9 клас

Всесвітня історія 9клас

Тема: Франко-прусська війна та її наслідки. Третя Республіка у Франції

Опрацювавши матеріал параграфа, завдання письмово виконати в зошитах!!!

І.Співвіднесіть терміни і поняття

А) Монополія	1. об’єднання підприємств однієї галузі. Учасники об’єднання укладають угоди щодо цін і розподілу ринків збуту, зберігаючи свою власність і комерційну самостійність
Б)  Картель	2. об’єднання підприємств, які втрачають будь-яку самостійність. Власники підприємств отримують акції на суму внесеного паю
В)  Синдикат	3. об’єднання підприємств різних галузей господарювання — торговельних фірм, банків, транспортних компаній, що перебувають під єдиним фінансовим контролем одного чи кількох підприємців
Г) Трест	4. об’єднання підприємств, що виробляють однорідну продукцію. Учасники синдикату зберігають власність на засоби виробництва і виробничу самостійність, але втрачають самостійність комерційну. Вироблена продукція реалізується як власність синдикату через створену для цього контору
Д)  Концерн	5. це встановлення підприємцем або групою підприємців контролю над однією чи кількома галузями виробництва з метою збільшення прибутків і ліквідації конкуренції

ІІ.Приведіть у відповідність

1)  Справа Буланже	А) підкуп депутатів та урядовців для того, щоб уникнути відповідальності за розтрату грошей акціонерів у результаті фінансової афери
2)  панамський скандал	Б)судове свавілля відносно офіцера, вихідця з єврейської сім’ї
3)  справа Дрейфуса	В) спроба організації політичного перевороту з метою відновлення монархії
	Д) продаж орденів Почесного легіону

ІІІ, Дати відповіді на питання 1-5 .

1. Охарактеризуйте економічний розвиток Франції 1871-1900 pp.

2. Визначте, як він впливав на політичний розвиток Франції в державі та на її позиції за кордоном.

3. Розкажіть, яким був політичний устрій Третьої республіки.

4. Які основні політичні партії вели боротьбу за владу у Франції?

5. Охарактеризуйте політику радикалів на початку XX ст.

Об’єднана німецька армія переправилася через Рейн та завдала поразки французьким військам, а під Седаном були оточені та капітулювали основні французькі сили на чолі з імператором Наполеоном III.

 Через програш під Седаном у Парижі почалось повстання. Воно, у свою чергу, спричинило падіння Другої імперії і проголошення у вересні 1870 року Тимчасового уряду.

За умов утрати влади німецькі війська взяли Париж в облогу. Франція зазнала повної поразки. 18 січня 1871 р. було створено Німецьку імперію на чолі з Вільгельмом І. А в лютому 1871 року було укладено попередній мирний договір. Імператор Наполеон III втратив владу, і главою держави став прем’єр-міністр Адольф Тьєр. Одним з перших його декретів був спрямований проти національної гвардії, яка була сформована під час війни з добровольців для захисту Парижа: майже 200 тисяч осіб були позбавлені зарплати і матеріальної підтримки, а власне національну гвардію було вирішено роззброїти.

Для протидії уряду національні гвардійці створили вибірні комітети і на ранок 18 березня 1871 р. фактично захопили владу в Парижі; гвардійців підтримали солдати армійських частин, і вірні Тьєру війська вимушено залишили Париж. Фактичним господарем столиці Франції став Центральний комітет Національної гвардії, який підняв прапор Паризької комуни, що проіснувала до 28 травня 1871 року.

Економічний розвиток Франції У результаті поразки у франко-німецькій війні 1870-1871 рр. економіка Франції була в руїнах: темпи економічного розвитку уповільнилися через низьку платоспроможність населення, технічну відсталість французької індустрії, нестачу природних ресурсів та небажання французького фінансового капіталу вкладати кошти в реконструкцію виробництва через закупівлю сировини за кордоном. Хоча за рівнем економічного розвитку Франція поступалася лише Англії.

Ще з кінця XIX ст. у промисловості переважала легка галузь — найкраще розвивалися текстильна промисловість та виробництво предметів розкоші й модних аксесуарів дрібними підприємствами. Понад половина робітників працювала в кустарних майстернях, а Париж і Ліон залишалися центрами мануфактурного виробництва.Машини й устаткування, встановлені на підприємствах, були виготовлені здебільшого в першій половині XIX ст. і поступалися новітній техніці німецьких і американських заводів. Реконструкція промисловості вимагала великих коштів, але французька буржуазія воліла вкладати вільні гроші в іноземні позики — це приносило більший прибуток.

І лише в кінці ХІХ століття провідне місце у промисловості країни посіли великі металургійні заводи. Відповідно, були утворені великі промислові об’єднання: 1876 р. — металургійний синдикат у Лонгві, що об’єднав 13 чавуноливарних заводів. У 80-ті роки було створено цукровий і гасовий картелі. В автомобільній промисловості країни лідирувала компанія Рено, а головні військові, металургійні і машинобудівні заводи опинилися під контролем могутнього концерну Шнейдера в Крезо.

Франція, незважаючи на завершення промислового перевороту та зростання капіталістичних відносин, залишалася аграрно-індустріальною країною. Процеси урбанізації поступово наростали, і наприкінці ХІХ ст. сільське населення становило лише 43 % населення Франції. Французька революція, знищивши феодальне землеволодіння, перетворила селян на вільних землевласників. Але дроблення впродовж сторіччя селянської власності призвело до того, що 1892 р. 85 % усіх господарств становили дрібні наділи від 1 до 10 гектарів. За такої ситуації селяни не могли купувати сучасну техніку і добрива, а врожайність була однією з найнижчих в Європі.

Фінансовий сектор країни розвивався швидкими темпами. Франція мала великі капітали, які частково вкладалися в розвиток французької економіки, а значна частина надавалася як довгострокові позики іноземним державам. Вигіднішим був вивіз капіталу за кордон, при цьому значна частка надавалася європейським країнам у формі довгострокових державних позик. На початок XX ст. Франція щорічно надавала кредити до 1,5 млрд франків, поступово перетворюючись на європейського лихваря. Закордонні інвестиції приносили не тільки прибуток, але й політичних союзників. Держави-боржники, особливо Росія, були змушені зважати на інтереси свого кредитора у світовій політиці.

Франція також мала проблеми з формуванням колоніальної імперії. У Північній Америці французькі колонії були відібрані США, які під загрозою захоплення придбали Лузитанію, а з Канади французів витіснили англійці. В Азії Франція разом з іншими європейськими державами втрутилася у внутрішні справи Китаю та поширила свій вплив на Індокитай.

Тому більшість французьких володінь розташовувалися в Західній і Екваторіальній Африці (Французька Гвінея (зараз — Гвінейська Республіка), Алжир, Туніс, Марокко (країни Магрибу). Майже всю другу половину XIX ст. Франція вела колоніальні війни в Африці та Індокитаї. На початок XX ст. французька колоніальна імперія охоплювала величезні території в Азії та Африці. Колонії стали сировинним придатком Франції та ринком збуту її товарів.

Третя республіка у Франції

 Третя республіка у Франції була проголошена ще 1870 року, однак законодавчо вона була закріплена лише 1875 року — з прийняттям Конституції Франції. Вона проіснувала до 1940 р.

Основні положення Конституції:

1. Створення двопалатного парламенту — Національних зборів.

2. Палати депутатів у кількості 600 депутатів, що обиралися один раз на чотири роки.

3. Сенат, як верхня палата, обирався кожні дев’ять років. Із 300 сенаторів 75 були довічними й обиралися Палатою депутатів, а 225 — особливими колегіями виборців за департаментами.

4. Сенат за певних обставин міг перетворюватися на найвищий суд над Президентом.

5. Президент Франції обирався Національними зборами один раз на сім років і міг бути переобраним. Він володів значними повноваженнями: мав право законодавчої ініціативи; оголошував закони, прийняті обома палатами, стежив за їх виконанням; здійснював помилування; розпоряджався збройними силами; призначав на всі цивільні й військові посади; за згодою Сенату міг розпустити Палату депутатів.

6. Передбачалось утворення Ради міністрів, але детального визначення її правового статусу Конституційні закони не давали.

7. Зберігалася Державна рада, що була заснована ще за Наполеона І й складалася з представників вищої бюрократії, призначених президентом. Вона виконувала при урядові консультативні функції.

Політичні кризи кінця XIX століття

 Республіканці перемогли на парламентських виборах 1875 року. У ході реформ було прийнято закон про свободу проведення зборів і друку. 1880 р. були амністовані учасники Паризької комуни. Стала вільною діяльність профспілок та організація страйків. Діяльність єзуїтських організацій, навпаки, було заборонено, священиків усунули з армії та інших державних установ. Було також запроваджено безкоштовну освіту для дітей до 13 років, розвивалася система жіночої освіти.

Однак програна Пруссії війна та економічні проблеми кінця ХІХ ст. сприяли поширенню реваншистських поглядів на результати війни з Німеччиною, тривала боротьба між республіканцями та монархістами.

Республіканці в боротьбі з розповсюдженням монархізму оголосили гімном Франції — «Марсельєзу», День взяття Бастилії (14 липня) — став національним святом. До Парижа було повернуто урядові установи з Версалю.

Утім, багатопартійність сприяла не тільки розвитку демократій, а й політичним кризам. У 80-90-х рр. ХІХ ст. Францію сколихнули три потужні політичні кризи.

01.02.2018
Виконати тестові завдання.

  Історія України  9 клас

 «Модернізація українського суспільства в сер. – у другій половині ХІХ ст»

1. Як звали російського імператора, який провів реформи

60–70-х років?

а) Роман І                         б) Олександр ІІ 

в) Олексій ІІІ                    г) Іван Грозний

2. Коли відбулася Кримська війна?

а) у 1852-1853 р.                 б) у 1853-1856 р.

в) у 1799-1812 р.                 г)  у 1856-1857  р.

3.  Вугільно-металургійний промисловий центр в Україні:

а) Крим                  б) Слобідська Україна    

в) Донбас               г) Київщина

4. Масовий виїзд українського селянства за кордон у др. пол.

ХІХ ст.

а) Реформа      б)Маніфест       в) Еміграція                 г) Колонізація

5. Яке місто заснував Джон Х’юз:

а) Дніпропетровськ    б) Харків    в)Лозова    г)Юзівка

6.В якому році на західноукраїнських землях була проведена

аграрна реформа?

а) 1841 році                        б)1852 році

в) 1848 році                        г)1899 році

7. Дайте визначення термінів:

Модернізація  — це ………

Кооперація — це ………

8. Про яку реформу йдеться в документі?

«Взагалі селян… реформа розчарувала. Вони сподівалися права на володіння своїми наділами — натомість наділи урізалися, а селянам нав’язувався обтяжливий фінансовий тягар. По селах прокотилася хвиля заворушень… Але їх завжди швидко придушували, й селяни продовжували в поті чола добувати свій щоденний хліб, хоч і за помітно змінених умов»?

9.Хто зображений на малюнку?

                 

                                            _________________________

10. Установіть відповідність між назвою реформ 60–70-х років

в Російській імперії та їх змістом.

1) Утворення Державного банку	А)  Земська реформа
2)  створення виборних місцевих органів самоуправління;	Б)  судова реформа
3)  запровадження гласності судового процесу;	В)  реформа міського самоврядування
4)  створення у містах виборних органів влади — міських дум;	Г)  фінансова реформа

11.  Укажіть причини та напрямки масової еміграції українського селянства.

історія 9 клас німеччина 1870 1900 from pupilsShostka

Завдання для самостійного опрацювання

Тема. Німеччина у 1871 – 1900 рр., Всесвітня історія, 9 клас

 І. Актуалізація знань учнів

Бесіда за запитаннями

1. Як ви вважаєте, яка з держав — Пруссія чи Франція — була зацікавлена у війні 1870–1871 рр.? Свою відповідь аргументуйте.

2. Як ви вважаєте, які демократичні реформи, проведені в роки Третьої республіки, найбільше вплинули на розвиток країни?

3. Поясніть причини економічного відставання Франції від Великобританії та США наприкінці XIX ст.

4. Назвіть основні напрями зовнішньої політики Франції в XIX ст. Який із них, на ваш погляд, на цей момент був пріоритетним. Чому?

 ІІ . Мотивація навчальної діяльності

У ч и т е л ь. На карті Європи з’явилася нова держава — Німецька імперія.

До складу Німецької імперії ввійшли 22 монархії, що зберегли автономію, і три вільні міста — Гамбург, Бремен і Любек. Перед Бісмарком та імператором Вільгельмом постала задача створити сильну державу, здатну зберегти свою територіальну цілісність і стати лідером континентальної Європи.

 ІІІ . Вивчення нового матеріалу

 Конституція Німеччини 1871 р.

Текст 1.

Конституція Німеччини 1871 р.

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 41–43.

«1. Територія союзу складається з держав… (наводиться перелік 22 держав).

3. Для всієї Німеччини існує загальне право громадянства, згідно з яким житель кожної союзної держави… повинен у кожній іншій союзній державі розглядатися як його природний мешканець.

Щодо зарубіжних держав всі німці користуються рівним заступництвом з боку імперії.

3) Визначення системи заходів, ваги і грошової системи; основні положення, що стосуються випуску паперових грошей, гарантованих рухомими і нерухомими цінностями…

7) Загальна охорона німецької торгівлі за кордоном, німецького мореплавання й морського флоту, консульське представництво імперії.

13) Загальне законодавство цивільного права та кримінального судочинства.

14) Армія та військовий флот імперії.

5. Імперське законодавство здійснюється союзною радою і рейхстагом. Згода більшості обох зборів необхідна для ухвалення й набуття чинності імперського закону…

11 . Президентство в союзі належить королю прусському, який носить титул німецького імператора. Імператор є представником імперії в міжнародно-правових відносинах, він від імені імперії оголошує війну й укладає мир, союзні та інші договори з іноземними державами, призначає і приймає послів. Для оголошення війни від імені імперії потрібна згода союзної ради, окрім випадків нападу на імперію або її узбережжя…

12. Імператору належить право відкривати, відстрочувати й закривати союзну раду і рейхстаг…

15. Головування в союзній раді і керівництво його роботою належить імперському канцлеру, який призначається імператором…

18. Імператор призначає посадовців імперії, примушує їх присягати імперії і видає в разі потреби розпорядження про їх звільнення…

20. Рейхстаг обирається шляхом загальних і прямих виборів і таємного голосування…»

 Органи державної влади в Німеччині

Органи державної влади в Німеччині
Назва органу влади	Гілка влади	Повноваження
Імператор	Законодавча	Утвердження законів, скликання Союзної ради та рейхстагу, зовнішня політика, головнокомандуючий, призначав вищих чиновників, у тому числі канцлера
Канцлер	Виконавча	Глава уряду
Союзна рада	Законодавча	Утвердження законопроектів, поданих Союзною радою
Рейхстаг	Законодавча	Обговорення проектів нових законів та бюджету

 Учитель пропонує учням на основі таблиці визначити форму правління Німеччини.

 О. Бісмарк: внутрішня і зовнішня політика

У ч и т е л ь. Незважаючи на те, що Німеччину очолював імператор Вільгельм ІІ, країною протягом майже 20 років керував Отто фон Бісмарк.

Учитель просить учнів пригадати принципи, якими керувався Бісмарк у своїй діяльності.

Робота з таблицею

Учитель пропонує учням самостійно прочитати відповідний текст параграфа і заповнити таблицю

Внутрішня і зовнішня політика О. Бісмарка

Заходи	Значення
Внутрішня політика
Ліквідація автономних прав окремих монархій	Централізація влади
Фінансова реформа	Прискорення розвитку капіталізму
Військова реформа	Посилення боєздатності армії
1872 р. — «культуркампф»,духівництво позбавлялося права нагляду за школами; священникам заборонено проводити політичну агітацію; запроваджувалася державна реєстрація народження та смерті; громадянський шлюб	Зменшено вплив церкви на суспільство
1878 р. — прийняття «Виняткового закону проти соціалістів»	Заборона діяльності соціалістичних організацій; СДПГ була вимушена перейти на напівлегальний стан
1881–1891 рр. — соціальні закони про пенсійне забезпечення, страхування від нещасних випадків та інші	Німеччина стала державою, яка мала перше соціальне законодавство
Зовнішня політика
1873 р. — підписання договору «Союзу трьох імператорів» (Німеччина, Австро-Угорщина, Росія)	Ізоляція Франції; Німеччина посіла чільне місце на європейській арені
1879 р. — підписання договору Німеччини та Австро-Угорщини, спрямований проти Росії	Розвал «Союзу трьох імператорів». Початок формування Троїстого союзу
1882 р. — створення Троїстого союзу	Союз Німеччини, Австро-Угорщини та Італії, початок підготовки до світової війни

 Робітничий рух у Німеччині

У ч и т е л ь. В умовах економічного зростання в Німеччині відбувається збільшення чисельності робітничого класу, зростає його організованість.

У 1875 р. у Німеччині була утворена Соціал-демократична партія Німеччини.

 Робота з документом

Учитель пропонує учням проаналізувати документ і відповісти на питання.

Текст

Ерфуртська програма Соціал-демократичної партії Німеччини Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 43–44.

«Соціал-демократична партія Німеччини висуває в першу чергу такі вимоги:

1. Загальне, рівне, пряме активне і пасивне виборче право під час таємної подачі голосів для всіх громадян імперії, що досягли 20-річного віку, незалежно від статі, під час всіх виборів і голосування…

2. Пряме законодавство, здійснюване народом за допомогою права вносити і відкидати законопроекти… Обрання посадовців народом, їх цивільна і кримінальна відповідальність. Щорічне затвердження податків.

3. Загальна військова підготовка для несення військової служби всіма громадянами. Вирішення всіх міжнародних конфліктів у порядку третейського суду.

4. Скасування всіх законів, що обмежують або пригнічують вільне висловлювання думок і право союзів і зборів.

5. Скасування всіх законів, що обмежують права жінок у публічних і приватно-правових відносинах порівняно з чоловіком.

6. Оголошення релігії приватною справою. Припинення будь-яких витрат суспільних коштів на церковні і релігійні цілі.

7. Запровадження світської освіти.

8. Безкоштовність судочинства та юридичної допомоги. Здійснення судочинства обраними народом суддями. Скасування смертної страти.

9. Безкоштовна лікарська допомога, включаючи допомогу під час пологів і лікування. Безкоштовне поховання.

10. Прогресивний прибутковий і майновий податок.

З метою захисту робітничого класу Соціал-демократична партія Німеччини висуває такі першочергові вимоги:

1. Чинне національне і міжнародне робітниче законодавство на таких підставах:

а) встановлення нормального робочого дня тривалістю не більше восьми годин;

б) заборона праці дітей віком молодше чотирнадцяти років;

в) заборона нічних робіт, за винятком таких галузей промисловості, які вимагають нічної праці за характером самого виробництва, з технічних причин або на користь суспільного блага;

г) безперервний відпочинок не менше тридцяти шести годин на тиждень для кожного робітника;

д) заборона видачі заробітної платні товарами.

2. Імперська організація страхування робітників передати до рук держави за вирішальної участі робітників у керуванні нею».

 Запитання

1. Визначте політичні вимоги.

2. Визначте економічні вимоги.

3. Визначте соціальні вимоги.

 У ч и т е л ь. СДПГ відстоювала, перш за все, інтереси громадян, а не держави. Представники соціал-демократії вважали, що держава існує для забезпечення умов існування громадян. Вони прагнули створити громадянське суспільство, яке понад усе ставитиме вимоги дотримуватися закона. Саме тому на сучасному етапі ідеологія соціал-демократії набула поширення у світі. Так, наприклад, сьогодні в Україні діють Українська соціал-демократична та Соціал-демократична партія України (об’єднана).

Але на той час уряд Німеччини вдався до репресивних заходів щодо соціал-демократів і прийняв проти них Винятковий закон.

 Текст

Закон проти суспільно небезпечних прагнень соціал-демократії (витяг)

Хрестоматия по новой истории: Второй период: Пособие для учителя / Сост. П. И. Остриков и др. — М.: Просвещение, 1993. — С. 43–44.

«§ 1. Союзи, які переслідують соціал-демократичні, соціалістичні або комуністичні цілі, спрямовані на повалення існуючого державного або суспільного порядку, забороняються.

§ 4. Влада, якій доручений нагляд, уповноважується:

1) бути присутньою на всіх зборах професійних союзів;

2) скликати загальні збори союзів і розпускати їх;

3) проглядати документацію і перевіряти касу союзів, вимагати відомості про їх зв’язки;

4) забороняти виконання рішень, що сприяють намаганням, передбаченим у § 1;

5) доручати виконання обов’язків членів правління або інших керівних органів союзів відповідним особам;

6) брати на себе зберігання каси і завідувати нею.

§ 7. Публічні збори просто неба і ходи вулицями і площами вимагають дозволу поліцейської влади.

§ 11 . Забороняються друкарські видання, мета яких — повалення державного або суспільного ладу».

 Запитання. Охарактеризуйте повноваження, які отримувала державна влада щодо робітничих організацій.

Історія України

Тема. Селянська реформа в Наддніпрянській Україні

Мета: охарактеризувати соціально-економічне становище українських земель у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст., а також більш детально зупинитися на проведенні селянської реформи в Україні;

1. Пригадайте, яким було соціально-економічне становище Наддніпрянської України в першій половині ХІХ ст.

2. Яку економічну політику проводив російський уряд щодо українських земель?

3. Які факти свідчили про наближення рішучих змін у становищі селянства?

Робота над поняттями

Модернізація — це оновлення, удосконалення, надання сучасного вигляду, перетворення відповідно до сучасних вимог економіки, технічне й технологічне переобладнання економічної сфери.

У світовій економіці відомі три типи модернізації:

1. Піонерська модернізація. Вона притаманна лідерам світового технічного та економічного прогресу. Постійна боротьба за світові ринки збуту підштовхує передові країни до вкладення значних коштів у науково-технічні розробки. Це дає змогу створити найефективніші економічні механізми, найраціональніші технології, найпродуктивнішу техніку.

2. Органічна модернізація. Її практикують країни, що перебувають у другому ешелоні світового економічного прогресу. Вона є наслідком природного розвитку капіталізму

й характеризується оволодінням технологіями та економічними механізмами, які виробили модернізатори-піонери. Ці новинки органічно вписуються у структуру національної економіки, яка внаслідок своєї еволюції вже дозріла для їх сприйняття, засвоєння та використання.

3. Наздоганяюча модернізація. Така модернізація теж базується на засвоєнні передових технологій та економічних механізмів. Проте це засвоєння не є природним, органічним, що стимулює дозрілість національної економіки? До цього, як правило, спонукає зовнішній виклик сусідніх більш економічно розвинених держав, що загрожує державі-аутсайдеру втратою позицій на міжнародній арені.

Проблемне завдання

Працюючи сьогодні на уроці, ви маєте відповісти, до якого типу модернізації можна віднести реформи 60-х років ХІХ ст. у Росії.

Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу

Робота зі схемою

Опрацювання схеми відбувається шляхом поєднання розповіді вчителя і роботи учнів, які повинні самі дійти висновку, що проведення селянської реформи та реформ адміністративно-політичного управління було зумовлено об’єктивною необхідністю тогочасного російського суспільства.

Робота з джерелом інформації

Учні мають ознайомитися з документом і виконати завдання.

Текст

«…Причини реформ стали об’єктом гострих наукових суперечок. Деякі західні вчені переконані, що вирішальними у проведенні реформ були економічні чинники, …стали ще очевиднішими недоліки кріпацької праці. Так,

продуктивність праці російського кріпака 1860 року дорівнювала продуктивності праці англійського фермера 1750 року та центральноєвропейського селянина 1800 року. Словом, кріпацька праця за всієї своєї дешевизни булла настільки малоякісною, що не виправдовувала себе економічно.

…Радянські історики наполягають на тому, що селянські заворушення створили «революційну ситуацію», яка перелякала царя і дворян, змусивши їх до поступок. Американський історик Альфред Рібер доводить, що до реформ спричинилося передусім прагнення модернізувати царську армію, в той час як англієць Бернард Пейрз мотивує

це занепокоєністю Росії своїм відставанням від Заходу. Інші історики схильні підкреслювати роль у реформі ліберальної інтеліґенції, яка…піддавала кріпацтво моральному осудові». (Субтельний О. Україна: історія. — К.: Либідь, 1991. — С. 225–226)

Завдання

1. А як би ви вирішили суперечки істориків?

2. Яка все ж таки, на ваш погляд, вирішальна причина проведення селянської реформи про відміну кріпацтва?

Завдання

1. Які соціальні групи Російської імперії були залучені до розробки проектів селянської реформи? Чому до цього не допускалися представники кріпосного селянства?

2. Які були пропозиції українських поміщиків? Чим вони були зумовлені?

3. Чому більшість українських поміщиків пропонували звільнити селян без землі?

Маніфест 19 лютого 1861 р.

«Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають селянам за встановлені повинності в постійне користування… для забезпечення побуту і виконання обов’язків їх перед урядом визначену в Положеннях кількість польової землі та інших

угідь.

Користуючись цим поземельним наділом, селяни зобов’язані виконувати на користь поміщиків визначені в Положеннях повинності. У цьому стані, який є перехідним, селяни іменуються тимчасовозобов’язаними.

Разом із тим їм надається право викупляти присадибну їх осілість, за згодою поміщиків вони можуть купувати у власність польові землі та інші угіддя, відведені їм на постійне користування. З таким придбанням у власність визначеної кількості землі селяни звільняються від обов’язків щодо поміщиків за викуплену землю і вступлять у стан вільних селян-власників.

Окремим Положенням про дворових людей визначається для них перехідний стан, пристосований до їхніх занять і потреб; по закінченні дворічного терміну видання цього Положення вони одержать повне визволення і термінові пільги». (Сарбей В. Г. Історія

України ХІХ — поч. ХХ ст. — К.: Ґенеза, 1996. — С. 114)

Завдання

1. На основі даного документа визначте, за яких умов відбувалося звільнення селян.

2. Чи обійшла реформа інтереси поміщиків? Відповідь підтвердьте висловлюваннями із документа.

Робота з таблицею

Завдання

1. Назвіть основні положення селянської реформи.

2. Чи давала вона селянам, на вашу думку, повне звільнення?

3. Наскільки справедливою, на вашу думку, була викупна операція?

Суть селянської реформи

1. Селяни отримали: 1) особисті права (поміщик не мав права їх купувати, дарувати, обмінювати, селяни могли брати шлюб без дозволу поміщика, йти на службу, вступати до навчальних закладів, переходити до інших станів); 2) майнові права (укладати договори, займатися промислами чи торгівлею, володіти власністю); 3) право на власну землю. Розмір наділу визначався відповідно до закону і за згодою поміщика. 2. Понаднормова земля вилучалась у селянина на користь поміщика як «відрізок». 3. Селянин укладав «викупну угоду» і мав сплатити за землю 20 % вартості одразу, а 80 % з відсотками — протягом 49 років, взявши позику у держави (ціна на землю в 4 рази перевищувала ринкову). 4. До укладання «викупної угоди» селяни вважалися тимчасовозобов’язаними

Робота з уривком із праці О. Субтельного «Україна: історія».

 «Особливо нажилися на реформі поміщики України. Вдаючись до різноманітних хитрощів під час переговорів та перерозподілу земель, вони привласнювали собі ліси, луки та водойми, що раніше вважалися загальною власністю. Собі вони завжди лишали найродючіші землі, а гірші продавали за підвищеними цінами. У процесі перерозподілу вони часто примушували селян переїжджати… До такої практики вдавалися по всій імперії, але особливо поширеною вона була в Україні, де точилася найгостріша боротьба за землю.

Внаслідок цього селяни Лівобережної та Південної України потерпіли від реформи набагато більше, ніж їхні російські сусіди. …Їхні землі зменшилися майже на 30 %.

Виняток становило Правобережжя. Серйозно сумніваючись у відданості польської шляхти цього регіону, уряд намагався привернути на свій бік українських селян і роздавав їм наділи, на 18 % більші, ніж вони мали до 1861 року. Але, виграючи на величині наділів, колишні кріпаки втрачали на дуже завищених цінах, які вони мусили платити за землю.

…У Росії, де понад 95 % селян жили общинами, документ на щойно набуті землі був у колективній власності. Але в Україні общинні володіння були рідкістю. Понад 80 % селян Правобережжя і 70 % селян Лівобережжя вели одноосібне господарство. Відтак більшість українських селянських сімей отримували індивідуальне право на землю й несли особисту відповідальність у сплаті боргу за неї.  Завдання

1. У чому полягали особливості проведення селянської реформи в Україні порівняно з Росією?

2. Узагальніть проведення реформи про скасування кріпосного права в Україні. Чи згодні ви з оцінкою реформи як великої? Відповідь обґрунтуйте.

3. Які позитивні наслідки цієї реформи ви можете назвати?

VІ. Домашнє завдання

1. Опрацювати відповідний матеріал підручника.

2. Порівняти селянські реформи в Австрійській імперії (1848) та в Російській імперії (1861) за планом:

1) причини;

2) мета;

3) форма проведення;

4) зміст;

5) наслідки.