперії та Австро-Угорщини в 1900-1914р. 

Завдання.
1. Переглянути лекції, звернувши увагу на дати та портрети
https://znohistory.ed-era.com/m4/l18-l19
2.Виконати тести
https://docs.google.com/forms/d/1IwfwUjutvSRWSjEJlYDGfswKJzunEcDUXGd2I4yg3TE/edit
 3. Підготуватися до контрольної роботи, повторити матеріал ІІ семестру "Від часів Незалежності до сьогодення", яка буде на наступний урок


07.05.2020 Всесвітня історія

Тема: Основні ідеї й течії у розвитку культури. Масова культура. Кіно. Олімпійський рух.

Завдання. 
1. Прочитати матеріал параграфа 34.
2. Переглянути відео "Музей Сальвадора Далі"
https://www.youtube.com/watch?v=xZOgDbXekVE
" Одна історія про Ч. Чапліна"
https://www.youtube.com/watch?v=LAxPpUC73h0
"Відкриті олімпіади в 1936р. Берлін"
https://www.youtube.com/watch?v=6JfHv_IE2wE
"Виникнення джазу"
https://www.youtube.com/watch?v=j6SYJl6UalA

3. Виконати тести
https://docs.google.com/forms/d/1u_Q5sOx9cXD-bc_SdFa0K-WjUV3QnP6Rrvaapci4Lzg/edit


06.05.2020 Історія України

 Тема: Українські землі у складі Російської імпері та Австро-Угорщини в ІІ пол. 19століття. Культура.

Завдання.
1. Переглянути лекції, зверніть увагу на портрети шедеври культури.
https://znohistory.ed-era.com/m3/l15
https://znohistory.ed-era.com/m3/l16
 https://znohistory.ed-era.com/m3/l17
2. Виконати тести
 Код доступу 810198
Використати цей код, відкривши посилання
join.naurok.ua

04.05.2020 Історія України

Тема : Українські землі у складі Російської імперії наприкінці 18- у І половині 19століття.

Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці 18- у І половині 19 століття.

Завдання.
1.Переглянути лекції за посиланням
https://znohistory.ed-era.com/m3/l12
https://znohistory.ed-era.com/m3/l13-l14
2. Зробити опорний конспект, виписавши дати, визначення, історичних діячів (гуртків).
3. За бажанням (обовязково для тих, хто здає ЗНО!!!) виконати тест після лекції та зробити самооцінку.
4. Опрацювати схеми
 http://nkkep.com/wp-content/uploads/2019/12/K-12.pdf
5. Виконати тести всім!!!
https://docs.google.com/forms/d/1TJ0MaDXZRsrVyWadTASP9_Ss9mUZzTSERoSPmzvc1CM/edit



30.04.2020 Всесвітня історія

Тема: Повсякденне життя та культура. Основні напрями НТР та її вплив на життя людей.

Завдання. 
1. Ознайомитись з матеріалом параграфа 22,зверніть увагу на таблицю (сторінка 212).
2. Переглянути презентацію
3.Переглянути відео "Перший комп'ютер"
https://www.youtube.com/watch?v=uYU8eCi_XkA
"Поїзд на повітряній подушці"
https://www.youtube.com/watch?v=lzLLid60AgE
" Аполлон на Луне"https://www.youtube.com/watch?v=jSGnksGtZk4
4. Виконати тести
https://docs.google.com/forms/d/1KnWwGTSSgPwG5pafIdXJ7VPUeimboKOakJxczrcNrX0/edit


29.04.2020 Історія України

Тема: Українські землі наприкінці 17-у першій половині 18століття.

Українські землі в другій половині 18століття.
Завдання.
1. Прослухати лекції за посиланням 
2.Розгляньте портрети, випишіть основні дати та визначення .
3.За бажанням (обов'язково!! Хто здає ЗНО) пройдіть після лекції тест і зробіть самооцінку.
4. Виконати тести всім!!
Код доступу 828087
Використайте цей код,відкривши посилання
join.naurok.ua



23.04.2020 Всесвітня історія.

Тема: Узагальнюючий урок з теми "Міжнародні відносини"

Завдання.

1. Повторити матеріал параграфів 19-21.
2.Переглянути відео "242дні героїчної оборони..."
3. Виконати контрольну роботу!!!
Код доступу 646198
 Використайте цей код, відкривши посилання
join.naurok.ua

22.04.2020  Історія України 

Шановні 11-класники! Ми з вами закінчили матеріал 11 класу і переходимо до повторення.

Тема: Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. 17століття.

1. Прослухати лекцію за посиланням, зверніть увагу на портрети гетьманів!

https://znohistory.ed-era.com/m2/l9

2. Виконати тести  

Код доступу 815416

 Використайте цей код,відкривши посилання
join.naurok.ua

3. Виконати тести за посиланням 

16.04.2020 Всесвітня історія

Тема: Агресія Росії проти України 2014р.

Завдання.

1. Опрацювати матеріал параграфа 21.

2. Переглянути відео  " Окупація Криму "


https://www.youtube.com/watch?v=QaLVeaUas64

"Діти волонтери" 
https://www.youtube.com/watch?v=h9erl8jEmkI

3. Попрацювати з датами, скласти хронологічну таблицю

Основні дати:

2014 р.,20 лютого – початок агресії Росії проти України.

2014 р., 27 лютого - захоплення будівлі Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

2014 р., 1 березня - обидві палати російського парламенту проголосували за введення російських військ на територію України і в Крим зокрема.

2014 р., 1 березня - перші масштабні проросійські виступи в донецьку та Луганську.

2014 р., 16 березня - псевдореферендум щодо входження Криму до складу РФ.

2014 р., 21 березня - підписання політичної частини Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом.

2014 р., 7 квітня - проголошення "ДНР".

2014 р., 13 квітня - оголошення в. о. Президента України Олександром Турчиновим про початок проведення АТО.

2014 р., 27 квітня - проголошення "ЛНР".

2014 р., 2 травня - трагедія в Одесі.

2014 р., 11 травня - псевдореферендум щодо статусу Донбасу.

2014 р., 25 травня - обрання Президентом України Петра Порошенка.

2014 р., 26 травня - початок боїв за Донецький аеропорт.

2014 р., 13 червня - звільнення українськими військами Маріуполя.

2014 р., 14 червня - російські терористи збили Іл-76 Збройних сил України, загинуло 49 українських військовослужбовців.

2014 р., 20 червня - одностороннє припинення вогню в рамках мирного плану Порошенка.

2014 р., 27 червня - підписання економічної частини Угоди про асоціацію України з Європейським Союзом.

2014 р., 1 липня - відновлення наступу українських військ на російських терористів.

2014 р., 5 липня - звільнення українськими військами Слов'янська та Краматорська.

2014 р., 17 липня - збиття російськими терористами Боїнга 777 «Малайзійських авіаліній", жертвами стали 298 осіб.

2014 р., 23-30 серпня - Іловайський котел.

2014 р., 5 вересня - підписання в Мінську тимчасового перемир'я.

2014 р., 20 вересня - підписання Мінського меморандуму.

2014 р., 2 листопада - псевдовибори на Донбасі.

2015 р., 13 січня - теракт під Волновахою.

2015 р. 24 січня - масовий обстріл російськими терористами житлових районів Маріуполя.

4.Виконати тести за посиланням

https://docs.google.com/forms/d/1vCYD3H-VV6IOoWyDQOMNC6Dat2XEreLR9Lpfv2Ffuac/edit





15.04. 2020 Історія України

Тема:Творення нової України (узагальнення)

1.Повторити матеріал  параграфів 22-29.

2. Виконати тести Код доступу 443098
Використайе цей код,відкривши посилання
join.naurok.ua
3. Для повторення візуально !!! Код доступу 807260
Використайте  цей код, відкривши посилання
join.naurok.ua

13.04.2020 Історія України

Тема: Культура, освіта, наука з 2014року.

Завдання.

1. Опрацювати параграф 29.

2.  Переглянути відео "Реформи в освіті"https://www.youtube.com/watch?v=FJRaAPRU_7E

3.Повторити тему "Національно- визвольна війна українського народу середини 17 ст."
4. Виконати тести Код доступу 492525
Використайте цей код, відкривши посилання join.naurok.ua

09.04.2020 Всесвітня історія

Тема:Міжнародні відносини на межі ХХ - ХХІст.

1. Прочитати матеріал параграфа 20.

2. Переглянути відеоурок https://tsn.ua/video/video-novini/vsesvitnya-istoriya-viniknennya-i-rozgortannya-holodnoyi-viyni-mizhnarodni-krizi-i-konflikti-u-40-80-h-rr-hh-st-1-tizhden-cht.html


3. Переглянути відео "Російсько- грузинська війна "

4.Виконати тести за посиланням


08.04.2020 - Історія України

Тема:Суспільно-політичне і соціально-економічне становище України в умовах "гібридної війни". Релігійне життя

1.Опрацювати параграф28. 

2. Переглянути презентацію

https://naurok.com.ua/urok-na-temu-religiyne-zhittya-v-ukra-ni-u-period-nezalezhnosti-56479.html

3. Виконати тест 

Код доступу 723175
Використайте цей код,відкривши посиланняjoin.naurok.ua



26.03.2020 Всесвітня історія

Тема: Виникнення і розгортання «холодної війни»

1.Прочитати с.176-182.

2. Переглянути презентацію за посиланням https://naurok.com.ua/prezentaciya-do-uroku-z-vsesvitno-istori-11-mizhnarodni-vidnosini-v-drugiy-polovini-hh-st-prichini-pochatok-ta-etapi-holodno-viyni-103143.html

3. Переглянути відео за посиланням 

https://www.youtube.com/watch?v=dqnqBKlhafY


4. Виконати тести      Код доступу 731990
Використайте цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

Матеріал до уроку

« Х о л о д н а   в і й н а » — ідеологічне, економічне, політичне, культурне протистояння соціалістичних і капіталістичних країн, насамперед СРСР і США.   

Причини холодної війни:·        Суперечності між СРСР та США, які були переможниками у Другій світовій війні і стали наддержавами після неї.
·        Протистояння капіталістичного та соціалістичного світів.
·        Прагнення СРСР здійснити світову революцію.
·        Боротьба за сфери впливу між СРСР та США.
·        Прагнення переваги у військовій та технічній сфері.
·        Мирне існування не відповідало інтересам ні США ні СРСР.
Особливість холодної війни полягає в тому, що країни-суперниці не вступають у відкритий конфліт одна протии одної.

         Періодизація холодної війни:
 
Перший період —
1945–1955 рр.
Розкол світу на два ворогуючі табори та військово-політичні блоки: НАТО та ОВД
Другий період — друга половина 1955р. —60-ті рр.
Особливе загострення міжнародної напруги (Карибська криза 1962 р.; війна у В’єтнамі 1964–1973 рр.; зведення Берлінської стіни — 13 серпня 1961 р.; «Празька весна» — 1968 р.)
Третій період —
70-ті — перша пол. 80-х років
Розрядка міжнародної напруженості, її розвиток і закінчення
Четвертий період —
друга половина
80-х — поч. 90-х рр.
Поступова ліквідація військово-політичного розколу світу й закінчення «холодної війни»
 
Створюються військово-політичні блоки: НАТО та ОВД
НАТО (NATO - North Atlantic Treaty Organization) – Північно-Атлантична договірна організація. Була створена  4 квітня 1949р.. Спочатку сюди ввійшли 12 держав Північної півкулі: США,  Велика Британія, Бельгія, Данія, Ісландія, Люксембург, Франція, Норвегія, Португалія, Канада, Італія). Блок був утворений для сумісної оборони  від комунізму. За договором , в разі небезпеки, США могли розміщати свої війська в будь-якій з цих країн.  Зараз членами НАТО є 28 країн світу.ОВД  - Організація Варшавського договору. Була створена країнами соц.табору у противагу НАТО- 14 травня 1955р. Сюди ввійшли: Албанія, БолгаріяЮ, Угорщина, Румунія, Польща, НДР, Чехо-Словаччина, СРСР.. За цим договором війська СРСР були розміщенів  в даних країнах.
Висновки:1)Холодна війна стала наслідком стратегії великих держав США та СРСР;2) Таке протистояння поділило світ на два ворогуючі табори і поставило людство на поріг нової війни.


25.03. 2020 - Історія України

Тема: Збройна агресія Російської ферерації проти України.

Завдання.
1.Опрацювати параграф 27, виписавши основні дати на с.225
2. Переглянути відео "Анексія Криму" 
3.Переглянути відео "Слов'янська облога"
4. Перглянути відео "Іловайський котел"
5. Виконати тести 

Код доступу 385049

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання

join.naurok.ua

6. Готуємось до ЗНО!!!

Виконати тест на повторення 


Код доступу 460781

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

23.03.2020 - Історія України

Тема:Революція Гідності 2013-2014рр.
Завдання.
1. Опрацювати параграф 26.
2. Переглянути відео за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=jZcU_g71o7c
3.Виконайте в зошитах :
Підберіть терміни до визначень:
Роздержавлення
Зміна форми власності; перетворення державних підприємств у підприємства з різними формами власності
Лібералізація цін
Зняття жорстких правил формування цін та їх погодження з державою, дозвіл формування вільних цін, що формуються ринком
Структурна перебудова економіки
Зміна співвідношення основних елементів суспільного виробництва, співвідношення та форм взаємозв’язку між секторами господарства і видами виробництва, що визначають економічне життя суспільства
Демонополізація
Пошук оптимальних форм ліквідації монополізму, який дістався у спадок від СРСР і був результатом дії командних методів в умовах тотального одержавлення
Приватизація
Процес придбання громадянином у власність усіх або частини акцій (паїв) акціонерних, інших господарських товариств, а також підприємств, заснованих на змішаній або колективної власності

4. Попрацюйте з термінами 

Революція Гідності (також Київський Майдан, Майдан у Києві, Євромайдан та Єврореволюція) — політичні та суспільні зміни в Україні з 21 листопада 2013 до лютого 2014 року, викликані спротивом проти відходу політичного керівництва країни від законодавчо закріпленого курсу на Європейську інтеграцію та подальшою відмовою від цього курсу.


Європейська інтеграція — курс України на вступ до Європейського Союзу (ЄС).


«Небе́сна Со́тня» — прийнята в Україні збірна назва загиблих протестувальників, які мали безпосередній стосунок до ідеї та акції Євромайдану (Революції Гідності) у грудні 2013 — лютому 2014 року

АТО, або Антитерористична операція, — назва неофіційної російсько-української війни.


 Причини Революції Гідності

-        Загроза втрати Україною державного суверенітету
-        Економічні проблеми
-        Корупція величезних масштабів
-        Згортання політичних свобод, репресії
-        Безправ’я громадян перед чиновниками, безкарність представників владних структур

Основні події Революції Гідності

21 листопада – початок Майдану . Мітинг в Києві на майдані Незалежності, нечисленні мітинги в Львові, Івано-Франківську, Сумах, Кривому Розі, Дніпропетровську, Донецьку, Чернівцях. 

24 листопада – мітинг за європейську Україну - «Народне віче» (до 100 тис.). Влада зібрала Антимайдан з анти європейськими гаслами. Перша атака «Беркуту» відкинута

25-29 листопада мітингувальник вимагають дострокових виборів

30 листопада – силовий розгін Євромайдану «Беркутом»

1 грудня – початок протистояння влади та опозиційних сил (200-500 тис.) і створення лідерами опозиції (В.Кличко, А.Яценюк, О.Тягнибок) «Штабу національного спротиву». Головна вимога – відставка президента В.Януковича

2-6 грудня – протести під ВР, адміністрацією Президента

4 грудня – влада утворила наметовий табір «тітушок»

8 грудня – Народне Віче до 1 млн («Марш мільйонів»). Знесення пам’ятника Леніну, створення барикад та загонів самооборони.

10 грудня – протистояння мітингувальників із стягнутими на майдан силами внутрішніх військ

11 грудня – штурм Євромайдану спецназом і внутрішніми військами, в ситуацію втрутились представники США та ЄС

17 грудня – Янукович  підписав угоди з Росією щодо торговлі і отримав позику в 15 млрд дол..

16 січня 2014 – «диктаторські закони» (заборона прав і свобод, громадської діяльності). Мали на меті криміналізувати опозицію та учасників Євромайдану

19-26 січня – протистояння стало збройним.

22 січня – вбиті С.Нігоян, Ю.Вербицький, М.Жизнєвський - перші з «Небесної сотні»

23 січня – протестувальники регіонів почали блокувати і захоплювати будівлі ОДА

27 січня – 17 лютого – перемир’я, переговорний процес

29 січня – відставка уряду Азарова, закон про амністію мирних мітингувальників

18-20 лютого – силове протистояння

18 лютого – новий силовий наступ, розгін мітингувальників водометами і газом. Бій з «тітушками» й «Беркутом»

20 лютого – обстріл мітингувальників снайперами та відмова роботи парламенту. штурми та захоплення будівель СБУ, МВС, Прокуратури населенням в місах Зх України. Росія почала спецоперацію із захоплення Криму

21 лютого – відновлена дія Конституції 2004 р.

22 лютого – ВР усунула президента з посади, втеча Януковича; з’їзд депутатів південно – східних областей у Харкові



 4. Письмово!!!   Визначте наслідки Революції гідності та російської агресії.

   Як відбувається процес декомунізації й перейменування вулиць в нашому місті? 


19. 03.2020-Всесвітня історія 11 клас

Тема:Країни Близького Сходу, Африки та Латинської Америки в ІІ пол. ХХст.- на поч. ХХІ ст.

Завдання. 

1. Опрацювати матеріал підручника.

2. Переглянути відео за посиланням:

3. Виконати тести

18.03.2020 - Історія України - 11 клас

Тема : Становлення України як незалежної держави.
Завдання:
1. Опрацювати матеріал підручника
2. Звернути увагу на поняття"тіньова економіка","олігарх", "корупція", " помаранчева революція".
3. Переглянути відео за посиланням : https://www.youtube.com/watch?v=kaxz9Slos80
 4. Виконати тести


12.03.2020

Тема "Індія"
Завдання: Перегляньте відео та виконайте тест


Історія України 11 клас


31.01.-07.02.2020

   11 клас. Всесвітня історія
Тема: Японія. Повоєнне реформування. Японське «економічне диво». Внутрішня та зовнішня політика.
Завдання:
1.     Виписати історичні поняття:
Репарація – повне або часткове відшкодування збитків, завданих державі, що перемогла у війні, за рахунок переможеної держави, яка розв'язала війну.
Японське «Економічне диво» — явище стрімкого росту японської економіки з середини 1950-х років до нафтової кризи 1973 року.
Політика «Трьох «Д» - демократизація, демілітаризація, декартелізація.
Демократизація – запровадження демократичних принципів, перебудова держави на демократичних основах.
Демілітаризація – заборона мати воєнну промисловість і зброю, роззброєння держави.
Декартелізація – законодавче обмеження з боку держави концентрації економічного потенціалу у вигляді картелів, синдикатів, трестів та інших монополістичних об’єднань.
2.     Запам'ятайте дати:
• 3 травня 1947 р. — набрання чинності конституцією Японії.
• 7 вересня 1951 р. — підписання Сан-Франциської мирної угоди.
Оскільки Японія була країною-агресором і зазнала поразки у Другій світовій війні, то її територія була окупована військами США на чолі з Д. Макартуром (1945–1952). На окупованій території американцями провадилася політика «Трьох "Д”»: демократизація, демілітаризація, декартелізація. Водночас було проведено аграрну реформу, яка передбачала націоналізацію надлишків землі і продаж її державою на пільгових умовах орендарям.
1947 р. була прийнята нова Конституція, яка проголошувала суверену владу народу (зберігався інститут імператора як символ держави та єдності нації), законодавча влада належала парламенту, який обирав уряд, гарантувалась рівність громадян перед законом, Японія відмовлялась від утримання регулярної армії як засобу війни і створення сил самооборони.
 3.Опрацювати історичне джерело та переглянути відео                    https://www.youtube.com/watch?v=OniI_MfHP4U

Документ
«У 1951 р. в Сан-Франциско було підписано мирний договір Японії із США та їх союзниками у війні (окрім СРСР). Згідно з договором:
• було визнано повний суверенітет японського народу над Японією та її територіальними водами; припинено стан війни учасників договору з Японією;
• Японія визнавала незалежність Кореї та відмовлялася від прав та претензій на Корею, Тайвань, острови Пенхуледао, Південний Сахалін та частину Курильських островів (але при цьому не зазначалося, що ці острови повертаються КНР та СРСР);
• обсяги репарацій не було визначено і питання про них належало до сфери двосторонніх відносин тих чи інших країн з Японією;
• за Японією було визнано право на індивідуальну і колективну оборону і домовленості про можливість розміщення або збереження іноземних збройних сил на її території».
Запитання та завдання:
1. Назвіть територіальні втрати Японії. На користь яких країн вони відбулися?
2. Як ви вважаєте, чому СРСР не взяв участі у підписанні цього договору?
3. Чи був визначений обсяг репарацій?
Висновок. Сан-Франциська система договорів перетворила Японію на союзницю США, що, у свою чергу, погіршило її взаємини з СРСР. Лише в жовтні 1956 р. у Москві було підписано Спільну декларацію СРСР та Японії, яка юридично припиняла стан війни між державами та проголошувала відновлення миру і добросусідських відносин між країнами. Мирний договір так і не було підписано.
Японське «економічне диво»
Японія вийшла з війни зі зруйнованою промисловістю, зубожілим сільським господарством і практично не маючи запасів паливно-сировинних ресурсів (за винятком кам’яного вугілля), та вже наприкінці 1960-х років посіла друге місце в капіталістичному світі за обсягом промислового виробництва, а на початку 1970-х років — і за обсягом ВНП. Протягом 1955-1973 pp. темпи зростання японської економіки були найвищими у світі — майже 11 % на рік. Це явище отримало назву японського «економічного дива».
Великого значення для розвитку Японії набули реформи, проведені під керівництвом американських окупаційних властей.
Важливу роль у повоєнній відбудові японської промисловості відіграла грошова допомога США.
Кошти США, а також внутрішні накопичення капіталу дали змогу Японії повністю оновити обладнання в промисловості та створити принципово нові види виробництва.
У 1960 р. правляча ліберально-демократична партія запропонувала план подвоєння національного прибутку («план Ідзангі»), розрахований на 10 років. Згідно з ним, Японія повинна була зайняти перше  місце у світі в кількох галузях промисловості, підвищити якість своїх товарів, випускати їх у такій кількості, що дасть змогу отримувати великі прибутки за рахунок експорту. Щоб реалізувати план, різко знизили податки та ставки банківського кредиту, тобто розміри відсотків, що їх сплачують бізнесмени за отриману позику. Завдяки цьому зросла ділова активність підприємців, які охоче розширювали виробництво, прискорюючи в такий спосіб здійснення японського «економічного дива».
Підвищення ефективності праці в сільському господарстві вивільнило робочі руки, необхідні для промисловості, що сприяло швидким економічним перетворенням у країні.
Японці використовували зарубіжні наукові досягнення; закуповували патенти і ліцензії на наукові відкриття й оригінальні технології, вони вміло пристосовували їх до своїх можливостей, отримуючи величезні прибутки.
Велике значення мало й те, що Японія не витрачала великі кошти на оборону. Витрати на «сили самооборони», які лише наприкінці 1960-х років зросли до 247 тис. військовослужбовців, не перевищували 1 % бюджету.
Упродовж повоєнних років японські робітники працювали більше та значно інтенсивніше, аніж у багатьох інших країнах, за досить скромну винагороду. Лише наприкінці 1980-х років заробітна плата японців досягла рівня розвинених країн (19,5 доларів за годину в 1988 р.). Працелюбність і дисциплінованість стали традиційними в японському суспільстві, де мірилом людської гідності є не багатство, а сумлінне ставлення до праці та навчання.
Японію вирізняє висока ефективність державного регулювання економічного розвитку, високий ступінь координації зусиль між державою та приватним бізнесом на стадії вироблення принципових рішень з економічних питань, що полегшує їх практичну реалізацію.
4. Опрацювати та записати схему
Причини розвитку Японії

\
Підсумок. Бурхливий повоєнний економічний розвиток Японії перетворив її на один із трьох центрів сучасної світової економіки нарівні із США та Західною Європою. У середині 80-х років її частка у світовому валовому продукті сягнула 10 %
5.Внутрішня та зовнішня політика Японії
Умови розвитку японської економіки в 1970-і роки докорінно змінилися. Зміни були зумовлені американським урядом, який хотів захистити американський долар.  Японія змушена була піти на різке підвищення курсу єни, перейти до її «плавання». Конкурентоспроможність японських товарів на зовнішніх ринках значно знизилася. У середині 1970-х років розпочалася енергетична криза, спричинена підвищенням ціни на нафту майже в 5 разів. «Нафтовий шок» став поштовхом до економічної кризи, яка охопила більшість розвинених держав. Зниження промислового виробництва в Японії в ті роки дорівнювало 19,3 %, тоді як у США - 13,5 %, ФРН - 11,2 %.
Наслідком кризи стало розроблення нової стратегії розвитку японської економіки. Ставку було зроблено на енерго- та матеріалозбережні технології.
У ці роки розпочалося широке застосування електронно-управлінських засобів у промисловості та сфері послуг. Технотроніка, мехатроніка, інформатизація почали визначати практичну діяльність корпорацій. Ці поняття означали першочергове виготовлення та застосування роботів-маніпуляторів, верстатів із числовим програмним управлінням, розвиток інформаційної індустрії. Електронні фірми Японії, що випускають мікропроцесори, контролюють 60-90 % світового ринку окремих їх видів. Від середини 1980-х років Японія потіснила США з позицій провідного виробника найсучасніших інтегральних схем, різних видів лазерів, оптичних волокон тощо.
Перебудова структури економіки в 1990-і роки проходила також у напрямі зростання ролі інформаційних технологій. Японія стала світовим лідером у розвитку галузей, що пов’язані з новітніми технологіями виробництва, використанням передових досягнень науки. Безумовно, японська економіка має свої слабкі місця, зокрема це значний державний борг, високі податки (податок з доходу становить 65 % і є найвищим у світі), значне державне втручання в економічні процеси. Однак вона має найважливішу перевагу: уміє швидко адаптуватися до умов, що змінюються. Ця обставина неодноразово допомагала країні долати труднощі як в попередні роки, так і після руйнівного землетрусу навесні 2011 p., що призвів до катастрофи на атомній електростанції «Фокусіма».
У політичній сфері ситуація в країні стабільна. Правляча ліберально-демократична партія, як і країна в цілому, уміє пристосовуватися до нових умов.
Швидкі темпи промислового розвитку змусили японців переглянути зовнішньоекономічний курс. До середини 1960-х років японський уряд здійснював політику обмеження доступу іноземних товарів на внутрішній ринок і сприяння національній буржуазії у вивезенні товарів. З середини 60-х років Японія на зовнішньополітичній арені прагне налагоджувати рівноправні та взаємовигідні відносини з усіма країнами світу. Її головним стратегічним партнером упродовж усіх повоєнних років залишаються США.
6. Дати відповіді на запитання
1. Які чинники сприяли японському «економічному диву»?
2. Визначте основні напрямки внутрішньої і зовнішньої політики Японії після війни?
3. Які галузі японської економіки є найбільш конкурентоспроможними?
4. Порівняйте економічні реформи повоєнного часу в Японії та Німеччині. Що між ними спільного?
11 клас. Історія України                                                                              
 Тема: Культура України в роки Перебудови 
Завдання:
1.Переглянути відео за посиланням та виписати пам’ятки архітектури ти мистецтва https://www.youtube.com/watch?v=qensORuLFMU
https://www.youtube.com/watch?v=Xb7X4xSvAvE&list=PLv6ufBUWdRi3a99-jLH5Z5adiwYVv16jD&index=65
https://www.youtube.com/watch?v=hWL6tBs0jw4&list=PLv6ufBUWdRi3a99-jLH5Z5adiwYVv16jD&index=64
2.Опрацювати матеріал та звернути увагу на зміни в освіті, науці та художньому життя
Позитивними моментами цього процесу стала відмова від державної ідеології, цензури, набуття справжньої свободи творчості. Але водночас різко скоротилося державне фінансування освіти, науки, установ культури, частково – театрів, музичних колективів, бібліотек. Фактично відбулась втрата державної літератури, образотворчого мистецтва, кіно.
ОСВІТА
Перебудова внесла деякі корективи до шкільної реформи, реалізація якої почалася 1984 р. :
1)було висунуто завдання загального комп'ютерного навчання школярів. Проте, як і з починання минулих років, комп'ютеризація залишилася гарним закликом. Насправді реформа звелася до впровадження 11-річного терміну навчання, часткового перегляду навчальних програм і підвищенню зарплати вчителям.
2) 1988 р відмови від тотальної уніфікації і професіоналізації загальноосвітньої школи, всебічна демократизація і гуманізація освіти. Передбачалося запровадження обов'язкового освітнього мінімуму обсягом дев'ятирічного навчання. Середнє 11-річне навчання оголошувалося не обов'язковим, як раніше, а загальним, тобто держава не гарантувала його доступність. Зниження обов'язкового освітнього мінімуму мало підвищити якість навчання дітей і позбавити школи і ПТУ від «баласту».
3)Розпочата реформа змінила образ радянської школи. З'явилися нові типи навчальних закладів (ліцеї, гімназії), ослабла регламентація шкільного життя, по-новому стали викладатись предмети гуманітарного циклу. Попри всі труднощі, досить рівні перебуває російська система освіти. Зберігається певний державний контроль у цій сфері (обов'язкові державні освітні стандарти, єдину форму атестата, диплома). Середня і вища школа пристосовувалися до нових умов роботи, вводячи додаткові платні навчальні курси, відкриваючи приватні освітні установи. Але це гальмується низькою купівельною спроможністю населення. Багато різноманітних змін довелося зазнати шкільнії системі освіти. На початку 90-х рр. школа отримала можливість відмовитися від обов'язкового державного мінімуму предметів, з'явилося багато стрімко складених підручників, що спричинило порушення наступності середньої і вищої школи, знизило загальний рівень підготовки школярів. Обов'язковою і безплатною залишилася тільки дев'ятирічна освіта, безкоштовність повної середньої освіти не гарантувалася.
Нова редакція закону «Про освіту» у грудні 1996 р. закріпила повну середню освіту у ролі загальнодоступного і безплатного. Проте, внаслідок надміру низькою оплати вчителям, що й виплачується невчасно, в 1990-ті рр. почався, й тривав масовий відтік педагогічних кадрів з шкіл. Ідуть, зазвичай, найталановитіші вчителя середнього віку. Молоді випускники педагогічних вузів теж прагнуть піти у школу. У результаті російська школа на початку XXI ст. відчуває величезний кадровий голод, що особливо відчутний в глибинці та в регіонах, де місцева влада що неспроможні доплачувати освітянам. Попри скрутне становище системі освіти наприкінці 1990-х рр. виріс престиж вищої освіти, збільшилися конкурси до вузів, старші класи престижних шкіл. Багато середніх навчальних закладах з'явилися профільні класи, з поглибленим вивченням окремих дисциплін. У багатьох державних вузів було створено комерційні відділення, зокрема й у бажаючих одержати друге вищу освіту, аспірантура частково як і стала платній. У вузи ролі вступних іспитів проводиться проведений експеримент із єдиним державним іспитом, що передбачає зараховувати випускні іспити у школах як вступних до вузів. І тут потенційний абітурієнт може подавати свої документи відразу на кілька навчальних установ і бути зарахованим на той, де його документи пройшли конкурсну комісію.
НАУКА
Для природничих і точних наук роки перебудови стали часом великих кадрових втрат. Перед вченими відкрилися легальні одержати роботу у зарубіжних університетах і наукових інститутах. Високий авторитет радянською науковою зі школи і низька оплата науково-дослідного праці СРСР сприяли помітної «відплив мізків», особливо у фізиці, математиці, хімії і біології.
Значні зміни відбулися у системі громадських наук. Ідеологізація змінилася пожвавленням в суспільствознавстві, науковим пошуком, частковим відкриттям архівів. В таких умовах визначальне значення має історична освіта. Історична освіта, на думку дослідників, допомагає вийти далеко за межі вузького професіоналізму, суперечить технократизму і однобічності. За сучасних умов важливим чинником став інтерес до «білих плям» вітчизняної історії. Значними тиражами стали перевидаватися праці корифеїв історичної науки – М.М. Карамзіна,С.М. Соловйова, В.О. Ключевського,С.Ф. Платонова. У 1989-1997 рр. були опубліковані праці послідовника Г.В. Вернадського, історика, гуманіста і мислителя Л. В. Гумільова: «Ентогенез і біосфера Землі», «Давня Русь і велика Степ», «Від Русі до Росії» та інших. Обґрунтовуючи свою теорію (вплив ентогенетичного чинника), він, подібно до М.К. Реріха, підтверджує єдність Людини і Природи, закликаючи до національної та духовної терпимості. У науково-технічному плані Росія продовжує відставати від провідних світових держав. Криза фундаментальної і прикладної науки 1990-х рр. обумовлена двома причинами. По-перше, різким скороченням фінансування науки – приблизно у 20 раз проти 80-ми рр. У середньому витрати на науку передбачені в розмірі 2,6 – 2,7% від видаткової частини бюджету. У середньому у 14 раз скоротився обсяг державних замовлень на військові науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки. Очевидна тенденція до згортання інноваційного потенціалу. Конкурси отримання грантів не виправляють становища, а підгодовують лише деяких науковців, насамперед із Москви. Лише одиниці наукових колективів змогли пристосуватися до ринкових умов, організувавши власне виробництво технічних новинок чи знаходячи покупців закордоном.
 По-друге, відсутність державної стратегії європейської науки, що призвело до збереження застарілої системі організації. З'явилася маса академій, зокрема і на громадських засадах, які присуджують звання академіків за встановлений ними грошовий внесок практично кожному охочому, і навіть діячі вищої школи могли отримати звання академіка свого відділення РАН (передусім, це керівний склад регіональних вузів).
ХУДОЖНЄ ТА ДУХОВНЕ ЖИТТЯ
Упродовж років перебудови сталися принципові зміни у відносинах художньої культури з владою та суспільством. З одного боку, література і мистецтво позбулися ідеологічного диктату, з іншого – художні твори перестали займати позицію єдиного «клапана» для виходу соціальних настроїв. У перші перебудовні роки роль літератури була надзвичайно великою.До вітчизняної культури поверталися раніше заборонені твори. Із середини 80-х рр. почали друкувати вірші М. Гумільова, У. Ходасевича, Р. Іванова, проза і вірші У. Набокова. Широко видавалися твори М. Цвєтаєвої, М. Булгакова, А. Ахматової, А. Платонова, А. Солженіцина. У 1987 р. було опубліковано роман Б. Пастернака «Доктор Живаго», за який автор отримав Нобелівську премію, 1988 р. – роман У. Гроссмана «Життя невпинно й доля», вилучений на початку 60-х рр. органами держбезпеки, 1989 р. – «Архіпелаг ГУЛАГ» А. Солженіцина, за який автор розплатився висилкою із країни. Крок по кроку журналісти розширювали простір гласності. Відкривши свої запасники, література зовсім на вичерпалася – змінилася роль, яку вона традиційно грала у суспільстві. Художня література перестала бути єдиним способом висловлення громадянської позицієї, єдиним джерелом слів правди. Загострення політичних змагань, погіршення економічної ситуації, конкуренція з телебаченням переключали увагу громадськості з книжкових новинок на поточні новини.
Ці процеси впливали і на театральну аудиторію. Театр, який в доперебудовні роки і на початку перебудови був рупором громадських ідей, змушений був поступитися драмі життя. Театральний репертуар став найрізноманітнішим, з'явилося багато нових театрів і студій, але глядацькі зали порожніли. Перебудова у кіно почалося з виходу екран «поличкових» фільмів: «Чи тугий вузол» (режисер М. Швейцер), «Перевірка на дорогах» і «Мій друг Іван Лапшин» (режисер А. Герман), «Агонія» (режисер Еге. Климов), «Комісар» (режисер А. Аскольдів). Отримала розвиток кінодокументалістика, тематичний діапазон якої розширився – від висвітлення «білих плям» історії до постановки гострих соціальних проблем. При ослабленні ідеологічного диктату в кіномистецтві дедалі помітнішим ставав диктат ринку. Фільми Федеріко Фелліні, Інгмара Бергмана, Андрія Тарковського, котрі вийшли великими тиражами на екрани, дуже швидко були витіснені масовою американською кінопродукцією.
У мистецтві 1990-ті рр. породили кілька нових тенденцій. По-перше, російська культура виявилася вільної до творення, відкрита для світу. Результатом стало включення до неї всіх художніх форм і стилів. У театрі продовжували працювати старійшини радянського театру Про. Єфремов, У.Плучек, М. Захаров.Режиссерами нової хвилі може бути У. Фокіна, П. Фоменка, До. Райкіна, Р. Віктюка, в музичному театрі – У. Гергієва. Світову популярність здобули співаки Д.Хворостовский, М. Басков. На західний ринок став проникати російські стрічки М. Михалкова, З. Бодрова, Є. Сокурова. У 1995р. фільм М.С. Михалкова «Стомлені сонцем» отримав премію «Оскар» американської академії кіномистецтва як найкращий зарубіжний фільм року.
По-друге, розпалися творчі спілки (крім Союзу театральних діячів). Творче спілкування й матеріальне заохочення митців здійснювалося у 1990-ті рр. під час організованих за власний кошт спонсорів численних фестивалів, конкурсів, виставок. Так було в літературі присуджується премія молодих, талановитих авторів «Малий Букер», проводяться щорічні кінофестивалі «Кінотавр» і «Кіношок», фестиваль телевізійних програм «Оксамитовий сезон» (з 1993). З 1995 р.проводитяс всеросійський театральний конкурс «Золота маска», визначальний переможців по 21 номінації, і інші.
Культура радянських часів – складна, багатоаспектний явище. По російської традиції, поставивши людини у центр своїх пошуків та надій, вона зробила, попри суперечливе розвиток, багато яскравого і неповторного у світову культуру.

Тема. Розвиток культури в Україні в 1953–1964 рр.


1.Науково-технічна революція. Реформи освіти. Здобутки науки

 Проголошений Хрущовим у квітні 1958 р. на XIII з’їзді ВЛКСМ курс на перебудову народної освіти був покликаний розв’язати головне завдання — подолати відірваність від життя шкіл та вузів. Це було вже четверте за роки радянської влади значне реформування народної освіти.

Для реалізації освітньої реформи були залучені значні кошти та ресурси. 1960 р. Державний бюджет УРСР виділив на загальноосвітні школи 6 млрд. крб. (1950 р. — лише 3,7 млн. крб.). За цей час у 2 рази збільшилася кількість денних середніх шкіл. В основу реформи було покладено принцип поєднання загальноосвітнього і політехнічного навчання.

Не виправдовувалися надії на високий професіоналізм спеціалістів, підготовлених на вечірніх та заочних відділеннях вузів, а саме ці форми навчання в процесі реформи вважалися пріоритетними.

Якщо від 1950/51 навчального року до 1960/61 навчального року кількість студентів загалом зросла більш ніж у два рази, то на заочних відділеннях — у 3,5 раза, а на вечірніх — більш ніж в 11 разів. 1960 р. на денних відділеннях вузів навчалося майже 199 тис. студентів, на заочних — 174 тис., а на вечірніх — 44 тис.

Суттєве зниження рівня студентів було зумовлене необхідністю для кожного абітурієнта під час вступу на денне відділення мати обов’язковий дворічний стаж роботи на виробництві. Якість підготовки випускників вузів та середніх спеціальних закладів значно відставала від кількісного їх зростання.

Хоча нова система освіти була досить своєчасною і містила принципово правильні орієнтири, через низку причин вона не тільки не змогла піднести освіту в країні на вищий щабель, але навіть погіршила освітянські якісні показники.

2.Робота з документом.

Ярослав Грицак. Нарис історії Україні

«Тяжкого удару українству завдала хрущовська освітня реформа.

16 листопада 1958 р. ЦК КРПС обнародував тези про реформу освіти, які мали стати підставою для дискусії стосовно того, яка освіта потрібна радянському суспільству.

Московське керівництво пропонувало батькам самим вибирати, якою мовою повинні вчитися їхні діти. Таке формулювання спричинило хвилю протестів в Україні. За умов, коли соціальний статус і престиж української мови був нижчим, аніж російської, було очевидним, яку школу обиратимуть батьки для своїх дітей, щоб полегшити їм у майбутньому просування по суспільній драбині. Українцям вкотре було заблоковано шлях до модерного суспільства.

Тому в Україні, як і в інших республіках, дійшло до відкритої опозиції хрущовській освітній реформі. Позиція українського керівництва, підтримана широкими колами громадськості, робила особливий наголос на двох моментах: українська мова мала залишатися обов’язковою для вивчення у російськомовних школах України, а республіканські права щодо контролю над освітою належало розширити.

Ці вимоги виразно прозвучали з вуст високопоставлених українських чиновників — секретаря ЦК КПУ з питань культури й освіти С. Червоненка, члена Президії ЦК КПУ і заступника Голови Ради Міністрів С. Гречухи та ін. Аналогічно у республіканській пресі під час обговорення проекту освітньої реформи не пролунав голос на підтримку позиції Хрущова.

Незважаючи на протести, Верховна Рада СРСР 25 грудня 1958 р. схвалила новий закон про школу. У Литві й Азербайджані Верховні Ради відмовилися

Версії і включили пункт про обов’язковість у шкільному викладанні не тільки російської, але й місцевої національної мови.

Однак Москва, усунувши бунтівливих чиновників з високих посад, добилася свого. Верховна Рада України виявилася більш слухняною. Єдине, на чому наполягав український міністр освіти І. Білодід, було покращання рівня навчання українською мовою».

Запитання

- Чому освітня реформа зумовила невдоволення в керівництві України?

3.Посилення русифікації. «Відлига» в українській літературі та мистецтві. «Шістдесятництво» в українській культурі

У ч и т е л ь.

Критика культу особи створила умови для оновлення й лібералізації суспільства, сприяла громадському пробудженню, національному відродженню в Україні.

Серед різних категорій населення зріс інтерес до української мови і культури, до історії свого народу. З’явилися нові періодичні видання, зокрема журнали «Прапор» (1956), «Радянське літературознавство» (1957), відновився вихід журналу «Всесвіт» (1958).

У цей час були створені такі наукові центри, як Академія будівництва і архітектури, Українська сільськогосподарська академія наук (1956), а також нові творчі спілки — Спілка журналістів України (1957) та Спілка працівників кінематографії України (1958). Почалося видання «Українського історичного журналу» та першої «Української Радянської Енциклопедії». Більшу увагу почали приділяти розвиткові літературознавства і мовознавства.

Із музеїв, виставок, галерей вилучали численні полотна і скульптури, присвячені «вождю всіх народів». Митці України, насамперед графіки, почали пошуки нових форм в образотворчому мистецтві, виходячи за рамки соціалістичного реалізму.

У зв’язку зі святкуванням 150-річчя від дня народження Кобзаря у Москві було споруджено пам’ятник Т. Г. Шевченку (роботи М. Грицюка, Ю. Сінкевича, А. Фуженка).

Того ж року у Львові відкрито пам’ятник І. Франкові, виконаний В. Борисенком, Д. Крвавичем, Е. Миськом, В. Одрехівським, Я. Чайкою та  А. Шуляром. Цікаві твори станкової скульптури створили М. Рябінін і  В. Сколоздра («Олекса Довбуш»), Г. Петрашевич («Дитино моя») та інші митці. 1962 р. встановлено щорічну Шевченківську премію, яку присуджували у галузі літератури, журналістики, мистецтва та архітектури.

Загалом ж лібералізація і десталінізація суспільства мали позитивнее значення для розвитку української літератури. У цей час були написані «Зачарована Десна» і «Поема про море» О. Довженка, «Гомоніла Україна» Петра Панча і «Вир» Г. Тютюнника, «Людина і зброя» О. Гончара та «Правда і кривда» М. Стельмаха.

Припинилися нападки на письменників, які на початку 50-х років були об’єктом критики борців проти космополітизму й буржуазного націоналізму. На розвиток української культури, на громадське життя в Україні того часу помітно вплинуло нове покоління талановитих митців, які дістали назву «шістдесятники». Твори цих поетів, прозаїків, літературних критиків нерідко з труднощами пробивали собі шлях на сторінки журналів, проте користувалися популярністю серед молоді, поширюючись у численних рукописах.

Саме з цього часу беруть початок українські позацензурні видання або, інакше кажучи, український «самвидав».

Серед зачинателів руху «шістдесятників» були Л. Костенко і В. Симоненко. Вони виступили проти фальшу, єлейності в зображенні дійсності, відстоювали національно-культурне відродження України. Значний інтерес читачів викликали збірки поезій Л. Костенко «Проміння землі» (1957), «Вітрила» (1958), «Мандрівки серця» (1961).

1962 р. побачила світ перша збірка В. Симоненка «Тиша і грім», що стала водночас його останньою прижиттєвою книгою. 1953 р. Д. Павличко дебютував збіркою «Любов і ненависть». Значний резонанс 1962 р. викликали перші збірки поезій І. Драча «Соняшник» та М. Вінграновського «Атомні прелюди». До них приєдналася велика група творчої молоді, яка прагнула зламати літературні шаблони, знайти нові зображувальні форми, переступити через одномірне, одноколірне, догматичне сприйняття світу.

До плеяди митців-«шістдесятників» належали поети Б. Олійник, В. Коротич, І. Калинець, В. Стус, прозаїки Г. Тютюнник, В. Шевчук, Є. Гуцало, Р. Іваничук, критики І. Дзюба, І. Світличний, Є. Сверстюк, публіцист В. Чорновіл та ін.

Молоді українські письменники були піддані критиці вже на серпневому (1962) пленумі ЦК КПУ, що розглядав питання ідеологічної роботи партії. Але широкий наступ на «шістдесятників» розпочався наприкінці 1962 р. після зустрічі партійного та урядового керівництва з представниками творчої інтелігенції у Москві. Ця зустріч відбулася після того, як М. Хрущов відвідав виставку мистецтва модернізму, якої не зрозумів, не сприйняв і різко розкритикував.

Боротьбу з модернізмом, абстракціонізмом та будь-якими новаціями, що виходили за рамки традиційного реалістичного мистецтва, було підхоплено і в Україні. Творча праця знову піддалася жорсткому адміністративному контролю. Розпочалися атаки на І. Дзюбу, І. Світличного, Є. Сверстюка, які підтримували «шістдесятників». У квітні 1963 р. на зустрічі представників української творчої інтелігенції з ідеологічними працівниками було піддано критиці І. Драча, М. Вінграновського, С. Голованівського. Розпочалась ідеологічна кампанія проти тих, хто приділяв «надмірну увагу» негативним явищам сталінського періоду. У західних областях УРСР «пророблялася» група «формалістичних теоретиків» Львівського інституту декоративного і прикладного мистецтва.

Словом, почалося згортання процесів лібералізації і з’явилися перші ознаки ресталінізації суспільства.

На початку 1963 р. відбулася конференція з питань культури української мови, організована Київським університетом та Інститутом мовознавства АН УРСР. У ній взяло участь понад 800 осіб і було зачитано 27 доповідей. Особливий інтерес учасники конференції виявили до питань загального стану української мови. У багатьох виступах засуджувалась теорія двомовності націй і зазначалося, що у кожного народу є тільки одна рідна мова, ставились питання про необхідність запровадження української мови в усіх сферах державного і громадського життя, про подолання мовного нігілізму. Засуджувалась позиція мовознавців, які проповідували необхідність ліквідації національних мов і переходу радянських письменників на російську мову (таку позицію обіймав, наприклад, російський мовознавець А. Агаєв).

Учасники конференції порушили клопотання перед ЦК КПУ, перед урядом республіки про те, щоб в усіх вищих навчальних закладах, технікумах, училищах, курсах навчання здійснювалось українською мовою; в усіх дошкільних установах, де є діти українського населення, виховання здійснювати українською мовою; в усіх установах і підприємствах, на залізниці та інших видах транспорту, у торгівлі усі справи вести українською мовою; інститути, видавництва мають видавати наукові твори здебільшого українською мовою; кіностудії — знімати кінофільми українською мовою, а фільми інших республік перекладати українською тощо. Проблеми розвитку рідної мови порушувались у численних публікаціях, що з’являлися в періодичних виданнях.

Проте питання, які хвилювали громадськість, залишилися практично нерозв’язаними, а іноді й відверто ігнорувалися керівництвом республіки.

4.Робота з документом

Ярослав Грицак. Нарис історії Україні

«Із початку 1960-х років в Україні сформувалось ціле покоління молодих літераторів і митців — так званих «шістдесятників».

Іван Драч, Микола Вінграновський, Василь Стус, Віталій Коротич, Василь Симоненко, Григір Тютюнник, Алла Горська, Валерій Шевчук, Іван Дзюба, В’ячеслав Чорновіл, Євген Сверстюк, Іван Світличний та інші — кожне із їхніх імен було справжньою подією у суспільно-політичному житті республіки. Ці молоді люди перебували у незрівнянно кращій ситуації, аніж їх попередники у 1930–1940-х роках. Вони не повинні були думати про хліб чи про виживання.

Після закінчення університетів вони мали добрі перспективи для особистої кар’єри: Чорновіл був редактором комсомольської республіканської газети, Дзюба — одним з найцікавіших критиків у Спілці письменників України, Стус навчався в аспірантурі Київського Інституту літератури АН УРСР. Талановиті і молоді, перед ними відкривалося майбутнє і можливість легко влитися у комуністичний істеблішмент, але вони зробили інший вибір, керуючись моральними настановами. За влучним висловом Валентина Мороза, «шістдесятниками» були художники, які хотіли малювати, але не тільки портрети Леніна; поети, які мали бажання писати вірші, але не лише про Сталіна і мир; учені, які прагнули вести дослідження, а не просто виконувати те, що їм наказували «згори». Вони були «тілами у пошуках душ».

Одним з перших осередків, навколо якого розгорталася діяльність «шістдесятників», став Клуб творчої молоді у Києві. Він виник 1960 р. під егідою міського комсомолу. Його очолював Лесь  Танюк, а найбільш активними учасниками були І. Драч, М. Вінграновський, М. Коцюбинська, І. Світличний, Є. Сверстюк, А. Г орська та ін. Вони розпочали свою діяльність з відродження різдвяних вертепів та організації різних мистецьких гуртків-секцій. Згодом перейшли до розшуку місць масових поховань жертв сталінських репресій. За цим пішли заяви, виступи у пресі, публікації віршів.

Діяльність Клубу набувала дедалі виразнішого національного спрямування; організовані ним вечори пам’яті Леся Курбаса, Миколи Куліша, Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка комуністичне керівництво називало не інакше, як «національне зборище». 1962 р. подібний клуб — «Пролісок» — виник у Львові. Навколо нього сформувалася своя група молодих інтелектуалів — брати Михайло і Богдан Горині, Михайло Косів (голова клубу), Ірина та Ігор Калинці, Михайло Осадчий та інші. У відносинах між київською і львівською групою остання наполягала на політизації цього інтелектуального руху, зокрема висловлювалися пропозиції скористатися досвідом оунівського підпілля.

Партійні і карні органи відповіли цькуванням у пресі, звільненням з роботи, влаштуванням провокацій та забороною друкувати твори окремих шістдесятників. Смерть молодого українського поета Василя Симоненка (13 грудня 1963 р.) розпалила атмосферу.

Його неопубліковані вірші та щоденник, а також промови Дзюби, Сверстюка і Світличного на вшанування його імені ходили в «самвидаві». Переслідування, яких зазнав Симоненко в останні роки свого життя, та його несподівана загадкова смерть зробили з нього національного мученика і надали руху «шістдесятників» ореолу жертовності та самозречення».

Завдання виконати письмово!!!

1. Опрацювати параграф 11, переглянути відео

https://www.youtube.com/watch?v=VcU3NmQc52w

1. Назвіть історичні умови розвитку української культури в 1950–1960-ті pp.

2. Яку роль відіграв М. Хрущов у проведенні політики русифікації?

3.Заповнити таблицю
Література
Наука
Образ. мистецтво
Музичне мистецтво
Театральне мистецтво





11 клас . Всесвітня історія

Тема. Інтеґраційні процеси в Європі наприкінці ХХ — на початку ХХІст.
Мета:  познайомити  з інтеграційніми процесами в Європі наприкінці ХХ — на початку ХХІ ст.; розвивати вміння аналізувати та  порівнювати причиново-наслідкові зв’язки, критично мислити



                                                     План уроку.

1.Інтеґраційні процеси у Європі у другій половині ХХ ст.

2.Участь України в європейській інтеграції.

Вивчення нового матеріалу.

У післявоєнний період на континенті з'явилися ціла низка організацій: Рада Європи (1949), НАТО (1949), Західноєвропейський союз (1948).

9 травня 1950 року вважається початком європейської інтеграції.

Саме тоді міністр закордонних справ Франції Моріс Шуман запропонував створити спільний ринок вугільної і сталеливарної продукції Франції, ФРН та інших західноєвропейських країн (пропозиція увійшла в історію під назвою «план Шумана») Однією з головних цілей плану стало примирення Франції та Німеччини та недопущення між ними війни у майбутньому. Найважливішім засобом досягнення цієї мети мав стати механізм управління та наднаціонального контролю над виробництвом і торгівлею стратегічною для військових потреб продукцією – вугіллям та сталлю. Контроль мав здійснюватись «вищим органом» (прообразом Європейської Комісії).

18 квітня 1951 року “план Шумана” було реалізовано через підписання Паризького договору про створення Європейської спільноти вугілля і сталі (ЄСВС). До складу ЄСВС увійшли шість країн: Бельгія, Італія, Люксембург, Нідерланди, Німеччина та Франція («європейська шістка», яка в подальшому стала «локомотивом» європейської інтеграції). Договір про ЄСВС набув чинності 23 липня 1952 року.


Є в р о п е й с ь к а  і н т е ґ р а ц і я — процес утворення нового типу міждержавних відносин, що розпочався після Другої світової війни і забезпечив країнам Західної Європи високі темпи економічного розвитку, соціально-політичну стабільність та безпеку. 
І. Інтеґраційні процеси у Європі у другій половині ХХ ст.
1.  • 1948 р. — створення Оборонної Організації Західноєвропейського Союзу — ЗЄС (увійшли Бенілюкс, Велика Британія, Франція).
• У 1949 р. утворення НАТО — військово-політичного союзу під егідою США (спочатку увійшло 12 країн). 
• 1952 р. — угода про створення «європейської армії» як опори НАТО.
• 5 травня 1949 р. — утворення Ради Європи (міжнародної міжурядової організації, до якої увійшли 23 країни. Головні органи якої МЗС, Парламентська Асамблея, при Раді діють Комісія з прав людини і т. ін.
ОБСЄ (виникла в результаті нарад з питань безпеки і співробітництва в Європі — перша відбулася у Гельсінкі в 1975 р.).
• 1951 р. — створення ЄОВС (Європейське об’єднання вугілля і сталі).
• 1957 р. — створення Євроатому (співробітництво країн у галузі ядерних досліджень і використання атомної енергії).
• 1957 р. — створення ЄЕС — Європейської Економічної Спільноти («Спільний ринок») з метою усунення всіх обмежень в торгівлі, ліквідації перешкод для вільного переміщення «осіб, капіталів і послуг», уніфікації податкових систем, створення валютного союзу.
• 1967 р. — злиття ЄОВС, Євроатому і ЄЕС в ЄС (Європейський Союз).
• Із 1988 р. — розробка проекту нового договору про ЄС.
• 1992 р. було підписано Маастрихтський договір, що передбачав створення ЄС як економічного, валютного і політичного союзу в три етапи. Органи ЄС: Рада Міністрів, Європарламент, Євросуд.
 • 9 листопада 1995 р. Україна стала 37 членом Ради Європи.

7 лютого 1992 року у Маастрихті було підписано Договір про Європейський Союз (саме поняття «Європейський Союз» з’явилось ще під час Паризької конференції 1972 року). Договір набув чинності 1 листопада 1993 року. Він визначив так звані «три колони» Європейського Союзу:
«перша колона» – Європейські Спільноти: ЄСВС, Євратом та Європейська Спільнота (замість старої назви «Європейська Економічна Спільнота»). Причому Європейська Спільнота є серцевиною та каркасом процесу інтеграції і за своїми властивостями становить «наднаціональний феномен»;
«друга колона» – спільна зовнішня та безпекова політика (СЗПБ);
«третя колона» – співробітництво у сферах юстиції та внутрішніх справ.
В економічному сенсі прийняття Маастрихтського договору означало курс на завершення формування єдиного внутрішнього ринку (четвертий рівень економічної інтеграції) та перехід до реалізації ідеї економічного та валютного союзу (п’ятий - найвищий рівень економічної інтеграції).
Процес розвитку і перетворення цих європейських співтовариств на сучасний Європейський Союз відбувався шляхом, по-перше, передачі все більшого числа функцій управління на наднаціональний рівень (поглиблення) і, по-друге, збільшення числа учасників інтеграції (розширення). 
На терені Європейського Союзу існує три інституції, що є відповідальними за виконавчу та законодавчу владу. Рада ЄС репрезентує уряд, Європарламент — народ, а Комісія відповідає за інтереси Європи. Рада і Парламент подають запит до Єврокомісії на створення законопроекту. Єврокомісія ознайомлюється і складає проект, який потім розглядається Парламентом і Радою.
Домашнє завдання. Заповнити  таблицю « Країни-учасниці  Європейського Союзу» та опрацювати  параграф 8.

Країна- учасниця
Дата вступу
Столиця




Підготовка до ЗНО



ПЕРСОНАЛІЇ

АРХІТЕКТУРА

СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

СЛОВ'ЯНИ. ВИНИКНЕННЯ І РОЗВІТ КИЇВСЬКОЇ РУСІ

ФЕОДАЛЬНА РОЗДРОБЛЕННІСТЬ

ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ТА ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКОГО КНЯЗІВСТВА 

литовсько-руська держава. українські землі у складі великого князівства литовського та інших держав

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ

НАЦІОНАЛЬНА-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА ПІД ПРОВОДОМ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

РУЇНА. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-Х НА  80-Х РОКІВ ХVII СТ.
УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ІІ ПОЛ, ХУІІ - І ПОЛ,ХУІІІ СТ.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ІІ ПОЛ, ХУІІІ СТ.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПР. ХУІІІ - І ПОЛ.ХІХ СТ. 

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У ІІ ПОЛ.ХІХ СТ.

УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НА ПОЧ. ХХ СТ.

ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА

УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ

БОРОТЬБА ЗА ЗБЕРЕЖЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ (1918 - 1920 Р.Р.)

 УКРАЇНСЬКА ССР В УМОВАХ ЕКОНОМІЧНОЇ  ПОЛІТИКИ(1921-1928)

УКРАЇНА В ПЕРІОД ПІСЛЯВОЄННОЇ ВІДБУДОВИ

УКРАЇНА В ПЕРІОД ДЕСТАЛІНІЗАЦІЇ 

РАДЯНСЬКА МОДЕРНІЗАЦІЯ УКРАЇНИ

ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У (1921-1939)

УКРАЇНА У II СВІТОВІЙ ВІЙНІ

Цікаве з історії України

Скільки гетьманів було в Україні? Україною понад двісті років правили 66 гетьманів: перший був Дмитро Вишневецький, оспіваний у думах як Байда, останній — Кирило Розумовський. Одні булавою освячували визвольні змагання народу, для інших блиск гетьманських клейнодів вгамовував спрагу честолюбства і власних корисних інтересів.

***
Дві нагороди гетьмана Мазепи. Російський цар Петро 1 запровадив у своїй імперії систему державних нагород. Намагаючись знищити автономію України, цар наблизив до себе гетьмана Івана Мазепу та козацьку старшину. І гетьман одержує орден Андрія Первозванного — головну нагороду імперії. Після спроби Мазепи за допомогою шведського короля Карла XV вирвати Україну з пазурів двоголового орла, Петро 1 вирішує покарати "зрадника". І князеві Меншикову було велено приготовити орден Юди спеціально для Мазепи (Юда — біблійний персонаж, що продає Ісуса Христа за 30 срібників). На ордені Меншиков наказав "вирізьбити Юду на осиці повішеного, а знизу тридцять срібників лежачих і біля ніг торба, а позаду напис проти цього — триклятий син погибельний Юда, що за срібролюбство давиться". Але виготовлена "нагорода " була вже ні до чого, бо гетьман Іван Мазепа помер... Орден Юди, точніше антиорден, ця хвилинна примха царя, довго валявся в царських хоромах, аж поки десь щез.

***
Документальний портрет Івана Сірка. Кошовий отаман Запорізької Січі Іван Дмитрович Сірко — улюблений герой народних дум та переказів. З його ім'ям народна традиція пов'язує славетний лист запорожців до турецького султана Магомета IV, що в ньому з неперевершеною дотепністю та сарказмом висміяно претензії на світове панування. Після смерті І.Сірка поховали неподалік від Чортомлицької (Старої) Січі в межах теперішнього села Капулівка (Запорізька область). 1967 року над його могилою нависла загроза: впритул наблизилися хвилі штучно створеного Каховського моря. Але прах було перенесено в небезпечне місце, тоді ж за ініціативою співробітників Дніпропетровського історичного музею череп гетьмана передали в лабораторію антропологічної пластичної реконструкції АН СРСР (Москва) для створення портрету І.Сірка. При обстеженні черепа виявили дуже сильний розвиток м'язового рельєфу надбрів'я, потиличного виступу. Це означає, що Іван Сірко був людиною міцної статури й непересічної фізичної сили та витривалості (згадаймо, що за рік до смерті він ще водив козаків у низов'я Дніпра громити турецькі укріплення). Було припущено, що серед предків відважного лицаря були носії степового компоненту, але в його зовнішності домінували риси центральноукраїнського типу. Завідувачка лабораторії антропологічної пластичної реконструкції Галина Лебединська створила скульптурний образ вольового козака-звитяжця у розквіті сил. Саме таким залишився у пам'яті нащадків національний герой українського народу.

***
Великий Луг. Чому козаки оселилися саме тут? Нижче від острова Хортиця, між Дніпром і річкою Конкою, знаходився Великий Луг, тісно пов'язаний із Запорізькою Січчю, із славним козацтвом. Серед тих непрохідних колись боліт, густих чагарників містилася козацька твердиня. Чому козаки заклали Січ саме тут? Бо тут знаходили вони захист від ворогів. Великий Луг був символом безпеки й вільності. Недарма ж його називали "Великий Луг —батько". Тут серед тростяника, рогози та іншої болотяної рослинності, в непролазній гущавині гніздилися чаплі, кулики, чайки, качки. А раніше водилися олені, дикі коні, зайці, лисиці, куниці. Сьогодні ж залишилася тільки слава Великого Луга. Люди знищили тварин, вода залила лугові простори.

***
Найдавнішими міжнародними юридичними актами Київської Русі були договори з греками, тобто Візантією, які належать до X ст.

***
Найвидатнішою жінкою Київської держави вважається Ольга, жінка Ігоря, яка взяла владу після його смерті. Виняткове явище в ту сувору епоху — жінка впродовж багатьох років (з 944 по 969) мала владу у великій державі, що є свідченням її великого таланту. Князювала вона від імені малолітнього сина Святослава, але твердо тримала владу у своїх руках. Вона об'їздила свої землі і встановлювала в них нові закони, засновувала нові оселі. Вважається, що вона була першою жінкою-русинкою, яка стала відомою в світі.

Найдавніша згадка про «руську» (тобто українську) мову на території сучасної України належить до 858 року. Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці XVIII ст. з виходом у 1798 році першого видання «Енеїди» І.Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.


***


Найпершим видатним українським поетом, ім'я і твори якого ми знаємо, треба вважати Павла Русина з Кросна (близько 1470-1517). Він довго працював у Кракові, викладаючи у тамтешній академії, бував він в Угорщині, жив у Відні. В своїх творах з любов'ю описує рідну землю, означення «русин» для нього—«слово солодке», і він гордий з того, що носить таке ім'я.



***



Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».



***



Найвідоміший музикант Київської Русі — співець XI ст. Боян, який жив при дворі Святослава Ярославовича і якого згадує автор «Слова о полку Ігоревім».



***



Найдавнішою скульптурою, знайденою в Україні, є кам'яна баба з кургану поблизу с. Нововасилівки Миколаївської області, яка належить до V-ІV ст. до н.е.



***



Ансамбль унікальних фресок у Софійському соборі в Києві є найдавнішим зразком українського монументального живопису. Цим фрескам вже майже 1000 років. Загальна їхня площа становить 3000 кв. м.



***
Найдавніший міст знаходиться у м. Феодосії. Цей грецький міст, що функціонує ще й сьогодні, збудований генуезцями в XIII .ст. Довжина його 10 м. Дещо молодшим від нього є «Турецький міст» над рікою Смотрич біля фортеці у Кам'янці-Подільському, його було побудовано у XVI ст.


***



Найбільші сходи в Україні — Потьомкінські сходи в Одесі — одна з видатних кам'яних споруд 1-ої половини XIX ст. Це складна інженерна споруда висотою 24 м і довжиною 142 м має 142 кам'яних сходинки і 10 площадок. Ширина нагорі — 125 м, внизу — 21 м. В її спорудженні взяли участь архітектори Ф.К.Бофф, Г.І.Торрічеллі та ін. Матеріал — цегла, черепашник, камінь.



***



Найвидатнішою архітектурної спорудою Київської Русі, що збереглася до нашого часу, є Софійський собор у Києві, «руська митрополія», зведена у 1037 році в центрі верхнього міста. Він має змінений зовнішній вигляд — був добудований у XVIII ст. За величчю художнього образу, досконалістю архітектурних форм, внутрішнім оздобленням собор належить до видатних пам'яток світу доби феодалізму.



***



Найдавнішим і єдиним давньоруським медичним довідником, що зберігся до наших часів, є лікарський трактат-порадник «Мазі» — узагальнена праця про лікування травами, який склала Євпраксія Мстиславна, онука Володимира Мономаха, у Хет.



***



Найдавнішим народом на території сучасної України, назва якого збереглася у писемних пам'ятках, були кіммерійці, які оселилися наприкінці ІІ — на початку І тис. до н.е. в Причорномор'ї, південних степах України. Спочатку це був осілий народ, що згодом перейшов до кочового скотарського господарства. Найбільш ранні відомості про кіммерійців находили у грецькій літературі, вони належать до початкового періоду знайомства грецьких мореплавців з північним узбережжям Чорного моря і мають характер легенд. Земель кіммерійців досяг і Одіссей.



***



Найдавніша людина, за останніми свідченнями науки, з'явилася на сучасній території України приблизно 700-800 тис. років тому. Відкриті нещодавно археологами шари з матеріалами поблизу закарпатського с. Королевого свідчать, що стародавні мешканці цього поселення вже тоді володіли вогнем, займались мисливством, а основною формою суспільної організації було первісне стадо.



***



Найзнаменітішими дітьми можна вважати трьох дочок Я. Мудрого, які стали королевами в різних країнах. Дочка Анна стала дружиною французького короля Генріха І, а після його смерті управляла Францією як регентша до повноліття свого сина, короля Філіпа. Про це свідчить багатомовний напис на її пам'ятнику неподалік від Парижа: «Анна руська—королева французька». Друга дочка Я.Мудрого була одружена з норвезьким королем Геральдом Сміливим, а третя — з угорським королем Андрієм.



***



Найнезвичайнішою дзвіницею на території України є, мабуть, дзвіниця Києво-Печерської лаври, яка відхилена від вертикалі, як знаменита Пізанська вежа. Ще за часів спорудження через нерівномірний осад грунту дзвіниця похилилася, і в 1740 році навіть було порушено справу проти архітектора І.Г.Шеделя: його звинуватили у неправильному плануванні. Дзвіницю добудували, пізніше (в 1951 році) визначили відхилення, а 1987 року зробили заміри вже за допомогою електроніки. При загальній висоті дзвіниці 96652 м відхилення становить 60,3 см. Отже, падіння київській дзвіниці не загрожує.

Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)