КОДИ до СLASSROOM

         

         5-А Історія                                              i64g7oe

        5-Б   Історія                                          hkggkkn

        7-А Історія України                                6s6tyjk

        7-А Всесвітня історія                            lmwcbwl

        7-А Основи здоров’я                            3omobin

        7-Б Історія України                                w3pfnej

        7-Б Всесвітня історія                              qjieqgp

        7-Б Основи здоров’я                            so6zbfn

        9-А Основи здоров’я                            gnvexth

       9-Б Основи здоров’я                              d5vijjh

       9-Б Історія України                                j6rwy7i

      9-Б Всесвітня історія                              e7thb55

       ПОЛЯКОВА   МАРІЯ                                      ijhoskg

 КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІСТОРІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

При оцінюванні навчальних досягнень з історії враховується:

• рівень оволодіння історичними знаннями; знання хронологічних меж періодів, найважливіших історичних подій і процесів; визначення характерних суттєвих рис історичних явищ і подій;
• рівень умінь групування (класифікації) фактів за вказаною ознакою, розкриття причинно-наслідкових зв'язків між подіями;
• рівень оволодіння практичними вміннями й навичками роботи з історичними джерелами; обґрунтування власного ставлення учня до історичної події, явища, діяча.

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
І. Початковий	1	Учень (учениця) називає одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти
	2	Учень (учениця) називає декілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так-ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії
	3	Учень (учениця) двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати її за описом; співвіднести рік зі століттям, століття - з тисячоліттям; має загальне уявлення про історичну карту
ІІ. Середній	4	Учень (учениця) репродуктивно відтворює невелику частину навчального матеріалу теми, пояснюючи історичні терміни, подані в тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати; показуючи на карті історико-географічний об'єкт
	5	Учень (учениця) з допомогою вчителя відтворює основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати; показувати на історичній карті основні місця подій
	6	Учень (учениця) самостійно відтворює фактичний матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті, установлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя наочними та текстовими джерелами історичної інформації
ІІІ. Достатній	7	Учень (учениця) послідовно й логічно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ і процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні документи як джерело знань
	8	Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає причинно-наслідкові зв'язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об'єктів, використовуючи легенду карти
	9	Учень (учениця) оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти та формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами; дає порівняльну характеристику історичних явищ, самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; синхронізує події в межах курсу, аналізує зміст історичної карти
ІV. Високий	10	Учень (учениця) використовує набуті знання для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів; співставляє й систематизує дані історичних карт; синхронізує події вітчизняної та всесвітньої історії
	11	Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно та аргументовано висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії
	12	Учень (учениця) системно володіє навчальним матеріалом; самостійно характеризує історичні явища, виявляє особисту позицію щодо них; уміє виокремити проблему й визначити шляхи її розв'язання; користується джерелами інформації, аналізує та узагальнює її

Шановні учні!
Пропоную вам розклад уроків Всеукраїнської школи онлайн!
https://life.pravda.com.ua/society/2020/04/13/240556/

Виховна діяльність

Шановні учні!

Доводимо до вашого відома, що в період 

з 30.03 по 05.04 відбудуться весняні канікули.

Увага всім!    

Карантин триватиме 
з 12 березня по 03 квітня 2020 року включно,  освітній процес буде відбуватися 

ДИСТАНЦІЙНО.

Вивчаємо рідний край

Садиба «Круглий двір», Тростянець 

У Сумській області, на північному сході України, розташоване невелике й затишне містечко Тростянець. Однією з унікальних пам'яток архітектури в ньому є садиба «Круглий двір». Це улюблене місце туристів не має аналогів в українській архітектурі середини 18 століття. Історія Садиба «Круглий двір» – одне з трьох чудес Сумщини. Заснована Йосипом, Герасимом, Денисом та Пилипом Надаржинськими 1749 року. З моменту побудови використовувалася як оборонне укріплення від постійних набігів кримських татар. Архітектором «Круглого двору» був Йосип Надаржинський – син царського духівника Тимофія Надаржинського. Він спроектував одноповерхову фортецю в формі овалу, ширина якої сягає 60 метрів, а довжина – 80. 

На початку 19 століття садиба «Круглий двір» із прилеглою територією перейшла у володіння князя Василя Голіцина. З цього моменту почався новий етап в існуванні «українського амфітеатру». Князь модернізував його, перетворивши на будівлю для театральних виступів. Усередині прибудували триярусні ложі для глядачів, а внизу на майданчику грали актори-кріпаки. Також внутрішні приміщення веж були обладнані під житлові кімнати для театральної трупи. На арені ставили різноманітні постановки, влаштовували балетні виступи, проводили кінні та циркові акробатичні вистави. Спробуйте вимовити якесь слово чи зачитати вірш, перебуваючи всередині садиби, і ви переконаєтеся, що тут чудова акустика. 

Сьогодні «Круглий двір» використовують для проведення різних культурних акцій та заходів. Що можна побачити в садибі Садиба «Круглий двір» – найдавніша громадська споруда північного сходу України, яка збереглася до нашого часу. Розташована в центральному парку міста. За своєю формою садиба-манеж нагадує античний амфітеатр. Однак сама споруда має чотири триярусні вежі, схожі за конструкцією на маленькі ротонди. Будівля обнесена глухою цегляною стіною. Готичні вузькі стрілчасті вікна розташовані в два ряди й розділені рельєфним виступом.  Загалом у будівлі простежується поєднання готики та українського бароко. Зі східного боку Круглого двору є головні ворота у формі арки, через які можна потрапити всередину.

 Влітку садиба «Круглий двір» перетворюється на місце проведення різноманітних концертів, реконструкцій історичних подій, лицарських турнірів, фестивалів, ярмарків, прямих трансляцій. Також тут полюбляють влаштовувати фотосети. Родзинкою садиби є нічне освітлення, що значно додає шарму цьому місцю. Біля садиби розташований палац князя, який також можна відвідати. 

Раніше в маєтку Василя Голіцина жив і творив російський композитор Петро Чайковський, який написав тут знамениту увертюру «Гроза». На території маєтку розбитий дендропарк з декількома ставками, багатовіковими дубами й мінеральними джерелами. Також тут облаштована алея закоханих із пам'ятником серцю.

Готуємося до ЗНО